Сторінка
4

Аналіз виховного ідеалу національного виховання за Ващенком

- створено Державну національну програму "Освіта" ("Україна ХХІ століття"), у якій підкреслюється, що одним з головних шляхів докорінного поліпшення виховання підростаючого покоління є реформування змісту виховання, наповнення його культурно-історичними надбаннями українського народу, наголошується на необхідності формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу тощо;

- розроблена та активно впроваджується в життя "Концепція національного виховання", у якій визначено сутність і особливості української національної системи виховання, сформульовано основні принципи та напрями національного виховання, серед яких провідне місце займає формування особистості з розвиненою духовністю та національною самосвідомістю;

- створено "Концепцію громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності", що також передбачає суттєву трансформацію світоглядних орієнтацій та самосвідомості підростаючого покоління.

Отже, виховний ідеал являє собою комплекс ціннісних орієнтацій, характеристик особистості, має національні ознаки, тобто на його формування впливають такі чинники, як суспільно-економічні, історичні обставини, народнорелігійна мораль, культура, звичаї, традиції, особливості менталітету; сучасний ідеал національного виховання поєднує загальнолюдськіцінності (доброта, щирість, справедливість тощо) та національнускладову (національна свідомість, патріотизм).

Створення виховного ідеалу національного виховання за Г. Ващенком

Одним з творців української освітньо-виховної системи, що заснована на поєднанні релігійного і світського навчання, був професор, доктор наук Григорій Ващенко (1878 – 1967).

Метою життя професора було створення української національної педагогіки, саме цій проблемі він присвятив своє життя. Починаючи з Платона і Арістотеля, через Середньовіччя і Відродження, через Я.А. Коменського, Ж.Ж. Руссо, Й.Г. Песталоцці та інших мислителів, педагогічні засоби української княжої держави і козацтва, модерні системи виховання в рядах ОУН-УПА він створив яскравий образ виховного ідеалу, визначив шлях і мету виховання, а саме – виховання свідомих патріотів своєї землі і нації, що є основою розбудови, сили і могутності України.

Існуюча в Радянській Україні система навчання, на думку Г. Ващенка, не могла відповідати потребам українського народу, який століттям зберігав і створював духовні цінності, високу культуру, літературу, мистецтво, а також характерний для української нації побут, традиції, звичаї.

Г. Ващенко стверджував, що українська система освіти може бути створена тільки на ідеалістичному світосприйманні та утвердженні християнської моралі шляхом опанування і перетворення у внутрішні переконання кожної людини віри в Бога. Християнська мораль, доповнена високим рівнем педагогічних наук, повинна стати основою родини і здорового суспільства. Глибоко вивчивши історичні і соціальні умови виникнення релігії та її ролі в розвитку цивілізації, минулі світлі сторінки письменництва княжої доби Київської Русі, "Поучення дітям" Володимира Мономаха, філософські твори Г. Сковороди, учнів Могилянської Академії, К. Ушинського та інших видатних педагогів і філософів, Г. Ващенко обґрунтовує необхідність глибокого знання педагогіки і дитячої психології, без чого не можна виховати підростаюче покоління, яке відповідало б національним ідеям відродження української державності, суверенності і соборності України. Для ефективного виховного процесу мусить бути міцним зв’язок між школою, родиною і молодіжними організаціями, які разом мають справляти на дитину педагогічний вплив, побудований на релігійній моралі, виховувати волю, характер і патріотизм. Суспільство, що не визнає твердих моральних законів, розкладається, а сама нація зазнає руйнації, аж до самознищення.

У підручнику для педагогів, вихователів, молоді і батьків "Виховний ідеал" професор Г.Г. Ващенко характеризує різноманітні виховні ідеали, зокрема глибоко аналізує ідеал більшовицький, ідеал націонал-соціалістичного виховання, показує знак рівності між ними як породженням тоталітарних систем.

Свій славнозвісний підручник "Виховний ідеал" професор Г.Г. Ващенко завершує словами: "Плекаючи свої кращі традиції, борючись за свою самостійну державу, українська молодь разом з тим мусить не тільки плекати загальнолюдські ідеали, а й активно боротись за них ̶ Віримо, що ця боротьба закінчиться перемогою Правди і Добра".

У праці "Проект системи освіти в самостійній Україні" Г. Ващенко пише: "Обов’язком українців є підготовка не тільки до збройної боротьби з ворогами народу, а й розбудова національної культури, а коли прийде справа до мирного будівництва в Україні, наш народ виявить повну непідготовленість і це кінець кінцем може призвести до того, що нами знову опанують спритні чужинці. З цих міркувань я й подаю свій проект системи освіти, який має бути, так би мовити, вихідною точкою в розбудові її і предметом дискусій".

Основна заслуга Г. Ващенка, що він творець державницьки- зорієнтованої української національної педагогіки. Не вузькоетнічної, а саме державницько зорієнтованої яка породжує і зміцнює волю національного самоутвердження, плекає народ сильний, гордий, мужній, формує свідому своєї історичної місії націю. Тобто головна заслуга цього педагога полягає у створенні національної педагогіки, яка відповідає ментальності, історичній місії, потребам державного будівництва українського народу.

Професор Г.Г. Ващенко до системи національного виховання включав родинне (сімейне) виховання як органічну її підсистему здебільшого з позиції етнопедагогіки і етнопсихології, хоча таких термінів не вживав.

Г. Ващенко пропонує прийняти таку структуру для системи освіти у вільній Україні:

1. Переддошкільне і дошкільне виховання: материнський догляд або ясла (до трьох років), дитячий садок (від трьох до шести років).

2. Початкова школа (від шести до 14 років).

3. Середня школа: класична гімназія, реальна школа, середні технічні школи, учительська семінарія, середня агрономічна школа, середня медична школа (від 14 до 18 років).

4. Висока школа: університет, високі технічні школи, педагогічний інститут, академія мистецтв, консерваторія, військова академія (від 18 до 22—23 років).

5. Позашкільна освіта.

6. Науково-дослідні установи: академія наук, академія педагогічних наук.

Аналіз створеної Г.Г. Ващенком структури системи освіти у вільній Україні свідчить, що вона в цілому, з урахуванням стану тогочасної відбудови державності, задовольняла б всі потреби державотворення.

В основу виховання української молоді професор Г. Ващенко ставить загальнолюдські і національні цінності, виплекані протягом віків, головним серед яких є моральний закон творення Добра і боротьби зі Злом, визнання правди і побудова справедливого ладу.

Побудований на цій основі світогляд людини веде її на шлях служіння подвійній високій меті; Богові і своїй нації; Богові як абсолютній Правді, Красі, Справедливості й Любові, і нації як реальній земній спільності, для якої ці абсолютні вартості мають знайти своє втілення. Звідси ідеал служби Богові і Україні, який професор Г. Ващенко пропонує для виховання української молоді.