Сторінка
7

Ревізії та перевірки, які проводяться контрольно-ревізійною службою України за поданням правоохоронних органів

Згідно з цим документом створюється цілісна система державного фінансового контролю, до якої входитиме парламентський фінансовий контроль на чолі з Рахунковою палатою, фінансовий контроль у системі виконавчої влади на чолі з Міністерством фінансів і ГоловКРУ України, а також комунальний фінансовий контроль.

За концепційно–адміністративної реформи в Україні Головне контрольно –ревізійне управління має відповідати таким ознакам :

- це орган при Міністерстві фінансів, для якого контроль є основною функцією;

- контроль, який здійснюється органами ДКРС, має спеціальний характер;

- як спеціальний контрольний орган, ГоловКРУ має бути органом виконавчої влади з спеціальним статусом;

- маючи значні повноваження не лише у здійсненні контрольних повноважень, а й у застосуванні відповідних санкцій, органи ДКРС повинні бути відкритими для громадськості з точки зору захисту прав і свобод.

З урахуванням таких вимог і проблем вкрай необхідно внести відповідні зміни й доповнення до Закону України “Про державну контрольно – ревізійну службу в Україні”.

Внесенням змін і доповнень до закону передбачається вирішити такі питання :

1. Окреслити загальну сферу діяльності органів державної контрольно – ревізійної служби з огляду на те, що доручення контрольно – ревізійні підрозділи одержують ( і будуть одержувати ) від центральних органів влади та правоохоронних органів.

2. Визначити порядок проведення органами ДКРС ревізій і перевірок із власної ініціативи, за дорученнями Міністерства фінансів України, Кабінету міністрів України, правоохоронних органів тощо.

3. Закріпити статус ГоловКРУ України як найвищого органу ДКРС з врахуванням того, що за тенденцію адміністративної реформи ГоловКРУ підпорядковується Міністерству фінансів України.

4. Уточнити функції, права і відповідальність органів ДКРС, особливо в частині перевірки використання фінансових ресурсів підприємницьких структур, які використовують державні кошти, дотримання податкового законодавства, реалізація ревізійних матеріалів.

5. Передбачити відповідальність підприємств, установ і організацій за нецільове використання бюджетних коштів. [ 24, с.5 ]

Таким чином, закон “Про державну контрольно – ревізійну службу в Україні” в новій редакції має бути спрямований на зміцнення державного фінансового контролю, підвищення плановості, результативності і ефективності роботи органів державної контрольно – ревізійної служби і в цілому на підвищення ролі Міністерства фінансів в управлінні фінансовими ресурсами держави.

Водночас із внесенням на розгляд уряду та Верховної Ради України проект нової редакції закону необхідно зайнятися розробкою інструктивних матеріалів. Цей процес умовно можна поділити на два етапи :

- розкриття механізму реалізації чинного закону “Про державну контрольно – ревізійну службу в Україні”;

- підготовка проектів інструкцій у відповідності з змістом проекту нової редакції закону.

Одним із кроків щодо зміцнення авторитету ДКРС має стати суттєве посилення аналітичної роботи її органів із питань фінансової дисципліни у державі. Твердження це базується на таких положеннях :

1. Перебравши від Міністерства фінансів України напрямок діяльності –контрольно – ревізійної роботи, Головку України, як орган виконавчої влади з особливим статусом взяло на себе певну відповідальність і за інші аспекти діяльності міністерства ( прогнозування у фінансовій сфері, одержання цільових кредитів, визначення особливостей приватизації, розробка фінансово – економічних та інших нормативів, здійснення у межах повноважень, визначених законодавством, функцій управління державним майном ).

2. Як найвищий орган у ДКРС, ГоловКРУ України на рівні з іншими органами системи Міністерства фінансів має доповнювати аналітично – консультативне обґрунтування й підтримку політики Міністра.

3. Виходячи з потреби здійснення інформаційно – аналітичного контролю за управлінням економікою, фінансами та соціально – культурною сферою, ГоловКРУ України повинно в міру можливості й потреби забезпечувати центральні органи виконавчої влади такими матеріалами.

В цілому аналітична робота необхідна для виявлення чинників, що призводять до порушень фінансової та бюджетної дисципліни, злочинів у сфері економіки і внесення пропозицій щодо змін у чинному законодавстві з метою усунення цих негативних явищ. Таким чином належна організація цієї роботи дозволить суттєво зменшити втрати державних коштів та майна і буде істотним резервом для поліпшення економічної та соціальної ситуації в державі.

Науково – дослідним фінансовим інститутом при Міністерстві фінансів України разом з Головним контрольно – ревізійним управлінням України розроблено і передано до Кабінету Міністрів України Проект Закону України “Про фінансовий контроль в Україні”, що визначає єдині підходи до здійснення ревізій і перевірок на підприємствах, в установах і організаціях.

Сьогодні ж спеціалізовані контролюючі органи, що підпорядковані різним центральним формам влади, діють переважно на підставі лише своїх статутних нормативно – правових актів, координуючи роботу з іншими контролюючими органами в рамках Указу Президента України “Про деякі заходи з перегулюванням підприємницької діяльності”.

Слід зазначити, що Закони України “Про Рахункову палату” від 11.07.96р. № 315/96 – ВР, “Про державну контрольно – ревізійну службу в Україні”, “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 р. №509-XII, містять статті про взаємодію з іншими державними контролюючими органами. Але виконання цих законодавчих положень потребує розробки конкретного механізму здійснення координації їх дій, а також закріплення цього механізму у відповідних положеннях і інструкціях.