Сторінка
10

Ревізії та перевірки, які проводяться контрольно-ревізійною службою України за поданням правоохоронних органів

Болючим питанням є нині рівень матеріально – технічного забезпечення ДКРС, який суттєво відстає від сучасних потреб. Так, у 12 обласних управліннях служба не має локальної комп’ютерної мережі. Загальна забезпеченість районних міських підрозділів державної контрольно – ревізійної служби комп’ютерами складає 36 відсотків, при цьому жодного комп’ютера немає в районних і міських контрольно – ревізійних відділах Волинської, Житомирської, Івано – Франківської, Миколаївської, Полтавської областей. До того ж половина із наявних комп’ютерів не відповідає сучасним вимогам, що унеможливлює їх застосування в інформаційно – аналітичній системі ДКРС. [ 23, с.74].

Існують також проблеми по розташуванню обласних, районних і міських підрозділів служби, оскільки власними приміщеннями ДКРС забезпечено всього на 10 відсотків, а решта приміщень орендується, що не сприяє раціональному використанню позабюджетних коштів.

Ефективне здійснення функцій ДКРС вимагає її належного кадрового забезпечення. Важливість цієї проблеми підсилюється об’єктивними причинами, які слід врахувати при підготовці спеціалістів служби :

q контрольно – ревізійна робота пов’язана з упередженим ставленням розпорядників кредитів, працівників бухгалтерських служб і матеріально – відповідальних осіб до працівників ДКРС;

q робота контролера – ревізора межує із спокусою одержання заохочення від представників об’єкта контролю при умові неналежного виконання ним своїх службових обов’язків.

Таким чином, поряд із навчанням працівників ДКРС методиці проведення ревізій та перевірок, потрібно здійснити ряд заходів з питань соціально – психологічних аспектів контрольно – ревізійної роботи та попередження порушень з ознаками корупційних діянь.

Отже, основними умовами і напрямками підвищення ефективності діяльності державної контрольно – ревізійної служби в Україні є :

1. Стратегічна лінія діяльності державної контрольно – ревізійної служби. Це означає, що основні зусилля апарату служби повинні бути спрямовані на вирішення головних завдань національної економіки. Залежно від реальної ситуації, що сформувалась в країні щодо збереження державної власності, використання бюджетних коштів, соціальних нормативів та генеральних напрямів розвитку національної економіки, повинні визначатись стратегія і технологія контрольно – ревізійних дій на конкретні рік – два.

2. Організація на результати. Це означає що інформація про результати перевірок і ревізій повинні доводитись до тих осіб і

структур, які можуть безпосередньо вплинути на стан справ і зміцнення їх на краще. Стосовно державної контрольно – ревізійної служби це повинно виявлятись у злагодженій діяльності її з Кабінетом Міністрів України, Міністерством фінансів, Міністерством економіки, Державною податковою адміністрацією, Генеральною прокуратурою, Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки України.

3. Своєчасність ревізій та перевірок . Ревізії господарюючих суб’єктів і установ, згідно з чинним законодавством мають в Україні плановий, регламентований характер. Однак, у реальній практиці можуть відбуватися процеси, які не відповідають запланованим заходам і потребують більш швидкого реагування. В цих випадках керівництво структурних підрозділів ДКРС повинно приймати гнучкі рішення щодо здійснення ревізій та перевірок на закріплених за ними об’єктах. Крім того, основою для здійснення контрольно – ревізійних дій є постанови прокурорів, слідчих, рішень органів виконавчої влади тощо. Таким чином, документи, що регулюють кількість таких ревізій та перевірок, в умовах перехідної економіки мають набирати індикативного характеру, а фактична кількість ревізійних дій визначається реальною ситуацією на контрольованих об’єктах і в економіці в цілому.

4. Основним інформаційним документом, на базі якого органами ДКРС здійснюються ревізії та перевірки, є бухгалтерський облік та звітність контрольованих об’єктів. В умовах перехідної економіки на підприємствах, в установах і організаціях дедалі ширше використовуються комп’ютерні форми бухгалтерського обліку основних і обігових коштів. Однак, не завжди розроблені програми стикуються з методами контролю, що застосовуються органами ДКРС з метою визначення питань пов’язаних із збереженням державної власності, використання бюджетних коштів, додержанням інших норм чинного законодавства. Тому, важливим напрямом, спроможним підвищити ефективність діяльності служби слід вважати розробку типових програм ревізій і перевірок, розрахованих на використання комп’ютерної техніки. Вирішення таких питань потребує більш глибоких досліджень специфічних особливостей здійснення ревізій та перевірок на типових об’єктах та типових видів правопорушень чинного законодавства на кожному з них. [34,c.37].

Роботу ДКРС неможливо проаналізувати в цілому, не торкнувшись при цьому структурних підрозділів. Зокрема, розглянемо основні недоліки роботи КРВ у Сокальському районі.

По – перше для ефективної роботи немає достатніх умов у зв’язку з недостатньою матеріально – технічною базою, а також, на мою думку повинно приділятись більше уваги на попередження фінансових порушень. На сьогодні, при нестабільному законодавстві, дуже важливим є підвищення аналітично – інформаційного аспекту в роботі, зокрема, надання консультацій органами ДКРС щодо попередження фінансових порушень в пресі, а також проведення семінарів, економічних навчань з представниками об’єктів ревізій і перевірок. Також, болючим питанням залишається підвищення кваліфікації самих ревізорів, а особливо молодих спеціалістів. Тому, для покращення роботи ДКРС в цілому потрібно приділити більше уваги низовим підрозділам служби.

В результаті втілення вищенаведених заходів передбачається поступове створення нового механізму державного контролю, який здійснюється у формі ревізій, підвищення ефективності роботи й авторитету служби, стабілізації нормативно – правових актів та громадської думки щодо функціонування державної контрольно – ревізійної служби.

Висновки

Висновки та пропозиції щодо вдосконалення практики функціонування органів Державної контрольно–ревізійної служби: