Сторінка
3
Для прикладу, в Росії висловлюють думки про необхідністьо сформувати під головуванням Президента РФ Раду із координації органів державного контролю. Заступником або секретарем ради міг би бути начальник Контрольного управління Президента РФ або Голова Рахункової палати РФ [6]. А. А. Ахпалов вважає, що «для координації діяльності органів державного фінансового контролю може бути створена Координаційна рада при Президентові РФ. Головою Координаційної ради повинен бути голова Рахункової палати Росії» [7]. Можливо, Україні варто перейняти такий досвід?
Актуальним і виправданим є створення при Рахунковій палаті спеціалізованого науково-дослідного інституту (до речі такий інститут функціонує вже не один рік при Рахунковій палаті Російської Федерації), який повинен здійснювати методологічне (і програмне) забезпечення єдиної системи державного фінансового контролю в Україні, розробку й упровадження в практику державного фінансового контролю єдиних стандартів і методик проведення експертиз проектів бюджетів, методик оцінювання ефективності національних і державних соціально-економічних проектів і програм з урахуванням фінансових ризиків; створювати інформаційну й аналітичну бази для наступного формування й діяльності регіональних управлінь Рахункової палати.
Проблема визначення місця та ролі будь-якого органу контролю досить складна та багатоаспектна. Її начала не тільки у змістовній суті державного фінансового контролю, а й конституційному устрої України.
Очевидно, доцільно конституційні установлення про Рахункову палату України, Голову Рахункової палати, устрій Рахункової палати в регіонах України об'єднати в окрему статтю Основного закону України, аналогічно до положень про Конституційний Суд і Прокуратуру України. Ці установчі норми могли б міститися в розділі Конституції України, присвяченому органам державного контролю і нагляду.
Результативність діяльності Рахункової палати залежить від установлення конституційної відповідальності органів і організацій, державних службовців, які не забезпечили виконання нормативно встановлених параметрів (показників) бюджетів різних рівнів і соціально-економічних програм і, отже, спричинили чи могли спричинити збитки для прав, свобод і законних інтересів громадян, а також інтересів суспільства і держави загалом. Водночас, як справедливо зазначають Ю. Дмитрієв і Ф. Ізмайлова, в оцінюванні порушень самих конституційних норм виникають істотні труднощі, особливо це стосується так званих норм принципів, що мають програмно цільовий, декларативний характер [8].
Найважливішою функцією Рахункової палати має бути розробка пропозицій із вдосконалення фінансового, бюджетного, податкового і митного законодавств. Для цього її доцільно було б наділити правом законодавчої ініціативи.
Саме тому аудиторська діяльність Рахункової палати повинна мати важливу відмінність, а саме: предметом перевірки Рахункової палати є не тільки дані фінансового контролю, а й управлінського обліку, без чого неможливо оцінити ефективність та раціональність використання державних фінансів.
Крім законодавчої, серед провідних функцій Парламенту України, як і будь-якої держави, є контрольна функція. По-перше, державний фінансовий контроль, здійснюваний у формі зовнішнього контролю, як ми зазначали вище, дає змогу оцінити об'єктивність та достовірність зроблених прогнозів і виконання макроекономічних параметрів соціально-економічного розвитку країни виконавчою владою, перебіг реалізації державних програм та проектів, своєчасність та повноту виконання бюджетних призначень, інформацію про виконання бюджету.
По-друге, якість отриманої інформації під час зовнішнього фінансового контролю має безпосередній вплив на рішення, які приймаються на її основі законодавчою владою у вигляді законодавчих та інших нормативних правових актів. Саме тому таку важливу роль у системі державного фінансового контролю відіграють органи зовнішнього фінансового контролю.
Основне призначення парламентського контролю полягає в тому, щоб законодавча влада, яка представляє народ, що її вибрав, належно контролювала виконавчу владу, наділену численними повноваженнями.
Парламентський контроль за виконанням державного бюджету є обов'язковою частиною здійснення Верховною Радою України державної влади, одним із необхідних її повноважень як законодавчого органу України та суттєвим елементом системи стримувань та противаг у демократичному суспільстві, яке базується на принципах верховенства права та розподілу влади.
Проте, як свідчить аналіз, контрольні повноваження українського парламенту у сфері державного фінансового контролю не відповідають практиці розвинених країн у цій сфері. Необхідно або змінювати Конституцію України, або вносити певні зміни та приймати нові законодавчі акти щодо повноважень і парламенту, і кожного народного депутата здійснювати контрольні повноваження від імені громадян, яких він представляє.
Певна обмеженість українського парламенту в питаннях державного фінансового контролю виникає внаслідок значних недоліків у чинній законодавчій базі з цього питання, що дає підстави неоднозначно, а інколи й досить вільно трактувати роль та місце парламенту в єдиній системі державного фінансового контролю.
Парламентський фінансовий контроль в Україні перебуває на початковій стадії освоєння форм і методів, які застосовуються в сучасній ринковій економіці.
Актуальність постановки питання про контрольні функції парламенту полягає в тому, щоб забезпечити підконтрольність виконавчої влади, органів її управління, оскільки виконавча влада, розпоряджаючись суспільними ресурсами, завжди прагне розширити свої повноваження і дуже хворобливо реагує на будь-які форми демократичного контролю. Суспільство здатне протистояти цьому тільки через достатньо сильний та ефективний парламент, який здійснює контрольні повноваження, а також через контроль з боку засобів масової інформації, що робить більш відкритими дії виконавчої влади.
Ситуація, що склалася навколо реагування парламентом та органами правопорядку на матеріали перевірок Рахункової палати, зумовлює необхідність постановки питання про делегування Рахунковій палаті України повноважень у сфері вжиття заходів оперативного реагування на виявлені порушення. Мова йде про внесення відповідних змін та доповнень до Закону України «Про Рахункову палату України».
Завантажити реферат