Сторінка
2

Загальна характеристика просторової диференціації побутової лексики південнослобожанських говірок

2. Функціонування лексики, що не була зафіксована в інших південнослобожанських говірках: запо|личка ‘нижня частина віконної рами (плита, дошка)’, при|боĭчик ‘прибудова із східцями біля входу в будинок’, п’ід|пора ‘поздовжня міцна балка, яка підтримує стелю в хаті’ та ін.

Серед характерних рис побутової лексики південної зони південнослобожанських говірок найголовнішими є такі:

1) широкий репертуар лексем на позначення однієї семи (від трьох до дев’ятнадцяти репрезентантів), причому найбільший відсоток (90 %) складають семи з репертуаром від 4-х до 13-ти лексем, 7,3 % сем репрезентують від 14 до 19 лексем, лише 2,7% сем маніфестують по 3 лексеми;

2) наявність лексики, що не була зафіксована в інших українських говірках: ган|делик ‘стара селянська хата’, останній репрезентант функціоніє в південній зоні також на позначення семи ‘неопалюване невелике приміщення в житловому будинку або окрема прибудова біля хати для зберігання їстівних припасів, різних речей’; ве|личка ‘гарно прибрана,парадна кімната в будинку’, чор|ниц’а ‘неопалюване невелике приміщення в житловому будинку або окрема прибудова біля хати для зберігання їстівних припасів, різних речей’, об|кат, об|катка ‘невисокий, переважно земляний насип, який споруджують уздовж стін хати знадвору’;

3) наявність номінацій, що не були зафіксовані в північній зоні південнослобожанських говірок: це|рета, |дечка, п|л’онка ‘тканина, покрита з одного або двох боків особливою речовиною, що робить її водонепроникною’; прос|тинка, прости|радло, р’ад|но, |верето ‘простирадло’; п’іл, со|фа, тап|чан, ку|шетка, ка|напа ‘диван’;

4) збільшення кількості полісемантичної лексики: сто|йак 1) ‘один з двох вертикальних брусів рами дверей’; 2) ‘соха, на якій утримується журавель біля колодязя’; 3) ‘стовп, до якого прикріпляють ворота’; 4) ‘закопаний у землю грубий вертикальний брус – опора дощатого паркану’; гале|рейа 1) ‘неопалюване невелике приміщення в житловому будинку або окрема прибудова біля хати для зберігання їстівних припасів, різних речей’, 2) ‘прибудова із східцями біля входу в будинок’; ве|лика |хата 1) ‘гарно прибрана, парадна кімната в будинку’; 2) ‘кімната, у якій споживають їжу’; 3) ‘передня кімната в сучасному будинку’; баз 1) ‘приміщення або загорода для утримання свиней’; 2) ‘загородка для овець, кіз’; |балка 1) ‘горизонтальний брус над віконним чи дверним отвором у мурованій стіні’; 2) ‘один з двох вертикальних брусів рами дверей’; 3) ‘поздовжня міцна балка, яка підтримує стелю в хаті’; 4) ‘соха, на якій утримується журавель біля колодязя’.

Як виявило дослідження територіального варіювання побутової лексики південнослобожанських говірок, елементи тематичної групи здебільшого утворюють суцільні ареали, особливо в південній частині. Та, незважаючи на це, зафіксовано також ряд рис, якими південно-західний ареал утворює опозицію до південно-східного, що зумовлено як специфікою заселення обох ареалів, так і процесами взаємодії досліджених говірок з порубіжними. При розмежуванні ареалів першочергово беремо до уваги компонентний склад сем на обох територіях. Зіставлення репертуару окремих сем у південно-західному та південно-східному ареалах здійснене на підставі опозиції “наявність номінації” : “відсутність номінації”. Так, південно-західний ареал представлений такими лексемами, що відсутні в південно-східному: коў|чег, зава|л’уха ‘стара селянська хата’, п|риб’ік, поп’е|р’ечнайа ст’е|на ‘бічна стіна хати’, кал’і|дорчик, ве|лика |хата ‘передня кімната в сучасному будинку’; |першиĭ кол’і|дор, с’ін|ки, кори|дор ‘сіни’; кри|лечко, рун|дук, |с’іни, с|х’ідц’і, с|ходи, кал’і|дорчик, |ганок, гал’е|рейа, сту|пен’ки, с|тупн’і, при|д’ел’чик, при|c’інок, прис|т’інок, прист|роĭка ‘прибудова із східцями біля входу в будинок’ та ін.

