Сторінка
2
1903, вересень - створення у першій Академічній гімназії у Львові першої дружини з копаного м'яча ( футболу ), на базі якої був створений Український Спортивний Кружок (УСК).
1903 - створення у Києві футбольної команди "Політехніки", до якої входили студенти Політехнічного інституту. Її організаторами були професори Б.М.Делоне, П.К.Плотников і викладач М.О.Панаєв.
А в 1904 завдяки зусиллям доктора Є.Пьясецького при четвертій гімназії утворився найзнаменитіший львівський клуб – КГС (Клуб Гімнастично-Спортивний), який з квітня 1907 почав називатися “Погонь”. У міжвоєнні роки це буде один з найсильніших клубів Польщі. Гравці клубу четвертої гімназії виступали в червоно-блакитній формі.
Улітку 1904 року збірна Львова, яку представляли футболісти “Слави” і КГС, відвідала Краків і провела там матч зі спортсменами клуба третьої гімназії. Господарі перемогли 1:0.
У наступному році утворився ще один клуб – “Лехія”, зусиллями учнів третьої і шостої гімназій. Гравці “Лехії” грали в біло-червоній формі.
З цього часу у Львові регулярно проводилися міські змагання і товариські матчі, а команди стали проводити також міжнародні матчі.
У 1910 році утворилася ще одна команда - “Спарта”, що проіснувала до 1933 року і стала фіналістом першого Кубку Польщі у 1926.
25 червня 1911 року у Львові було засновано Галицький футбольний союз, що з 3 вересня 1911 став автономним членом австрійського футбольного Союзу.
У 1913 році клуб “Україна” вступив в австрійський союз копаного м’яча.
Також у 1913 році відбувся перший затверджений австрійським футбольним союзом чемпіонат Галичини. До цієї події “Погонь” побудувала новий стадіон на вул.Стрийській, біля стадіону “Чарні”. Чемпіоном Галичини стала “Краковія” (Краків), друге місце зайняли її земляки з “Вісли”, третє – “Погонь”. Четвертим учасником і членом футбольного Союзу Галичини були “Чарні”.
Сучасна епоха українського футболу
|
Федерація: |
Федерація Футболу України (ФФУ) | |||
|
Засновано: |
13 грудня 1991 | ||||
|
Член ФІФА: |
1992 | ||||
|
Член УЄФА: |
1992 | ||||
|
Сезон: |
Липень - Червень | ||||
|
Кольори національних збірних: |
Жовто-темносині з білими вставками | ||||
|
Національний стадіон: |
НСК Олімпійський, Київ, 83.160 | ||||
|
Рекор глядачів на збірній: |
86.000: Україна - Німеччина 1-1, 10 листопада 2001 | ||||
|
Учасник чемпіонату світу: |
2006 | ||||
|
Учасник чемпіонату Європи: |
- | ||||
|
Учасник Олімпіади: |
- | ||||
|
Досягнення національної збірної: |
- | ||||
|
Учасник чемпіонатів Європи U-23: |
2006 | ||||
|
Досягнення збірної U-23: |
- | ||||
|
Учасник чемпіонатів світу U-21: |
2001, 2005 | ||||
|
Досягнення збірної U-21: |
- | ||||
|
Досягнення збірних U-18/19: |
Фіналіст чемпіонату Європи 2000 Півфіналіст чемпіонату Європи 2004 | ||||
|
Досягнення збірних U-16: |
3 місце на чемпіонаті Європи 1994 | ||||
|
Досягнення у футзалі: |
Фіналіст чемпіонату Європи 2001, 2003 4 місце на чемпіонаті світу 1996 4 місце на чемпіонаті Європи 2005 | ||||
|
Досягнення клубів: |
Динамо Київ: Володар Суперкубка Європи 1975 Володар Кубка Кубків 1975 та 1986 Півфіналіст Ліги Чемпіонів 1999 Півфіналіст Кубка Чемпіонів 1977 та 1987 2-а команда світу з опитуванням "World Soccer" 1986 | ||||
|
Гравці року в Європі (опитування "Франс Футболу") : |
Олег Блохін, 1975 Ігор Бєланов, 1986 Андрій Шевченко, 2004 | ||||
|
Також у Топ-3 гравців року в Європі (опитування "Франс Футболу"): |
Андрій Шевченко, 1999 (3-й), 2000 (3-й) | ||||
|
У Топ-3 гравців року у світі (опитування "Уорлд Соккер"): |
Ігор Бєланов, 1986 (2-й) Андрій Шевченко- 1999 (3-й), 2000 (3-й), 2004 (3-й) | ||||
|
У Топ-3 гравців у світі (опитування тренерів збірних): |
Андрій Шевченко - 2004 (3-й), 2005 (3-й) | ||||
|
Нагороди тренерів: |
Валерій Лобановський - 2-й тренер світу 1986 (опитування "Уорлд Соккер") | ||||
|
Нагороди гравців і тренерів у збірній СРСР: |
Чемпіон Європи 1960 - 1 гравець Фіналісти чемпіонату Європи 1972 - 8 гравців та 1 головний тренер Фіналісти чемпіонатів Європи 1988 - 13 гравців та 1 головний тренер Півфіналіст чемпіонатів світу 1966 - 5 гравців Олімпійський чемпіон 1956 - 1 гравець Олімпійські чемпіони 1988 - 5 гравців та 1 головний тренер 3-і призери Олімпіади 1972 - 11 гравців и 1 головний тренер 3-і призери Олімпіади 1976 - 10 гравців, 1 головний тренер, 1 тренер-асістент 3-і призери Олімпіади 1980 - 5 гравців Чемпіони світу U-21 1977 - 8 гравців Фіналісти чемпіонату світу U-21 1979 - 10 гравців 4-і призери чемпіонату світу U-21 1985 - 8 гравців 3-і призери чемпіонату світу U-21 1991 - 7 гравців Молодіжні та юнацькі чемпіони Європи - 27 гравців | ||||
|
Нагороди клубів у чемпіонатах СРСР: |
Чемпіони - 16 разів | ||||
|
Нагороди клубів у Кубках СРСР: |
Володар Кубка - 16 разів | ||||
|
Нагороди клубів у чемпіонатах Польщі: |
Чемпіони - 4 рази | ||||
|
Гравці року у СРСР: |
12 разів | ||||
Завантажити реферат