Сторінка
2

Розвиток спорту в Європі на початку ХХ ст.

У 1925 році Люцернський спортивний інтернаціонал організував I спортивну робочу Олімпіаду у Франкфурті-на-Майні. Радянських спортсменів на цю олімпіаду не допустили. Спортивна блокада була перервана лише в 1927-28 р. на зимовому святі спорту в Норвегії. У 1928 році спортсмени ЛСІ брали участь у I Спартакіаді в Москві (612 спортсменів з 14 країн).

В II олімпіаді робітників-спортсменів у 1931 році у Відні, присвяченої до відкриття З'їзду II Інтернаціоналу, спортсмени КСІ також не приймають участь.

У 1934 році в Парижі відбувся великий міжнародний антифашистський зліт спортсменів, що об'єднав представників двох міжнародних спортивних організацій. З приходом фашизму до влади в Німеччині робочі спортивні організації були розпущені. Керівники ЛСІ стали говорити про спільне проведення змагань і співробітництво.

На зльоті було прийняте рішення про активізацію боротьба з фашизмом і мілітаризмом у спорті. Зліт призвав бойкотувати підготовку і проведення Олімпійських ігор у Берліні в 1957 р. в Антверпені (Бельгія) відбулася ІІІ Всесвітня робоча олімпіада, названа святом єдності робочих спортсменів усіх країн. На Олімпіаду їздила велика група радянських спортсменів. Це був тріумф радянського спорту, майже по усіх видах призові місця. Особливо слід зазначити абсолютну чемпіонку по спортивній акробатиці Марію Тишко, що початку займатися спортом у Краснодарському клубі "Комсомолець". Олімпіада в Антверпені з'явилася останнім великим спортивним змаганням робітників.

3. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Енциклопедія спорту. – М., 1993.

2. Історія фізичної культури і спорту / Під заг. ред. В.В. Столбова. - М.: Фізкультура і спорт, 1985.

3. Історія фізичної культури // Під заг. ред. Столбова В.В.- М. Освіта, 1989. -288 с.

4. Кун Л. Загальна історія фізичної культури і спорту. - М.: Веселка, 1982. - 599 с.