Сторінка
8
Не зовсім відповідає реформам, що відбуваються, діяльність суб’єктів відомчого контролю, незважаючи на затвердження постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 1998 року за № 1053 “Про заходи щодо поліпшення контрольно-ревізійної роботи в міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади”. Відсутність правового забезпечення відомчого контролю призвела до ліквідації або різкого скорочення чисельності його в багатьох міністерствах, відомствах та інших органах управління. Певний час фактично була скасована статистична звітність про роботу відомчого контролю (ф. № 11-ревізія). Вважаємо, що чинний відомчий контроль повинен залишитися в сучасних умовах розвитку економіки держави, але його статус, структура, функції, умови утримання мають бути суттєво реформовані.
Втім, незважаючи на прийняття законів, указів і постанов з питань перебудови системи управління, в т.ч. і контролю, відсутність стратегії реформування органів контролю, непослідовність дій і прямі помилки не дозволили створити цілісну систему фінансового контролю в Україні, яка б ефективно функціонувала в сучасних умовах розвитку економіки держави. Чинна система державного фінансового контролю потребує серйозного реформування. Сучасний стан державного фінансового контролю в Україні - це, на наш погляд, результат його недооцінки для успішного господарювання і вирішення соціальних проблем. Реформування системи контролю має не тільки важливе соціально-економічне значення, а й відіграє першочергову роль в становленні демократичного суспільства. Слід зазначити, що реформа системи державного контролю практично вже почалася одночасно з процесами економічних реформ, реформ складових державного устрою. Однак подібне реформування державного контролю може і не привести до бажаних результатів, до формування цілісної системи контролю, у зв’язку з тим, що для нього характерна відсутність чіткої стратегії, яка базується на ретельно продуманій концепції.
Таким чином, проблеми удосконалення і посилення державного фінансового контролю залишаються актуальними і сьогодні в зв’язку з невирішеністю ряду як теоретичних, так і практичних питань. Тому з метою посилення функцій державного контролю, його подальшого становлення як повномасштабної системи, що охоплює інтереси держави і її громадян в фінансовій сфері, потрібно реально оцінити сучасний стан основних елементів цієї системи і розробити шляхи для її удосконалення. В законодавчих, нормативно-правових актах та інших офіційних документах на сьогоднішній день використовується поняття “система контролю”. На наш погляд, державний фінансовий контроль може існувати тільки як система, складові якої повинні бути взаємопов’язаними і діяти подібно єдиному організму на всіх етапах економічної діяльності державних органів.
Висновки і пропозиції
При сучасному стані справ у фінансуванні бюджетних установ і організацій та використанні ними бюджетних асигнувань, фінансовий контроль набуває важливого значення у запобіганні фінансовим злочинам і попередженні порушень фінансово-бюджетної дисципліни.
В даній курсовій роботі висвітлені питання важливості і об’єктивної необхідності державного фінансового контролю та його різновиди; органи законодавчої та виконавчої влади, що здійснюють державний фінансовий контроль та їх контрольні функції. Також висвітлено питання ревізії як основної форми державного фінансового контролю, дано її тлумачення згідно закону та праць відомих спеціалістів у сфері фінансового контролю, а також систематизовані відомості про класифікацію ревізій і перевірок і приведена їх наочна класифікація.
Важливого значення набуває фінансовий контроль як форма контролю з боку держави за законністю та обґрунтованістю виконання фінансових операцій із визначення результатів господарської та управлінської діяльності, створення і використання фондів фінансових ресурсів на цілі економічного та соціального розвитку держави.
Чинній в Україні системі державного фінансового контролю, яку можна вважати відповідною існуючим вимогам, бракує сучасного методичного та технологічного інструментарію виконання контрольних дій. Причиною цього є недостатня дослідженність методологічних аспектів проблеми, а відповідно – відсутність новітнього арсеналу прийомів і способів здійснення фінансового контролю. Це суттєво збіднює існуючу контрольну практику і значною мірою зумовлює низьку ефективність функціонування системи державного фінансового контролю.
Державний фінансовий контроль доцільно удосконалювати як цілісну систему, що означає необхідність:
- визначення напрямків контролю;
- визначення ініціаторів і виконавців контролю та встановлення ефективної взаємодії між ними;
- забезпечення суцільного чи вибіркового охоплення контрольними діями підконтрольних об’єктів.
Завантажити реферат