Сторінка
13

Соціальний супровід прийомних сімей

- - допомагають дитині скласти альбом про себе і своє життя; допомагають батькам разом з біологічними дітьми скласти альбом про їхню сім'ю, звички, сімейні традиції тощо;

- проводять зустрічі прийомних батьків з дитиною;

- виявляють емоційні прояви й реакції дитини та прийомних батьків у процесі знайомства;

- складають та узгоджують з батьками план переходу дитини у прийомну сім'ю;

- надають психологічну підтримку прийомним батькам під час знайомства та налагодження контактів з дитиною, а також обговорюють особливості процесу знайомства .

3. Підготовка рідних дітей до влаштування прийомної дитини. Підготувати рідних дітей до нової сімейної ситуації можуть самі батьки. Вони мають пояснити рідним дітям, які зміни відбудуться, коли у їхню сім'ю буде влаштована прийомна дитина. До цього процесу залучається й соціальний працівник. Важливим елементом підготовки дітей до влаштування у їхню сім'ю прийомної дитини є створення альбому про свою сім'ю. У ньому діти відображають свої сподівання щодо прийомної дитини, розповідають про себе і свої інтереси тощо. Якщо прийомну дитину планується поселити в одній кімнаті з кимось із біологічних дітей, то корисно, щоб біологічна дитина сама упорядкувала місце для прийомної дитини, підготувала речі для неї. Це сприятиме встановленню контакту й відкритості стосунків між ними.

Якщо біологічні діти задають запитання про прийомну сім'ю чи дитину, неодмінно необхідно задовольнити їхню цікавість. Дітям слід заздалегідь надавати вичерпну інформацію, враховуючи їхній вік та особливості. Потрібно зробити все, щоб прихід прийомної дитини був очікуваний. Несподівана поява прийомної дитини може налякати біологічних дітей і викликати неприязнь. Дітям потрібно пояснити, що прихід прийомної дитини може зменшити увагу батьків до них, але не батьківську любов. Батьки повинні навчитися підтверджувати турботливе ставлення до рідних дітей своєю поведінкою.

У ході дослідження з метою з’ясування рівня обізнаності молоді щодо особливостей створення та функціонування прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу в Україні нами проведено опитування серед студентів Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка (див. додаток Б). В опитуванні приймало участь 20 студентів Інституту педагогіки та практичної психології, з них: 13 дівчат та 7 хлопців.

Рис. 2.1. Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи знаєте Ви про таку форму опіки як ДБСТ / прийомні сім`ї?»

Отже, з рис. 2.1. можна зробити висновок, що студенти Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка майже всі знають про таку форму опіки як ДБСТ / прийомні сім’ї (95 %).

Рис. 2.2. Розподіл відповідей респондентів на питання «Як Ви вважаєте, яка мотивація такої форми опіки як прийомна родина?»

Зображена діаграма ілюструє нам, що дана форма опіки є ціллю створення благополучної сім’ї. Один з опитуваних зазначив, що дана форма опіки в більшості випадків є «частіше користю й погіршенню природного відбору».

Рис. 2.3. Розподіл відповідей респондентів на питання «Що собою являє ДБСТ?»

Згідно з даними на рис.2.3 ми можемо зробити висновок, що всі студенти дали визначення поняття ДБСТ, але всі визначення суттєво відрізняються один від одного. 45 % опитуваних дали таке визначення: це дитячий будинок сімейного типу. Також у одного опитуваного негативне ставлення: він визначив, що ДБСТ – це погано.

Рис. 2.4. Розподіл відповідей респондентів на питання «Ваше відношення до прийомних сімей в Україні?»

Як видно з рис. 2.4 у більшості опитуваних студентів Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка відношення до прийомних сімей в нашому суспільстві є позитивним, тобто більшість людей не є байдужими до життя інших. Один з опитуваних студентів зазначив, що «я до цього зовсім не маю ніякого відношення».

Рис. 2.5. Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи здійснюється контроль з боку держави та соціальних установ за умовами проживання прийомних дітей в українських прийомних родинах?»

65% опитуваних вважають, що здійснюється контроль за умовами проживання вихованців в Україні, 35% опитуваних зовсім не знають, щодо контролю за умовами проживання.

Рис. 2.6. Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи Ви маєте можливості усиновити дитину?»

Згідно з результатами опитування, представленими на рис. 2.6 можна зробити висновок, що думки респондентів дещо розділилися. У більшості не має можливості усиновити / удочерити дитину. 39% ще не знають, а 17% мають можливість. Один з опитуваних зазначив, що «зараз недостатня матеріальна можливість, але планую через 5−6 років».

Аналіз відповідей студентів дозволив зробити висновки:

1) студенти мають досить високий рівень обізнаності з питань ДБСТ / прийомних сімей, а саме визначення даного поняття. 74% респондентів вважають, що дана форма опіки є ціллю створення благополучної сім’ї. Один з опитуваних зазначив, що дана форма опіки в більшості випадків є «частіше користю й погіршенню природного відбору»;

2) всі студенти дали визначення поняття ДБСТ, але всі визначення суттєво відрізняються один від одного. 45 % опитуваних дали таке визначення: це дитячий будинок сімейного типу. Також у одного опитуваного негативне ставлення: він визначив, що ДБСТ – це погано. У більшості опитуваних студентів стверджує, що відношення до прийомних сімей у нашому суспільстві є позитивним, тобто більшість людей не є байдужими до життя інших.

3) 65% респондентів знають, що здійснюється державний контроль за умовами проживання вихованців в прийомних родинах в Україні, однак 35% опитуваних зовсім не знають, що здійснюється соціальний супровід сімей, які прийняли на виховання дітей.

4) у більшості студентських сімей не має можливості усиновити / удочерити дитину. 39% ще не знають, а 17% мають можливість. Один з опитуваних зазначив, що «зараз недостатня матеріальна можливість, але планую через 5−6 років».

З метою здійснення порівняльного аналізу обізнаності та усвідомлення особливостей створення прийомних сімей в Україні нами також проведено ще одне опитування – учнів старшокласників.

Опитування було проведено на базі ЗОШ № 25 м. Суми. В ньому взяло участь 22 особи віком 15 – 17 років. З них 12 дівчат і 10 хлопців.

Метою даного опитування було з’ясування рівня обізнаності про прийомні сім’ї серед учнів загальноосвітніх закладів. Учням було запропоновано відповісти на 9 питань (див. Додаток Б). 100% усіх опитаних на питання «Чи знаєте Ви, що таке прийомна сім’я» відповіли «так», тобто усі діти знайомі з такою формою влаштування дітей-сиріт, як прийомні сім’ї. На питання «Чи знаєте ви, чим відрізняється прийомна сім’я від дитячого будинку сімейного типу?» лише 13.6% опитуваних відповіло (з них 2 дівчини і 1 хлопець). Тобто, можна сказати, що дівчата більш обізнані у цьому питанні. Дівчата відповіли: Так – 16,7 %; ні – 83.3 %.