Сторінка
19

Соціальний супровід прийомних сімей

Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства» «прийомна сім'я – сім'я, яка добровільно взяла із закладів для дітей – сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від 1-го до 4-х дітей на виховання та спільне проживання».Прийомні батьки – подружжя або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, які взяли на виховання та спільне проживання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Для здійснення соціального супроводження за прийомною сім’єю закріплюється соціальний працівник відповідного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді надаватимуть комплекс правових, психологічних, соціально-педагогічних, соціально-економічних, соціально-медичних та інформаційних послуг, спрямованих на створення належних умов функціонування прийомної сім’ї. Обласні центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини тощо періодично, але не рідше ніж раз на два роки, будуть навчати, щоб підвищити виховній потенціал прийомної сім’ї.

2. У ході дослідження нами висвітлено сутність технології створення прийомних сімей та особливості підготовки та влаштування дітей-сиріт, а також представлена класифікація прийомних сімей за ознаками: вік дитини, термін перебування дитини, кількість та складність випадку. Така технологія охоплює такі основні етапи процесу створення прийомних сімей: 1) залучення кандидатів у прийомні батьки; 2) оцінка потенційних прийомних батьків; 3) порядок схвалення кандидатів у прийомні батьки. При проведенні психологічної оцінки кандидатів у прийомні батьки доцільно використовувати такі методи як інтерв'ю, генограма, екомапа. Кандидати у прийомні батьки отримують статус "прийомних" після розгляду їх кандидатур на опікунській раді та прийняття розпорядження районної адміністрації про надання статусу. Одночасно з наданням прийомній сім'ї юридичного статусу може прийматися рішення про передачу у прийомну сім'ю дитини на виховання та спільне проживання. На підставі розпорядження голови райдержадміністрації (міськвиконкому) про надання сім'ї статусу прийомної та передачу дитини на виховання і спільне проживання складається і підписується угода про передачу у прийомну сім'ю дитини (дітей) на виховання та спільне проживання.

Після підписання угоди розпочинається фінансове утримання прийомної дитини у сім'ї. Згідно з Положенням про прийомну сім'ю, фінансування утримання дітей в прийомній сім'ї гарантоване державою. Щомісяця виділяються кошти на харчування прийомних дітей, виходячи з натуральних норм його забезпечення, придбання для них одягу, взуття, медикаментів, предметів особистої гігієни, іграшок, книжок, інвентарю та обладнання, на проведення культурно-масової роботи, а також кошти на оплату комунальних послуг за нормами і тарифами, що діють у даній місцевості, пропорційно до кількості прийомних дітей.

Нами доведено, що важливим етапом є підготовка та влаштування дітей до прийомних сімей, що передбачає процес взаємодобору і безпосередньо влаштування дитини. Оцінка чинників ризику дитини допомагає запобігти ускладненням її адаптації до нових умов. Систематизація чинників ризику дитини , дозволила виокремити чинники (зовнішні), що пов’язані з біологічною родиною та умовами проживання з батьками (неблагополуччя) та чинники (внутрішні), пов’язані з особливостями психічного розвитку самої дитини (індивідуально-психологічні).

3.У ході з’ясування організаційних засад здійснення соціального супроводу прийомних дітей та прийомних сімей нами досліджено рівень обізнаності молоді щодо особливостей створення та функціонування прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу в Україні (згідно з результатами опитувань студентів спеціальності «Соціальний педагог та старшокласників загальноосвітньої школи №25 м. Суми) і схарактеризовано процес надання підтримки прийомним сім’ям. Згідно з результатами дипломного дослідження учасниками супроводу прийомних сімей є: представники органів державної влади; соціальні працівники; прийомні батьки та їхні діти; прийомні діти; біологічні батьки прийомних дітей, родичі; залучені спеціалісти; супервізор. Нами визначено завдання та форми соціального супроводу прийомних дітей в прийомних родинах. Соціальний супровід прийомних дітей – вид соціальної роботи, система комплексних заходів для підтримки, реабілітації та соціалізації прийомних дітей. Основний принцип роботи соціального працівника, який здійснює супровід прийомних дітей – індивідуальний підхід до кожної дитини. Це сприятиме повноцінній соціалізації, реабілітації або збереженню її здоров'я тощо. Визначальними завданнями соціального супроводу прийомних дітей є: робота по забезпеченню вікових потреб дітей; здійснення реабілітаційних заходів (медичних та оздоровчих, освітянських, соціальних та правових); захист прав прийомних дітей (майнових, житлових, особистісних); підтримка контактів дитини з її біологічними родичами; залучення різних видів додаткової допомоги для прийомних дітей; підготовка щорічного звіту про стан та розвиток дитини у прийомній сім'ї.

Основними формами роботи соціального працівника щодо реалізації плану соціального супроводу прийомних дітей є: відвідування на дому; зустрічі, прогулянки з прийомними дітьми; підтримка телефонних контактів (робота щотижневої телефонної години); консультування прийомних дітей; організація зустрічей з біологічними родичами і спостереження за перебігом цих зустрічей; представлення інтересів прийомних дітей в установах та закладах; організація навчальних програм для прийомних дітей; щорічний аналіз стану та розвитку прийомних сімей. Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив визначити особливості здійснення соціальної роботи з прийомними сім'ями та прийомними дітьми. Всі форми соціальної роботи із супроводу прийомних сімей та прийомних дітей поділяються на групові та індивідуальні. Цікавою формою роботи є групи взаємопідтримки прийомних батьків (групи зустрічей). Групи зустрічей прийомних батьків проводяться один раз на місяць. Метою проведення групових зустрічей прийомних батьків є набуття ними навичок прийняття і розуміння себе та інших, розвиток уміння встановлювати партнерські стосунки та здобуття здатності бути гнучким у поведінці. Групи зустрічей проводить психолог або досвідчений соціальний працівник, який володіє методикою проведення таких зустрічей.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів окресленої проблеми. На подальше вивчення заслуговують такі її аспекти, як: залучення волонтерів до соціального супроводу прийомних сімей, в яких виховуються прийомні діти; узагальнення перспективного зарубіжного досвіду соціальної роботи з прийомними дітьми та їх родинами.