Сторінка
1

Організація бюджетного контролю в Україні

Зміст

Вступ

1. Теоретичні засади сутності бюджетного контролю в Україні.

2. Порядок здійснення контролю за формуванням і використанням фінансових ресурсів бюджетних установ

3. Вдосконалення організації бюджетного контролю в Україні.

Висновки

Література

Вступ

Сучасне економічне становище України можна назвати кризовим і це вимагає негайного вирішення низки питань: реформування існуючого фінансово-господарського механізму та вдосконалення фінансової і, в тому числі бюджетної системи. Ці процеси вимагають цілеспрямованого управління та контролю.

Зростання злочинності у сфері економіки зумовлено загальною кризою в державі, економічною нестабільністю та неврегульованістю економічних відносин. Економіка перетворилась на об’єкт пильної уваги злочинних кіл. Вони проникли у такі життєво важливі для держави сфери як фінанси і кредит, грошовий обіг, ринок цінних паперів, іноземних інвестицій, приватизаційну та зовнішньоекономічну діяльність.

Недосконалість законодавчої та відомчої нормативної бази у сфері фінансів та бюджетній сфері зокрема створила сприятливі умови для здійснення незаконних операцій з грошовими коштами бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів.

Виникає необхідність найшвидшого оновлення застарілих та освоєння нових елементів системи управління фінансами та його функцій, у тому числі контрольної.

Важливість державного фінансового контролю в економіці держави зумовлено його місцем та роллю серед функцій управління фінансами: контроль займає центральне місце в системі фінансового адміністрування, будучи, з одного боку засобом зв’язку між фінансовим плануванням та фінансовим обліком (статистикою), а з іншого – передумовою здійснення функцій фінансового аналізу та регулювання. Це дає змогу контролю відігравати інтегруючу роль, недооцінка чи ігнорування якої унеможливлюють фінансове адміністрування, призводячи його систему до ліквідації.

У час загального занепаду економіки, неефективного та безвідповідального витрачання коштів бюджетів усіх рівнів та коштів централізованих державних цільових фондів актуального значення набуває фінансовий контроль з боку органів державної влади та управління.

Для здійснення контролю за формуванням та використанням фінансових ресурсів бюджетних установ в Україні діють: від законодавчої влади – Рахункова палата при Верховній Раді України та від виконавчої – Міністерство фінансів України та його територіальні органи, державна контрольно-ревізійна служба, Державне казначейство України.

Робота контролюючих органів в Україні зосереджується на посиленні контролю за цільовим і ефективним використанням бюджетних коштів та їх збереженням, максимальним відшкодуванням збитків винними посадовими особами, мобілізацією до бюджету платежів та інших надходжень, що були приховані в обліку та звітності.

Виконання цих завдань залишається актуальним в умовах переходу до ринкової економіки, що стало підставою для вибору теми даної магістерської роботи.

Питання бюджетногол контролю розглянуті у монографічній літературі Василика О.Д., Юрія С.І., Білухи М.Т., Романіва М.В., Крисюка В.І. і в працях Каленського М.М., Стефанюка І.Б., Бутинця Ф.Ф. та багатьох інших авторів. Вченими зроблений значний вклад у теорію і практику організації державного фінансового контролю в Україні. Разом з тим розвиток ринкових відносин зумовлює потребу удосконалення в сфері методології, інформаційного забезпечення здійснення фінансового контролю.

Мета курсової роботи випливає з її актуальності і полягає в комплексному узагальненні і практичному аналізі організації фінансового контролю за формуванням і використанням фінансових ресурсів бюджетних установ і організацій та розробці рекомендацій по вдосконаленню контрольно-ревізійного процесу у бюджетній сфері.

Предметом дослідження виступають теоретичні і практичні аспекти організації державного бюджетного контролю. Об’єктом дослідження є фінансові ресурси бюджетних установ та контроль за їх формуванням і використанням.

Методологічну основу роботи складають теоретичні дослідження вітчизняних економістів – теоретиків і практиків у сфері фінансового контролю, законодавчі та відомчі нормативні акти, що регулюють порядок здійснення фінансово-господарської діяльності бюджетних установ і організацій в Україні та контролю за її здійсненням, статистична інформація суб’єктів контролю.

1. Теоретичні засади сутності бюджетного контролю в Україні.

Бюджетний контроль в Україні класифікується за різним ознаками і, як економічний процес, включає складові елементи. За видами бюджетний контроль поділяється на державний, муніципальний та громадський.

Державний бюджетний контроль здійснюється державними органами і включає загальнодержавний і відомчий контроль.

Загальнодержавний бюджетний контроль проводиться органами державної влади, державного управління, фінансовим апаратом держави та міжгалузевими органами управління.

Верховна Рада України як найвищий орган законодавчої влади України, контролює за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу.

До повноважень Рахункової палати належить здійснення контролю за: використання коштів Державного бюджету України відповідно до Закону про Державний бюджет України на поточний рік.

Кабінет міністрів України забезпечує контроль за використанням коштів Державного бюджету України головними розпорядниками, а також за відповідністю бюджетному законодавству України показників затверджених бюджетів, бюджетного розпису та кошторисів бюджетних установ.

До фінансового апарату держави відносяться: Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, Головне контрольно-ревізійне управління України, Державна податкова адміністрація. Міністерство фінансів України здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу як стосовно державного так і місцевих бюджетів. Органи Державної контрольно-ревізійної служби України здійснюють контроль за цільовим та ефективним використанням коштів Державного та місцевих бюджетів України. Державна податкова служба України контролює дотримання законодавства про податки, правильність визначення, повноту і своєчасність внесення до бюджету податків та інших платежів передбачених податковим законодавством.