Сторінка
8

Соціально–педагогічні проблеми організації вільного часу старшокласників

Важливість проблеми полягає ще й у тому, що при правильному організованому дозвіллі не залишається часу на бездіяльність, пияцтво, наркоманію, антигромадські вчинки, тобто є реальні можливості для зниження правопорушень серед школярів.

Усе це свідчить про те, що учням треба допомагати в організації та використанні дозвілля. Соціальні педагоги, вчителі й батьки повинні знати не тільки про те, скільки вільного часу в розпорядженні дітей, а чим вони зайняті в ці години, з якою метою займаються тією чи іншою справою, тощо. Знання характеру використання вільного часу старшокласниками певною мірою допоможе класному керівникові чи соціальному педагогові виявити їхні інтереси, потреби, і спрямувати поза навчальну діяльність таким чином, щоб вона сприяла всебічному розвитку юнаків та дівчат. Крім того необхідно добре уявити собі наявні в мікрорайоні можливості, прилучаючи до цього батьків учнів, соціальні організації, громадськість.

У дослідженні, проведеному нами серед старшокласників загальноосвітніх шкіл № 16, 25, 27 та педагогічного ліцею м.Тернополя, виявлено, що найпопулярнішою темою для обговорення в молодіжному середовищі є питання музики та організації відпочинку (39% та 46 % відповідно). 16% респондентів зазначили, що “часто” обговорюють питання культури та мистецтва. Найменш актуальними для молодих людей є питання національної культури (10%). Не обговорюють питання національної культури 44% респондентів, тоді як проблеми організації відпочинку лишаються поза увагою лише 8% опитаних.

Цілком природно, що для молоді дуже великого значення набувають такі цінності, як спілкування з друзями (66%). Не менш важливою цінністю для молодого покоління є відвідування танців, вечірок та кафе (30%).

Вільний час для молодої людини завжди був однією з вагомих життєвих цінностей. Уміння і способи розпорядження своїм дозвіллям є важливим чинником соціалізації. Проблеми відсутності вільного часу “дуже турбує” 31% опитаних, “турбує деякою мірою” 48% і лише 21% молодих респондентів стверджують, що такої проблеми для них не існує.

Молоді жінки та дівчата більше заклопотані повсякденними проблемами, ніж юнаки. “Дуже турбує” відсутність вільного часу 33% опитаних дівчат і лише 28% юнаків. 23% юнаків стверджують, що проблеми відсутності вільного часу для них не існує, серед респондентів жіночої статі такої думки дотримуються лише 19%. Відтак, потенційно юнаки мають більше вільного часу для задоволення культурних потреб, ніж дівчата.

З батьками питання проведення вільного часу обговорюють 45% старшокласників. Інші мотивують це тим, що хочуть самостійності. З тих , хто радиться з батьками 76% дівчат і лише 24% хлопців. Частіше дане питання обговорюють з матерями 68% , тоді як з батьками лише 32%. Дослідження показало, що з матерями частіше обговорюють питання проведення вільного часу дівчата – 71%, тоді як з батьками – хлопці – 69%.

Більшість старшокласників за те, щоб в школі ввели предмет, який би збагатив їх знання про ефективне використання вільного часу – 65%. Крім цього ще 22% вважають, що всьому їх навчить життя. Решта респондентів не визначились.

56% старшокласників вважають, що на виховних годинах рідко обговорюється питання вільного часу. 12% вважають що обговорення проходить як наслідок якоїсь події. 15% старшокласників думають, що на виховних годинах достатньо приділяється уваги вільному часу, решта 17% вважають, що робота із організації вільного часу взагалі не ведеться. Прикрим є той факт, що 56% респондентів не володіють повною інформацією про наслідки байдужого проведення дозвілля. Інші володіють, але не в такому обсязі як їм хотілося.

У старшокласників вільного часу більше, ніж вони вважають. Його збільшення відбувається за рахунок суміщення кількох видів діяльності. Наприклад, допомагаючи рідним удома, діти водночас слухають музику, радіопередачі і навіть ухитряються дивитися телевізор. Час, що втрачається на це, можна умовно віднести до вільного.

Багато в чому відрізняється вільний час сільських дітей від міських. Відсутність на селі мережі закладів культури та естетичного виховання, гуртків за інтересами, бібліотек, спортивних майданчиків не дає змоги сільським дітям школярам повноцінно проводити вільний час. З іншого боку вони не так уже й багато мають вільного часу через необхідність допомагати дорослим по господарству. Матеріальна база багатьох закладів культури в сільській місцевості не завжди відповідала вимогам часу. Найбільш уразливими до цієї кризи виявилися сільські заклади культури. Нині майже половина з них потребує капітального ремонту.

Низький рівень відвідування школярами закладів культури полягає в якісних характеристиках і відповідності до інтересів та потреб дитини, наповненості та різноманітності програм та заходів, які пропонуються закладом.

Дані соціологічних досліджень показують, що обсяг вільного часу школяра складає приблизно 4698 годин, а дорослого – 1824 годин. Тривалість вільного часу школярів можна збільшити за рахунок:

“вторинного вільного часу” – готуючи обід, прибираючи квартиру, є можливість слухати музику, радіопередачі, деякі ухитряються навіть дивитися телевізор. Це дозволяє збільшити обсяг вільного часу приблизно на 3 години на день;

скорочення перевантаженості учнів через удосконалення методики викладання шкільних предметів, використання ТЗН, зменшення часу на приготування домашніх завдань через засвоєння основного об’єму навчального матеріалу на уроці;

покращення позаурочної роботи по місцю проживання – скорочення часу на переїзди до місця занять в гуртках, секціях, установах культури;

навчання юнаків і дівчат цінувати кожну вільну хвилину, прищеплювати вміння і навички правильно й раціонально планувати свої справи.

Структура вільного часу різноманітна і має індивідуальний характер. Доцільно виділити найпоширеніші види відпочинкової діяльності:

спілкування з друзями (15 годин на тиждень);

перегляд телепередач (9 годин);

прослуховування музичних записів (6,6 годин);

читання (4 години);

заняття фізкультурою та спортом (3-5 годин);

прийом гостей, відвідування друзів (4 години).

Найбільш поширеними заняттями як у будні, так і в недільні дні у школярів є спілкування. Воно характеризується невимушеністю, розважальністю і прямою залежністю від схильності та настрою діючих осіб. На дозвіллі функціонально-рольові “відстані” між людьми зникають, вони набувають симпатії, спільність захоплень та інтересів, комунікабельність.

Сучасні школярі надають перевагу таким видам дозвілля, як перегляд телепередач, прослуховування музичних записів . Що ж до читання, то для одних – це невичерпна духовна скарбниця, звідки вони беруть необхідні знання про людину, розвиток суспільства тощо. Для інших – це лише приємне марнування часу, можливість якось відвернутися від дійсності.

Завдання соціального педагога – дати пораду школяреві: яку б літературу можна прочитати для того щоб якнайбільше збагатити себе духовно, взяти з прочитаного корисну інформацію для себе, для свого розвитку.