Сторінка
22

Механізм кредитування юридичних осіб і шляхи його вдосконалення

Порядок погашення позички визначається кредитним договором. Погашення основного боргу може здійснюватись:

а) одноразово (передбачає повернення позички в повній сумі в обумовлений кредитним договором строк);

б) в розстрочку (передбачає періодичну сплату платежів відповідно до надходження коштів від реалізації продукції виконання робіт, надання послуг та інших доходів).

Погашення позички, здійснювалось позичальником з поточного рахун-

ку платіжними дорученнями. Банк самостійно приймав рішення про викорис-

тання платежу, що надійшов від позичальника, керуючись черговістю вико-

нання зобов'язань, визначеним у кредитному договорі. Взагалі, банк має право змінювати черговість сплати боргу за позичкою та відсотках на підставі обґрунтованого клопотання позичальника, враховуючи фінансові можливості установи банку. У разі якщо позичальник не має можливості сплатити борг, останній стягується з гарантів (поручителів). При надходженні коштів на погашення заборгованості, операційний працівник робить відмітку в графіку про дату і суму погашення. У разі настання терміну погашення прострочених позичок, операційний працівник переносить суму на відповідний рахунок простроченої заборгованості та негайно повідомляє юридичну службу. Наступного дня після перенесення несплаченої суми на рахунок простроченої заборгованості юрист банку оформляє і направляє позичальнику претензію.

У разі погіршення фінансового стану позичальника, надання недостовірної бухгалтерської та статистичної інформації, ухилення від контролю банку, знецінення заставленого майна або встановлення факту незабезпеченості позички банк може наполягати на достроковому стягненні заборгованості за позичкою або її частини, а також суми відсотків за користування за позичкою. Позичальник не звільняється від погашення основного боргу, сплати процентів і пені при настанні будь-яких обставин, у тому числі і незалежних від позичальника.

2.4. Контроль банку за виконанням позичальником умов

кредитного договору.

Забезпечення ефективності та надійності здійснення кредитних операцій вимагає від комерційних банків організації постійного моніторингу всіх стадій реалізації кредитного процесу. Цей етап економічної роботи полягає в супроводженні кредитного проекту, контролі за виконанням позичальником умов кредитного договору, що поєднується з аналізом кредитного портфелю банку. [51, с.63]

Після видачі позички банк повинен застосувати всі заходи для забезпечення його повернення. Нагляд за використанням позики банки здійснюють для впевненості в стійкості фінансового стану і у виконанні клієнтами умов кредитної угоди, а також для пошуку нових можливостей ділового співробітництва. Нагляд за позичкою необхідний для виявлення на ранніх стадіях ознак тимчасових фінансових труднощів з погашенням заборгованості. Такий нагляд необхідний як на початкових стадіях процесу кредитування для максимального збільшення ефекту від корегуючих дій банку і зниження його збитків, так і на етапах аналізу кредитної заявки та її виконання.

Кожний банк здійснює контроль за виконанням умов кредитного договору в відповідності до кредитної політики. Для аналізу діючої практики проведення контролю за виконанням позичальником умов кредитного договору продовжено

дослідження кредитного процесу в КВ АППБ “Аваль”.

Після того, як позичка була видана, здійснюється моніторинг цільового використання коштів. Він включає попередній і поточний контроль.

Перед здійсненням першої та кожної чергової проплати за рахунок кредитних коштів працівник кредитного відділу перевіряє, чи виконав позичальник зобов'язання перед банком, а саме: чи сплачена комісія, чи сплачені відсотки за користування позичкою. При виявленні невиконання позичальником зобов'язань перед банком проплата не здійснюється.

Оперативний контроль за цільовим використанням кредитних коштів складає перевірку своєчасного надходження до позичальника об'єкту кредитування шляхом перевірки документів, які засвідчують оприбуткування товару та його вартість.

Отже, в КВ АППБ “Аваль” здійснюється постійний контроль за виконанням боржником умов кредитного договору, цільовим використанням коштів, своєчасним і повним погашенням основної суми боргу і процентів. Для цього протягом всього терміну дії кредитного договору підтримуються ділові стосунки із боржником, проводиться аналіз фінансового стану боржника та цільового використання кредитних коштів, ведеться кредитна справа клієнта, яка містить повну інформацію про взаємовідносини з банками. Супровід позички охоплює як попередній, так і поточний контроль за цільовим використанням наданих коштів. Якщо попередній контроль пов'язаний переважно з аналізом платіжних документів, оплата по яких здійснюється за допомогою позичених коштів, то поточний контроль пов'язаний із своєчасністю надання позичальником інформації про стан виконання заходу, який кредитується, фінансової звітності та інших документів, передбачених кредитною угодою. Поряд з цим аналізується рух коштів по рахунках позичальника, виникнення у нього несплачених документів та аналізується своєчасність розрахунків між позичальником та його контрагентами по процентній угоді.

Менеджер супроводу позички спільно із фахівцем з оцінки майна забезпечує постійний контроль за станом та умовами збереження заставленого майна.

Кредитний підрозділ цієї установи банку здійснює постійний контроль за виконанням позичальниками умов кредитних договорів, "цільовим використанням наданих коштів, своєчасним і повним його погашенням, сплатою процентів, комісій та інших платежів. Для забезпечення ефективного контролю за виконанням умов кредитного договору кредитний фахівець по кожному позичальнику формує кредитну справу. Документи в кредитній справі групуються за такими ознаками: 1) документи стосовно надання позички, 2) матеріали щодо забезпечення позички, 3) документи для визначення плато- та кредитоспроможності позичальника, 4) матеріали, що характеризують кредитний проект, 5) юридичні документи, 6) поточне листування з питань кредитування по конкретному проекту, 7) документи по бухгалтерському обліку позички, інші документи. [64, с. 122]