Сторінка
6

Внутрішні та зовнішні запозичення в Україні: реалії та перспективи

Незважаючи на проведену у 2000 році реструктуризацію зовнішнього боргу, боргове навантаження на бюджет України 2001 року залишається значним. Загальні витрати бюджету по державному боргу у 2001 році дорівнюють сумарним витратам зведеного бюджету 2001 на охорону здоров’я та освіту.

Природно, що ситуація, при якій на обслуговування і погашення державних боргів направляється майже 30% дохідної частини держбюджету, приводить до “вимивання” бюджетних коштів. Це, у свою чергу, загрожує зниженню рівня забезпечення соціальних стандартів і уповільненню розвитку перших зрушень реального сектора економіки, оскільки зменшується розмір інвестиційних коштів та сукупного попиту. Необхідність погашення боргів в іноземній валюті посилює тиск на валютний ринок країни і прискорює інфляційні процеси.

Приведений аналіз структури платежів по державному боргу враховує врегулювання боргових взаємовідносин з Національним банком. Наприкінці вересня 2000 року Міністерство фінансів уклало з НБУ угоду про реструктуризацію боргу шляхом обміну ОВДП з портфеля Національного банку на процентні облігації внутрішньої державної позики. 25 жовтня 2000 року, в рамках досягнутої угоди, Міністерство фінансів виплатило НБУ 200млн.гривнів в рахунок погашення ОВДП 2000 року. Загальний обсяг виплат до кінця 2000 року склав 577млн.гривень.

Природно, що міцні міжнародні фінансові організації дотримуються принципу безперечного повернення позичкових коштів. Тому характерною вимогою кредитних договорів за їх участю є забезпечення наданих ресурсів відповідними державними гарантіями.

Основні нормативні акти, що нині регулюють порядок надання гарантій уряду для забезпечення кредитів іноземних фінансових установ це - Декрет Кабінету Міністрів України від 17 березня 1993 року № 25-93 “Про надання державних гарантій щодо іноземних кредитів, які надаються Україні відповідно до міжнародних договорів”, постанови Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1995 року № 234. “Про пріоритетні напрями використання іноземних кредитів”, від 17 серпня 1995 року № 655 “Про додаткове забезпечення гарантій або інших зобов’язань Уряду України, які надаються іноземним кредиторам щодо погашення кредитів в іноземній валюті, що залучаються українськими юридичними особами” та від 5 травня 1997 року №114 “Про впорядкування залучення і використання іноземних кредитів, повернення яких гарантується Кабінетом Міністрів України, вдосконалення системи залучення зовнішніх фінансових ресурсів та обслуговування зовнішнього державного боргу”, а також “Порядок конкурсного відбору організацій-одержувачів кредитів для реалізації інвестиційних проектів, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями”, затверджений спільним наказом Національного агентства України з реконструкції та розвитку, Міністерств економіки та Міністерства фінансів України від 16 січня 1998 року № 1/6/15.

Згідно із Положенням “Про порядок залучення іноземних кредитів та надання гарантій Кабінету Міністрів України для забезпечення зобов’язань юридичних осіб-резидентів щодо їх погашення” від 5 травня 1997 року гарантії Кабінету Міністрів України надаються для забезпечення іноземних кредитів, що залучаються у формах:

-кредитів (кредитних ліній), наданих Україні іноземними державами, міжнародними фінансовими організаціями та іноземними банками відповідно до міжнародних договорів України;

-міжбанківських кредитних ліній, оформлених за рішенням Кабінету Міністрів України Державним експортно-імпортним банком чи іншими банками-агентами Кабінету Міністрів України з іноземними банками та міжнародними фінансовими організаціями згідно із законодавством;

- кредитів в іноземній валюті, що надаються юридичними особами-резидентами, міжнародними фінансовими організаціями, іноземними банками, фінансово-кредитними та іншими установами, фірмами й організаціями відповідно до міжнародних договорів України за умови обслуговування зазначених кредитів банками-агентами.

Це означає, що суб’єкт господарювання, який бажає отримати кредит від іноземної фінансової установи поза міжнародними договорами України, не може отримати гарантії Кабінету Міністрів України. Одночасно, такі кредити, якщо вони отримуються, підлягають особливому оформленню у порядку, передбаченому Постановою Національного банку України від 7 травня 1997 року №144. Гарантією уряду також не можуть скористатися фізичні особи - приватні підприємці.

Залучення та обслуговування іноземних кредитів, повернення яких гарантується Кабінетом Міністрів України, здійснюється спеціально визначеними урядом банками-агентами. Такі банки укладають договори на агентське обслуговування із державними органами, уповноваженими Кабінетом Міністрів України, за погодженням із Міністерством фінансів. Гарантії Кабінету Міністрів надаються незалежно від форм власності юридичних осіб-резидентів із погашенням на умовах валютної самоокупності чи із залученням коштів державного бюджету.

Правила надання гарантій уряду на умовах валютної самоокупності передбачають укладення договорів застави або поруки між підприємством-отримувачем та банком-агентом, крім випадку, коли майно такого підприємства не підлягає приватизації, або якщо залучення кредитів під гарантії Кабінету Міністрів здійснює Національний банк України, при цьому вартість предметів застави має покривати суму основного боргу та відсотків за користування іноземним кредитом, а також відшкодування витрат на його обслуговування і страхування.