Сторінка
6

Ревізії та перевірки, які проводяться контрольно-ревізійною службою України за поданням правоохоронних органів

Повноту, якість і своєчасність виконання передбачених Стратегією завдань має забезпечити постійний внутрішній контроль у розрізі функціональних напрямів діяльності підрозділів ГоловКРУ з охопленням всієї структури ДКРС.

Здійснюючи за власними планами роботи ревізії та перевірки витрачання коштів і матеріальних цінностей, їх збереження, стану і достовірності бухгалтерського обліку й звітності в міністерствах, державних комітетах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, а за дорученнями Кабінету Міністрів і правоохоронних органів – із цих та інших питань і в решти суб’єктів господарювання, розробляючи пропозиції щодо усунення виявлених порушень та запобігання їх у подальшому, державна контрольно – ревізійна служба сприяє скороченню потреби у бюджетних коштах, наповненню дохідної частини бюджетів і держфондів та попереджає фінансові порушення і злочини.

Проте недосконалість закону “Про державну контрольно – ревізійну службу в Україні” у частині відсутності у неї прав щодо запобігання фінансово – бюджетним і податковим порушенням та їх усунення, а також суттєві зміни у законодавстві держави після прийняття Конституції України значно ускладнюють, а іноді й унеможливлюють належне виконання службою низки своїх прямих функцій та окремих доручень Кабінету Міністрів України.

До недоліків чинного закону слід віднести, в першу чергу, таке :

1. Право органів ДКРС проводити ревізії та перевірки суб’єктів підприємницької діяльності за дорученнями правоохоронних органів передбачено в статті 14 “Взаємовідносини державної контрольно – ревізійної служби з правоохоронними органами” розділу IV “Правовий захист службових осіб державної контрольно – ревізійної служби” чинного Закону України, але при цьому не визначено сферу дії, функції і права органів служби в процесі проведення таких ревізій або перевірок.

2. Закон обмежує сферу дії ДКРС в частині здійснення контролю за виконанням цільових державних програм і контрактів, про авансованих за рахунок бюджетних коштів, за використанням державного майна, валютних кредитів, сплатою податків та інших обов’язкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів тощо.

3. Органи ДКРС не мають належних важелів для забезпечення відшкодування чи поновлення завданих державі збитків, стягнення в дохід держави донарахованих платежів.

4. Ефективність державного контролю за використанням бюджетних коштів залишається низькою частково з причини відсутності у ДКРС права застосовувати до порушників фінансові санкції за нецільове використання цих коштів.

Пройшло десять років з моменту прийняття і введення в дію Закону України “Про державну контрольно – ревізійну службу в Україні”. З плином часу помітнішими стають його недоліки. Це, в свою чергу, безпосередньо впливає на ефективність та результативність діяльності ДКРС щодо виконання її завдань та здійснення функцій.

Визначальною умовою ефективної контрольної роботи є об’єктивність. Без об’єктивності втрачається суть контролю як функції управління, як основної форми зворотного зв’язку. Об’єктивність висновків та інших документів, що приймають органи ДКРС, повинна забезпечуватися встановленням у законі відповідних кваліфікаційних вимог до осіб, які призначаються на відповідні посади, оскільки правильний підбір кадрів для органів ДКРС, їх відповідальність за доручену справу, їх професіоналізм є важливою передумовою прийняття об’єктивних рішень, висновків за результатами перевірок. Ревізорам повинні бути притаманні високі моральні й професійні якості.

Оскільки від професіоналізму працівників ДКРС залежить об’єктивність прийнятих рішень, то до Закону України “Про державну контрольно – ревізійну службу в Україні” необхідно внести нову статтю “Посадові особи органів державної контрольно – ревізійної служби”, яку викласти у такій редакції “Посадовою особою органу державної контрольно – ревізійної служби може бути особа, яка має освіту за фахом, необхідні ділові та моральні якості”.

До принципів діяльності ДКРС також необхідно віднести гласність. Остання позитивно впливатиме на ефективність роботи державної контрольно – ревізійної служби. Дотримання цього принципу має важливе виховне значення. Оприлюднення фактів зволікань, бюрократизму, незаконного чи неефективного використання фінансових ресурсів, з одного боку, сприяє вихованню правопорушників шляхом впливу на них громадської думки, а з іншого боку, гласність відіграє важливу превентивну роль, тобто попереджає про те, що в майбутньому до винних осіб будуть застосовані відповідні санкції.

Недоліки чинного закону породжують проблематичність забезпечення органами ДКРС належного виконання завдань, визначених у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, зокрема :

1) посилити роль ДКРС у здійсненні контролю за цільовим і ефективним використанням бюджетних коштів, дотриманням фінансової дисципліни на державних підприємствах і в організаціях, станом контрольно – ревізійної роботи в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади;

2) здійснювати періодичний контроль за погашенням підприємствами заборгованості за іноземними кредитами, залученими під гарантії Кабінету Міністрів України;

3) забезпечити належний контроль за рухом векселів;

4) проводити перевірки результатів діяльності підприємств і організацій, що здійснюють бартерні операції в значних обсягах;

5) посилити контроль за дотриманням суб’єктами зовнішньо – економічної діяльності законодавства стосовно експорту – імпорту товарів та сировини;

6) посилити контроль у частині надходження дивідендів на акції, що належать державі;

7) посилити контроль і підвищити відповідальність за неповне або недостовірне відображення в бухгалтерській звітності операцій з обігом готівки;

8) посилити додаткову дисципліну, забезпечити обов’язкову сплату податків та внесення інших платежів до бюджету.

Основоположною передумовою подальшого розвитку ДКРС є забезпечення в її діях верховенства права.

Однак усунути притаманні чинному законодавству недоліки щодо функцій, прав і обов’язків органів державної контрольно – ревізійної служби лише прийняттям чергових правових норм неможливо. Треба врахувати тенденції, що помінялися в системі управління фінансами держави у зв’язку з прийняттям “Першочергових заходів щодо проведення в Україні адміністративної реформи”, затверджених Указом Президента України від 20.11.98р. № 1284.