Сторінка
1

Найважливіше – не втрачати темпу і робити добро… До 80-річчя Марії Яківни Плющ

Нещодавно у стінах Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова відбулося святкування ювілею заслуженого працівника народної освіти України, доктора філологічних наук, професора кафедри української мови згаданого педагогічного університету, відомого вченого в галузі мовознавства, висококваліфікованого педагога і методиста Марії Яківни Плющ.

Нелегкий життєвий шлях довелося пройти Марії Яківні, щоб досягти таких успіхів. Детальну інформацію про життя, науково-педагогічну творчість, друковані праці та інші відомості про неї можна знайти у бібліографічному покажчику, який було підготовлено у НПУ імені М. Драгоманова до 80-річчя від дня народження і 60-річчя науково-педагогічної діяльності М.Плющ [2]. Однак не можна не згадати основні віхи життєвого та творчого шляху людини, яка для багатьох є взірцем.

Народилася Марія Яківна 7 січня 1926 р. у с. Храпачі Білоцерківського району Київської області у селянській родині. «Батьки мої – прості селяни. Мама не мала ніякої освіти, але перечитала Грінченка, Головка і все те, що на той час було доступне для сільського жителя. Батько закінчив три класи» [1, 2]. Навчалася в Алчевській зразковій школі, потім – у Храпачівській семирічній школі, Білоцерківській педшколі. «Я вагалася: вибирати історію чи мову. Але мені пощастило з учителями української мови і в школі, і в педагогічному училищі. А ще я просто любила рідне слово» [1, 2]. Тому, по закінченню у 1946 р. медшколи, Марія Яківна вирішила продовжити навчання на мовно-літературному факультеті Київського державного педагогічного інституту імені М. Горького (нині – Національний педагогічний університет імені М.Драгоманова): «На той час лише двом відсоткам випускників дозволялося продовжувати навчання у вищій школі. Я теж отримала таку можливість, тому вступила до Педагогічного інституту імені М. Горького, а згодом тут же закінчила аспірантуру… [1, 2].

Під час навчання в аспірантурі Марія Яківна працювала над кандидатською дисертацією «Способи словотворення в сучасній українській мові» під керівництвом професора А. П. Медушевського, яку захистила в 1957р.

« . першу свою лекцію я провела 1 вересня 1953 року на третьому курсі російського відділення. До вузу тоді приймали зі стажем, тому серед студентів були мої однолітки і навіть старші, ніж я…» [1, 2]. Так розпочалася педагогічна діяльність Марії Яківни у вищій школі.

Одночасно упродовж наступних десятиліть вона працювала і на науковій ниві – над проблемами словотвору, публікувала численні тези наукових доповідей на республіканських наукових конференціях, статті в Українській радянській енциклопедії. За матеріалами кандидатської дисертації підготувала навчальний посібник для вчителів «Словотворення та вивчення його в школі», який вийшов двома виданнями (К.: Рад. школа, 1969р. і 1985р.).

У подальші роки М.Плющ досить плідно працює над проблемами граматики сучасної української мови. Із середини 60-х рр. дослідниця опрацювала тему «Орудний відмінок в українській мові», опублікувала низку статей у наукових журналах, тези наукових доповідей та монографію «Відмінок у семантико-синтаксичній структурі речення» (К.: КДПУ, 1978), яка стала основою докторської дисертації, і де досліджено семантику всіх семи відмінків сучасної української мови з погляду їхнього функціонування у словосполученні, простому реченні та ускладненому звертанням, дієприкметниковим зворотом з другорядно-предикативним значенням.

Науковий пошук Марії Яківни у царині граматики української мови все більше поглиблюється і розгортається – кількість публікацій сягає 200. За останні роки дослідниця опублікувала низку статей у наукових збірниках Вінницького, Київського, Кіровоградського, Рівненського, Уманського, Чернівецького університетів, присвячених категоріям числа іменних частин мови та категоріям особи і стану дієслова. Наукові ідеї та напрацювання її підсумовані в працях «Граматика української мови. Морфеміка. Словотвір. Морфологія» (2005р.) та навчальному посібнику «Граматика української мови в таблицях» (2004р.), що опубліковані у видавництві «Вища школа» [2, 7].

Увагу М.Плющ привернули також і проблеми лінгвістичного аналізу художнього тексту. У співавторстві з доктором філологічних наук, професором І. І. Коваликом та Л. І. Мацько створено навчальний посібник для філологічних факультетів «Методика лінгвістичного аналізу тексту» (К.: Вища школа, 1984); різні аспекти лінгвістичного аналізу тексту стали об’єктом дослідження у її теоретичних і методичних статтях, тезах наукових доповідей на всеукраїнських конференціях, знайшли стисле коментування і в енциклопедії «Українська мова» (К.: Наукова думка, 2000) [2, 7].

У творчому доробку Марії Яківни особливе місце посідає робота над підготовкою підручників та навчальних посібників для вищої школи, коледжів, ліцеїв та загальноосвітніх шкіл, адже це важливий чинник духовного багатства українського народу. Вона – відповідальний редактор і автор основних розділів підручника «Сучасна українська літературна мова» (К.: Вища школа), який вийшов уже 5-им виданням, співавтором підручника для філологічних факультетів університетів «Сучасна українська літературна мова» за редакцією А. П. Грищенка (К.: Вища школа, 1993); їй належать розділи «Морфемна будова слова», «Словотвір», «Займенник».

Теоретичне й методичне забезпечення основного для філологічних факультетів курсу мови включає також навчальний посібник «Сучасна українська літературна мова. Збірник вправ» (К.: Вища школа, 1995 і 2002), створений колективом кафедри української мови НПУ імені М. Драгоманова (на чолі з М. Я. Плющ).

Марія Яківна активно співпрацює з викладачами вищезгаданої кафедри – академіком А. П. Грищенком, академіком Л. І. Мацько, професором Г.О.Козачук, доцентами О. І. Леутою, Н. П. Гальоною, а також з викладачами інших навчальних закладів, насамперед, із своєю сестрою – професором Кам’янець-Подільського університету Н.Я.Грипас, у співавторстві з якою створено низку навчальних посібників. М.Плющ постійно підтримувала й підтримує творчі зв’язки з науковими співробітниками Інституту української мови НАН України: М. А. Жовтобрюхом, І. Р. Вихованцем, К.Г. Городенською, С. Я. Єрмоленко, В. В. Німчуком, з викладачами-мовознавцями Н. Л. Іваницькою (Вінницький педагогічний університет), А. Мойсієнком (КНУ імені Т. Г. Шевченка), В. В. Грещуком (Прикарпатський університет), М. В. Мірченком (Луцький університет), М. І. Степаненком (Полтавський університет), К. Ф. Шульжуком (Рівненський університет) та багатьма іншими [2, 7-8].