Сторінка
3

Моделі породження нового значення в когнітивних метафорах

До дієслівних моделей належать й вирази типу висвітлює питання. У системі ЛСВ дієслова висвітлювати переносне значення стає основним, оскільки головне значення дається з позначкою рідко:

“1. рідко. Світячи або спрямовуючи куди-небудь світло, робити видним щось. 2. перен. Робити відомим, пояснювати, розкривати що-небудь у деталях. // Зображуючи, показувати що–небудь, робити зрозумілим/ в літературі, мистецтві/, з’ясовувати, пояснювати, роз’яснювати” [10, 480]. Переносу значення сприяє також і абстрактний характер іменника питання.

Подібного типу вислів слів рівнятися на мову Шевченка. Дієслово рівнятися у системі своїх значень передбачає:

“1. розм. Бути або вважати, визнавати себе рівноцінним кому-небудь у певному відношенні. 2. перен. Намагатися наслідувати чийсь приклад або кого-небудь” [10, 553].

У даному випадку слово рівнятися актуалізує скоріше не друге переносне значення, а третє, оскільки загальний смисл вислову можна формувати як заклик писати так, як Шевченко.

Слово мова також вживається у периферійному значенні:

“2. Сукупність довільно відтворюваних загальноприйнятих у межах даного суспільства звукових знаків для об’єктивно існуючих явищ і понять, а також загальноприйнятих правил їх комбінування у процесі вираження думок; мовлення, говорення. // Різновид цього комбінування у процесі вираження думок” [10, 768].

До дієслівних моделей належить вираз прямо виступає. Слово виступає в системі ЛСВ майже не має переносних значень:

“1. Виходити наперед, відокремлюватись від кого-, чого-небудь. // Вийти звідки-небудь, із-за чогось. 2. перен. Ставати видним, з’являтися, показуватися // Виявлятися, проявлятися. 3. Йти поважно, не поспішаючи, виступцем, виходити” [10, 504-505].

Слово прямо має такі значення:

“1. присл. Рівно витягнувшись у якому-небудь напрямку, без вигинів; // У прямому напрямку від якогось пункту, якоїсь точки. // Не звертаючи з прямого шляху, прямої стежки і т.ін., не відхиляючись від основного напрямку; //Не згинаючись, рівно. // Вперед / у команді, наказі /. 2. Під кутом 900 до чого-небудь; вертикально. 3. Безпосередньо, без проміжних ланок: // Відразу, негайно: // Якраз, точно, саме” [10, 368].

Нерідко метафоричний переніс здійснюється за допомогою дієприкметникового звороту. Напр., явища пов’язані. Одне із значень дієприкметника пов’язаний має значення:

“6. Встановлювати спільність, зв’язок, взаємну залежність між ким- чим-небудь” [10, 699-700].

Слово явище передбачає таку систему значень:

“1. Будь-який вияв змін, реакцій, перетворень і т.ін., що відбувається в навколишньому природному середовищі.// мед. Симптом, ознака якого-небудь захворювання; //філос. Зовнішній вияв сутності предметів, процесів; безпосереднє відбиття речі в почуттєвому сприйнятті. 2. Подія, факт, обставина, епізод” [10, 620].

3. Як вже зазначалося, мовленнєва мотивованість, взаємовплив та іррадіація часткових значень невід’ємні одне від одного. Проте кожні з типів утворення нового метафоричного значення має власну специфіку.

Специфіка утворення нового когнітивного значення внаслідок іррадіації значень полягає перш за все в актуалізації першого, більш абстрактного значення. Напр., у значеній метафорі явища пов’язані іррадіація абстрактного значення слова явища актуалізувала саме перше, а не друге значення, хоча форма множини скоріше відповідає другому значенню.

Периферійність системи ЛСВ дієприкметника пов’язаний передбачає збільшення рівня абстрактності по мірі віддаленості від головного значення:

“Обмежувати чим-небудь, зв’язуючи кінці; перев’язувати // Надівати / хустку, краватку і т.ін./, зав’язуючи кінці. // Закріплювати, зав’язувати. // В обряді сватання – перев’язувати сватів через плече рушником на знак згоди” [10, 699-700].

Такий перенос можна вважати асоціативним.

До цього типу наближається модель поле зору / поля зору/. Поле – це:

“1. Безслідна рівнина, рівний великий простір; рівнина, степ. // перен. Великі простори снігу, льоду і т. ін. // Ділянка землі, що використовується під посіви, лан, нива. 2. Значна площа чи ділянка землі, спеціально відведена під що-небудь. // Спеціально обладнана площадка, призначена для спортивних ігор, змагань, посадки літаків і т. ін.” [10, 61-62].

У свою чергу, слово зір – це:

“1. Одне із п’яти почуттів, органом якого є око. 2. Спрямованість очей на кого, що-небудь, погляд. 3. Те саме, що очі.” [10, 576].

У словосполученні поля зору дослідників і поле, і зір вживаються у переносному значенні.

Для актуалізаціі ЛСВ поле обрано скоріше третє значення, а для слова зір – друге. Всі ці значення найбільш абстрактні у зіставленні з іншими варіантами.

Механізм метафоризації здійснюється перш за все в межах когнітивного типу значення. Напр., саме так утворюється метафора проекція гнізда.

Когнітивне значення слова проекція містить такий екстенсіонал:

“1. мат. Зображення просторової фігури на площині. 2. спец. Збільшене зображення нерухомих об’єктів / рисунків, креслень, кінокадрів і т.ін. / на екрані за допомогою оптичних приладів” [10, 178].

У свої чергу, екстенсіонал слова гніздо такий:

“1. У птахів –влаштоване або пристосоване місце для кладки яєць і виведення пташенят, кубло, кишло. //Місце, пристосування тваринами або птахами для зимівлі, виведення малят і т.ін., гніздище, кишло, кубло; /змеїне/ гадючник, гадовище; /осине/ осище. 2. перен. Домашнє вогнище; оселя, сім’я, рід. // зневажл. Місце, де збираються люди з злочинами та іншими недобрими намірами. 3. перен., заст. Сім’я, рід” [10, 614-615].