На основі опозиції “наявність репрезентанта” – “відсутність репрезентанта” можна виділити ряд лексем, наявних у південно-східному ареалі обстеженого континуума і відсутніх у південно-західному: ха|тина, ха|тинка, ла|чуга, га|д’ушник ‘стара селянська хата’, б’ік, при|ч’ілкова ст’і|на, |около, га|в’іра ст’і|на ‘бічна стіна хати’, пе|редн’а к’ім|ната, ве|лика к’ім|ната, пе|редн’а |хата, |перша |хата, гос|т’ін:а, касо|мари, ве|личка ‘гарно прибрана, парадна кімната в будинку’, |перва |хата, сто|лова ‘кухн’а в квартирі, будинку’, ве|лика |хата ‘кімната, у якій споживають їжу’, ган|делик, чор|ниц’а, ком’ір|ч’іна, кори|дор ‘неопалюване невелике приміщення в житловому будинку або окрема прибудова біля хати для зберігання їстівних припасів, різних речей’, ма|ла |хата, |перва |хата ‘передня кімната в сучасному будинку’; с’ін|ки ‘сіни’, кри|лечко, кал’і|дорчик ‘прибудова із східцями біля входу в будинок’ тощо.

Аналіз просторового варіювання побутової лексики південно-східного ареалу південнослобожанських говірок виявив такі основні риси цієї зони:

1) наявність лексики, що має додаткові семантичні відтінки порівняно з основним значенням, напр., га|д’ушник – не просто стара хата, а стара, брудна, занехаяна хата;

2) широке використання двослівних номінацій: пе|редн’а к’ім|ната ве|лика к’ім|ната, пе|редн’а |хата, |перша |хата, ве|лика |хата, ма|ла |хата, |перва |хата;

3) наявність лексем, що були зафіксовані лише в південно-східному ареалі: |около, га|в’іра ст’і|на, ве|личка, чор|ниц’а, об|катка;

4) функціонування лексем, що є запозиченнями з інших діалектних систем: |царга, |в’іко, |корба та ін.;

5) витіснення питомої української лексики більш новою, запозиченою, часто в зв’язку із зникненням самої реалії або її видозміною: фун|дамент, |цокол’;

6) широке використання російських лексем або репрезентантів, на виникнення яких здійснила свій вплив російська мова: ла|чуга, гос|т’ін:а, сто|лова, за|вал’інка.

Отже, аналіз просторової поведінки побутової лексики південнослобожанських говірок показав, що чітких ізоглос на обстеженій території лексика досліджуваної тематичної групи не має. Проте на підставі протиставлення відмінностей репрезентантів окремих сем у різних мікроареалах обстеженого регіону, а також з огляду на різну функціональну активність репрезентантів семи, наявність чи відсутність лексичних відповідників виокремлюємо три зони досліджуваного ареалу: північна, південно-західна і південно-східна. Північна зона охоплює говірки Нововодолазького, Чугуївського, Великобурлуцького, Балакліївського районів Харківської області, південно-західна – говірки Лозівського, Близнюківського, Барвінківського, Ізюмського районівХарківської області та північної частини Олександрівського району Донецької області, південно-східна – говірки Борівського району Харківської області, Краснолиманського, Слов’янського та північої частини Артемівського району Донецької області.

ЛІТЕРАТУРА: