Сторінка
8

Соціальний супровід прийомних сімей

У процесі оцінки кандидатів важливою складовою є зустріч соціального працівника з рекомендувачами кандидатів у прийомні батьки. Рекомендувачами можуть бути люди, які знають кандидатів не менше п'яти років, близькі до сім'ї і згодні надати інформацію про неї. Кандидати у прийомні батьки надають соціальному працівнику контактний телефон, адресу, прізвища рекомендувачів. Соціальний працівник домовляється з рекомендувачами про зустріч. Під час бесіди слід з'ясувати наступне:

1. Протягом якого часу Ви знайомі, де Ви познайомилися?

2. Чи знаєте Ви батьків кандидатів? Який стиль виховання характерний для їх сімей?

3. Чи відомі Вам інтереси і захоплення кандидатів?

4. Чи відомі Вам наміри кандидатів взяти у сім'ю нерідну дитину?

5. Чи вважаєте Ви, що кандидати будуть гарними прийомними батьками для дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування?

6. Чи властиві кандидатам такі якості: любов до дітей; терпіння; життєва мудрість; доброта.

7. З якими труднощами, з Вашої точки зору, можуть стикнутися кандидати при створенні прийомної сім'ї?

Бесіда з рекомендувачами не повинна носити характер допиту, а сприяти довірливій та щирій співпраці людей.

Іншою складовою оцінки кандидатів у прийомні батьки є перевірка інформації, наданої кандидатами у прийомні батьки. Соціальний працівник, який перевірятиме інформацію повинен розуміти, що відбувається втручання у приватне життя родини і діяти відповідно до чинного законодавства. Основне правило - дотримання конфіденційності! Джерела отримання інформації:

- освітні заклади, де навчаються діти;

- друзі і знайомі;

- дільничний міліціонер;

- медичні працівники.

Детальну перевірку інформації доцільно проводити лише у тому разі, якщо у соціального працівника виникають сумніви щодо достовірності інформації, наданої кандидатами. В ситуації необхідності проведення детальної перевірки необхідно визначити:

- найважливіші питання, що потребують уточнення;

- повноваження перевіряючих;

- потребу у залученні інших фахівців.

Далі висвітлимо мету і завдання комісії фахівців з питань сімейних форм опіки. Комісія фахівців з питань сімейних форм опіки скликається відповідною спеціалізованою соціальною службою або місцевими відділами у справах сім'ї та молоді. До її складу входять фахівці різних спеціальностей: соціальні працівники супроводу прийомних сімей та прийомних дітей, психолог, представники служби у справах неповнолітніх, охорони здоров'я, освіти, незалежні експерти інших напрямків за потребою. До складу Комісії можуть також входити досвідчені прийомні батьки. Відповідно до питань, які виносяться на засідання, якісний склад Комісії може змінюватися. Роботою Комісії керує керівник відповідної спеціалізованої соціальної служби або відділу адміністрації, якому делеговано функцію реалізації сімейної державної політики на місцевому рівні. На засідання комісії фахівців з питань сімейних форм опіки соціальний працівник готує необхідні документи (кандидатів у прийомні батьки та прийомних дітей), які будуть розглядатися. Зразок положення про Комісію фахівців з питань сімейних форм опіки наведено в Додатку 17. На розгляд Комісії фахівців з питань сімейних форм опіки виносяться такі питання:

- встановлення доцільності продовження роботи з кандидатами та їх направлення на тренінг;

- надання направлення на безкоштовне медичне обстеження;

- надання висновку опікунській раді про можливість створення прийомної сім'ї;

- проведення взаємодобору дітей та прийомних сімей;

- схвалення оцінки та перегляд питань опіки прийомних дітей в прийомній сім'ї.

У своїй науковій праці вітчизняна дослідниця Г. Бевз пропонує тренінг для кандидатів у прийомні батьки. Тренінг є складовою частиною процесу оцінки кандидатів у прийомні батьки. Про необхідність його проходження кандидати попереджаються під час перших співбесід з соціальними працівниками.

Тренінг складається із 8 занять, кожне з яких розраховане на 6 годин. (Усього 48 годин). Завдання тренінгу:

1. Надання інформації щодо правових засад функціонування прийомної сім'ї;

2. Ознайомлення кандидатів із специфікою роботи прийомних батьків;

3. Рефлексія власного досвіду та прийняття претендентами усвідомленого рішення про створення прийомної сім'ї;

4. Ознайомлення з особливостями розвитку та виховання депривованих дітей: потреби дітей, прихильність, ідентичність та розвиток, попередній досвід життя, особливості поведінки, почуття втрати, явище перерваного розвитку; насилля, рівні соціалізації, методи виховного впливу;

5. Орієнтація майбутніх прийомних батьків на вирішення проблем в інтересах дитини;

6. Формування "команди" прийомних батьків та соціальних працівників, визначення основних шляхів подальшої співпраці. Під час тренінгу можлива відмова учасників від декларованого бажання створити прийомну сім'ю, чому не слід чинити перепон.

Відмову кандидатів від рішення взяти на виховання дитину на етапі оцінки можна розглядати як позитивний результат проведеної роботи. В такому випадку сім'я, реально оцінивши власні можливості, відмовляється від своїх намірів ще до знайомства з дитиною, а не після того, як вихованець прийде у родину і виникнуть проблеми, які батьки не спроможні будуть вирішити. сирота прийомний сім’я дитячий

Разом з кандидатами у прийомні батьки на тренінгу присутні й соціальні працівники, які здійснюватимуть соціальний супровід створених сімей. Спільна робота на тренінгу є запорукою плідної співпраці і порозуміння між прийомними батьками і соціальним працівником у процесі здійснення соціального супроводу.

Курс тренінгового навчання сприяє остаточному прийняттю рішення про створення прийомної сім'ї. Учасників, які пройшли весь цикл підготовки і узгодили свої бажання взяти на виховання чужих дітей з своїми реальними можливостями, можна вважати достатньо підготовленими для реалізації цієї роботи. Рішення про надання рекомендації кандидатам у прийомні батьки на створення прийомної сім'ї приймається колегіальним способом. Підготовлені соціальним працівником матеріали оцінки спочатку розглядаються на засіданні комісії фахівців, а потім подаються на схвалення та затвердження до адміністрації (виконкому). Як показують наукові дослідження та практика функціонування прийомних сімей, оцінку спроможності сім'ї кандидатів щодо виконання ними функцій прийомного батьківства можна здійснити за такими групами показників, як матеріальні, соціальні та психологічні.

Матеріальні:

1. Житлово-побутові умови та матеріальне забезпечення (характеристика житлово-побутових умов, гарантія забезпечення прийомній дитині особистого простору для життя – ліжко, шафа, стіл, місце для ігор; наявність доходу протягом значного періоду часу, враховуються не лише прямі доходи професійної діяльності батьків, а й наявність підсобного господарства, земельної ділянки тощо).

2. Ресурси мікрорайону, у якому проживає сім'я (територіальна доступність послуг, наявність культурно-освітніх закладів, поліклініки, місць для відпочинку тощо).