Сторінка
4
Комплекс загальноосвітніх шкіл у Перемишлі може похвалитися дуже довгою історією. У 1911 р. була створена українська семикласна школа, яку польська адміністрація закрила в жовтні 1945 р. У 60-х роках проведено у Перемишлі невдалу спробу втримати хоч би створені у цей час українські класи при польській школі.
З 1 вересня 1991 р. вдалося відкрити початкову україномовну школу, її директором став пан Юліян Бак. Науку розпочали тоді у всіх семи класах та нульовому класі (145 учнів). З 1995/96 н. р. школа працює як комплекс: початкова та ліцей, а з 1999/2000 н. р. ще й гімназія[74]. Перемиська Шашкевичівка – чи не єдина школа, де навчаються української мови, і яка серед малих шкіл здобула місце у першій десятці подібних установ у Польщі [75].
З 2 вересня 1958 р. почала свою історію україномовна школа у Білому Борі. 19 березня 1961 р. їй присвоєно ім'я Тараса Шевченка. На початку тут училося 57 учнів, у 1996 р. на її основі відкрито загальноосвітній ліцей. Функціонує гуртожиток для учнів з інших міст. У 1983 р. учні і вчителі переселилися до нових будинків, які збудовані переважно на кошти самооподаткування української громади у Польщі та української діаспори у світі. Після шкільної реформи 1999/2000 н. р. школа працює як повноцінний комплекс загальноосвітніх закладів: початкова школа, гімназія та ліцей.
Таблиця 11
Кількість учнів у Білобірській школі у вибраних роках [76]
Шкільний рік Кількість учнів Шкільний рік Кількість учнів Шкільний рік Кількість учнів
1958/59 57 1974/75 69 1990/91 106
1959/60 62 1975/76 69 1991/92 113
1960/61 80 1976/77 68 1992/93 110
1961/62 80 1977/78 75 1993/94 108
1962/63 71 1978/79 101 1994/95 105
1963/64 75 1979/80 85 1995/96 103
1964/65 68 1980/81 78 1999/00 153
1965/66 54 1981/82 60 2000/01 153
1966/67 65 1982/83 52 2002/03 142
1967/68 75 1983/84 71 2003/04 141
1968/69 84 1984/85 74 2004/05 136
1969/70 76 1985/86 90
1970/71 72 1986/87 98
1971/72 65 1987/88 99
1972/73 63 1988/89 106
1973/74 69 1989/90 109
Наймолодша школа, в якій навчаються української мови у Польщі, – Комплекс загальноосвітніх шкіл ім. Лесі Українки у Бартошицях. Школа почала працювати з вересня 1990 р., а її першим директором став Ярослав Марушечко. До комплексу входять: початкова школа та гімназія. Протягом останніх 15-ти років школу закінчили 202 учні [77].
Видавнича справа після 1989 року Після 1989 р. слід було негайно змінювати застарілі програми навчання і підручники. Це стосувалося всієї країни. Після шкільної реформи та скорочення часу навчання у початковій школі до 6-ти років, введення 3-річної гімназії та 3-річного ліцею, треба було змінювати і самі програми. Це стосувалося також і шкільництва нацменшин. Не маючи підготовлених до цього фахівців, українство у Польщі мусило опрацювати власні посібники, які згодом були видані МЕН. Єдиними спеціалістами у видавничій справі були ті, хто раніше опрацьовував підручники, був науковцем або через довголітню практичну роботу став авторитетом у шкільній справі. Маю на увазі невтомного д-ра Ярослава Грицковяна, проф. Михайла Лесева, покійного професора лінгвістичного ліцею Івана Співака. Щодо підручників з України, то вони у Польщі є, і ми ними користуємося, але вибірково: з огляду на обмежений час навчання мови протягом тижня (зокрема в пунктах), а почасти зважаючи на особливості мови (вона важка для українських дітей з Польщі), і на методику навчання мови. Особливістю викладання є те, що вчитель у Польщі ніколи не може обмежуватися лише навчанням тільки мови: йому слід передати ще й основні знання з історії, географії, народознавства. І це все – протягом обмеженого часу. Ці вищезгадані обставини стають вирішальними у процесі навчання. Школи, в яких на процес навчання виділено більше годин, більше використовують книжки з України, а в пунктах, використання українських підручників неможливе, для них немає жодного пристосованого ані підручника, ані посібника. Використовуються, звичайно, і букварі з України, і підручники, опрацьовані для шкіл, однак їх автори брали до уваги навчальний процес, який притаманний школам, а навчання у пунктах своєрідне. Тут треба брати до уваги і змішані групи (віково і за рівнем знання мови), і обмежений час навчання (від двох до трьох годин щотижневе), і постійні проблеми з відвідуванням уроків учнями, а також ставлення батьків до самого навчання.
У 1999 р. з'явився у Польщі зошит вправ з української мови для першого класу "Джерельце" авторства пані Марії Луцької. Зошит має рекомендацію МЕН. Для другого класу є в нас комплект – зошит вправ і підручник. Підручник д-ра Ярослава Грицьковяна, що з'явився у 1996 р. Зошит вправ склала пані Марія Мричко, його видано у 2000 р. Учням третього класу початкової школи пропонується підручник пані Любомири Пилипович "Разом з сонечком", видання 2000 р. Авторка приділяє увагу національному вихованню дітей, що помітно, коли читаємо зміст підручника: "Наші предки", "Нема кореня без рослини, а нас без Батьківщини", "Мати, мова, Батьківщина – цілющі слова". Українські традиції відображені у розділах: " Іде звізда чудна – Різдво Христове", "Прощався рік старенький, привітався молоденький", "Христос Воскрес". Пропонуються тексти Д.Чередниченка, В.Голобородька, Л.Храпливої, М.Сингаївського, Т.Коломієць, Т.Шевченка, Л.Українки, М.Вовчка та інших. Деякі слова з кожного тексту авторка пояснює, посилаючись на польську мову. У 2002 році з'явилася хрестоматія для 1 – 3 класів початкової школи, опрацьована Любомирною Пилипович, – "Чотири пори року". Хрестоматія рекомендована МЕН. Добірка текстів різних авторів проведена тут і укладена згідно з порядком пір року, окремі розділи присвячуються весні, літу, осені та зимі. Тут уміщені твори українських письменників з Польщі, окремо виділені лічилки та скоромовки і все, що може стати у нагоді вчителеві молодших класів. Книжка дуже потрібна.
Завантажити реферат