Сторінка
10

Соціальний супровід прийомних сімей

Розпорядження адміністрації може бути:

1. Про надання сім'ї статусу прийомної .

2. Про надання статусу прийомної сім'ї та передачу на виховання та спільне проживання конкретної дитини у разі, коли завершений етап взаємодобору.

Кандидати у прийомні батьки отримують статус "прийомних" після розгляду їх кандидатур на опікунській раді та прийняття розпорядження районної адміністрації про надання статусу. Одночасно з наданням прийомній сім'ї юридичного статусу може прийматися рішення про передачу у прийомну сім'ю дитини на виховання та спільне проживання.

На підставі розпорядження голови райдержадміністрації (міськвиконкому) про надання сім'ї статусу прийомної та передачу дитини на виховання і спільне проживання складається і підписується угода про передачу у прийомну сім'ю дитини (дітей) на виховання та спільне проживання.

Після підписання угоди розпочинається фінансове утримання прийомної дитини у сім'ї. Фінансове обґрунтування утримання дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, у прийомній сім'ї. Згідно з Положенням про прийомну сім'ю, фінансування утримання дітей в прийомній сім'ї гарантоване державою. Щомісяця виділяються кошти на харчування прийомних дітей, виходячи з натуральних норм його забезпечення, придбання для них одягу, взуття, медикаментів, предметів особистої гігієни, іграшок, книжок, інвентарю та обладнання, на проведення культурно-масової роботи, а також кошти на оплату комунальних послуг за нормами і тарифами, що діють у даній місцевості, пропорційно до кількості прийомних дітей. На підставі чинних нормативів щодо матеріального та грошового забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, розроблені Українським інститутом соціальних досліджень, складається кошторис утримання дитини у прийомній сім'ї (табл. 2).

Таблиця 2.

Кошторис витрат на утримання однієї дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, в прийомній сім'ї у розрахунку на рік

Підготовка та влаштування дітей до прийомних сімей

У ході дослідження важливо з’ясувати такі складові як 1) процес взаємодобору; 2) влаштування дитини до прийомної родини. Далі більш детально висвітлимо ці аспекти.

1) Процес взаємодобору охоплює такі процедури:

1. Виявлення дітей, які потребують державної опіки.

2. Оцінка чинників ризику дитини, яка влаштовується у прийомну сім`ю.

3. Ресурси та резерви прийомних сімей.

4. Підготовка рідних дітей до влаштування прийомної дитини.

1. Виявлення дітей, які потребують державної опіки. Соціальний працівник повинен налагоджувати співпрацю з усіма установами, закладами та службами району, які можуть надати достовірну інформацію про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Така співпраця забезпечує оперативність виявлення та своєчасність надання цільової допомоги. Виявлення дітей-кандидатів у прийомну сім'ю є одним з напрямків роботи соціальної служби, що займається питаннями підготовки до створення прийомних сімей та їх соціального супроводу.

Діти позбавлені батьківського піклування можуть перебувати:

- у лікарнях;

- будинках дитини;

- притулках;

- інтернатних закладах та дитячих будинках для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- дитячих будинках змішаного типу;

- власних біологічних сім'ях, умови виховання в яких не сприяють повноцінному розвитку дитини (асоціальні сім'ї);

- на вулиці (діти вулиці).

При виявленні інформації про дитину, яка потребує державної опіки, соціальний працівник заповнює картку, яка містить первинну інформацію про дитину, що дозволяє визначити статус дитини та вид допомоги, якої вона потребує. При заповненні картки слід з'ясувати:

1. Первинний облік дітей, позбавлених батьківського піклування. Це означає виявити територіально-адміністративне походження дитини за місцем останньої реєстрації біологічних батьків.

2. Причину бездоглядності або неможливості подальшого перебування дитини у біологічній сім'ї чи родичів.

Питання про влаштування дитини у прийомну сім'ю як форму державної опіки узгоджується з органами опіки та піклування районної державної адміністрації (міськвиконкому). При з'ясуванні можливості влаштування до прийомної сім'ї, соціальний працівник проводить оцінку стану розвитку дитини, яка потребує влаштування.

Державні установи та заклади, що займаються питаннями захисту прав дітей:

- служба у справах неповнолітніх державних районних та міських адміністрацій;

- відділ у справах сім'ї та молоді державних районних та міських адміністрацій;

- відділи освіти і науки (інспектор з охорони дитинства управління освіти);

- управління праці та соціального захисту населення;

- центри соціальних служб для молоді;

- кримінальна міліція у справах неповнолітніх;

- медичні дитячі установи;

- навчально-виховні заклади;

- ЖЕКи, ДЕЖи;

- відділ приватизації житла та оформлення прав власності на об'єкти нерухомості;

- відділ обліку та розподілу житлової площі;

- заклади постійного проживання та виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати тощо);

- притулки для неповнолітніх.

3.Оцінка чинників ризику дитини, яка влаштовується у прийомну сім'ю. Перебування дітей у складних умовах, нехтування їхніми потребами протягом тривалого часу створює загрозу для їх розвитку й адаптації у прийомних сім'ях. Досвід проживання дітей у важких життєвих умовах зовнішньо може не проявлятися, проте слід пам'ятати про його можливі негативні наслідки. Для кожної дитини, яка влаштовується у прийомну сім'ю, існують чинники ризику, що ускладнюють її адаптацію до нових умов життя. Умовно їх можна поділити на дві групи: I група - чинники, що пов'язані з біологічною сім'єю прийомної дитини та умовами її попереднього проживання; II група – чинники, пов'язані з особливостями психічного розвитку самої дитини, отриманими внаслідок втрати опіки з боку біологічних батьків (див. табл. 3). Щоб встановити, наскільки обтяжливим є анамнез розвитку дитини в кількісних показниках, кожному патологічному чиннику встановлюються відповідні оцінки в балах.