Сторінка
3
1999/00 22
2000/01 24
2001/02 24
2002/03 18
2003/04 25
Розглянемо стан навчання української мови у вибраних роках на території сьогоднішнього Підкарпатського воєводства (колишнє воєводство Ряшівське та Перемиське і частково Кроснянське).
Таблиця 6
Навчання української мови у вибраних роках у Підкарпатському воєводстві
Чп Шкільний рік Кількість пунктів навчання Кількість дітей
1 1956/57 8 90
2 1957/58 9 98
3 1958/59 10 115
4 1960/61 10 296
5 1961/62 6 247
6 1962/63 4 130
7 1963/64 5 130
8 1964/65 6 185
9 1965/66 5 149
10 1969/70 6 181
11 1972/73 7 159
12 1973/74 6 154
13 1975/76 3 89
14 1976/77 5 161
15 1980/81 2 66
16 1987/88 6 193
17 1988/89 6 182
18 1992/93 10 208
19 1999/00 19 351
20 2003/04 11 211
21 2004/05 11 201
На початку 80-х років, як бачимо, майже цілковитий занепад навчання української на Рідних землях – лише два пункти навчання і всього 66 дітей. Порівнюючи найпродуктивніший 1960/61 н. р. – (296 учнів і 19 пунктів навчання) у порівнянні із 1999/2000 н. р. отримаємо цифри: 32 % зниження кількості дітей і зменшення кількості пунктів на 42%.
І ще декілька вибраних місцевостей Підкарпатського воєводства.
Таблиця 7
Пункт навчання української мови у Сяноці [8]
Чп Шкільний рік Кількість груп навчання Кількість
годин в тиж. на всі гр. Кількість дітей Разом дітей
садок поч. шк. гімн Серед, школа
1 2004/05 5 15 4 12 4 14 34
2 2003/04 5 15 4 7 6 14 31
3 2002/03 5 15 4 7 6 14 31
4 2001/02 5 15 3 7 8 14 32
5 2000/01 5 15 3 7 8 14 14
6 1999/00 5 15 2 18 14 – 32
7 1998/99 5 15 2 34 - - 36
8 1997/98 5 15 - 34 - - 34
9 1996/97 5 15 - 35 - - 35
10 1995/96 5 15 - 35 - - 35
11 1994/95 5 15 - 35 - - 35
12 1993/94 4 9 - 26 - - 26
13 1992/93 4 9 - 26 - - 26
14 1991/92 4 9 - 18 - - 18
15 1990/91 4 9 - 14 - - 14
16 1989/90 2 6 - 10 - - 10
17 1969/70 1 3 - 5 - - 5
18 1968/69 1 3 - 7 - - 7
19 1967/68 1 3 - 12 - - 12
20 1966/67 1 3 - 12 - - 12
21 1965/66 1 3 - 14 - - 14
22 1964/65 1 3 - 16 - - 16
23 1963/64 1 3 - 15 - - 15
Таблиця 8
Пункт навчання української мови у Мокрому/Загір'ї [9]
Ч.п. Шкільний рік Кількість груп Кількість годин навчання Кількість дітей
Початкова школа Гімназія Разом
1 2004/2005 24 10 34
2 2003/2004 2 + 1 6 + 2 24 10 34
3 2002/2003 2 + 1 6 + 2 27 10 37
4 2001/2002 2 + 1 6 + 2 29 12 41
5 2000/2001 3 + 1 9 + 3 27 14 45
6 1999/2000 3 + 1 9 + 2 31 14 45
7 1998/1999 4 12 32 32
8 1997/1998 4 12 39 39
9 1996/1997 4 12 37 37
10 1995/1996 4 12 44 44
11 1994/1995 4 12 38 38
12 1993/1994 4 12 39 39
13 1992/1993 4 12 36 36
14 1991/1992 3 9 37 37
15 1990/1991 3 9 38 38
16 1989/1990 3 9 47 47
17 1988/1989 4 12 42 42
18 1987/1988 3 9 27 27
19 1986/1987 4 12 37 37
20 1985/1986 4 12 45 45
21 1984/1985 4 12 51 51
22 1983/1984 4 12 46 46
23 1982/1983 4 12 45 45
24 1981/1982 4 12 47 47
25 1980/1981 3 9 48 48
26 1979/1980 3 9 47 47
27 1978/1979 2 6 43 43
28 1977/1978 бракує вчителів
29 1976/1977 1 3 35 35
ЗО 1975/1976 2 6 33 33
31 1974/1975
32 1973/1974 2 6 28 28
33 1972/1973 3 9 49 49
34 1971/1972 3 9 38 38
35 1970/1971 4 12 49 49
36 1969/1970 4 12 41 41
37 1968/1969 4 12 57 57
38 1967/1968 4 12 58 58
39 1966/67 3 9 41 41
40 1965/1966 4 12 49 49
41 1964/1965 4 12 53 53
42 1963/1964 4 12 54 54
43 1962/1963 4 12 60 60
44 1961/1962 4 12 58 58
45 1960/1961 4 12 52 52
46 1959/1960 4 12 53 53
47 1958/1959 3 9 48 48
Таблиця 9
Пункт навчання української мови у Репеді [10]
Ч.п. Шкільний рік Кількість груп Кількість годин навчання Кількість дітей
Садок Початкова школа Гімназія Разом
1 2004/2005 12
2 2003/2004 2 6 6 6 12
3 2002/2003 2 6 3 5 8
4 2001/2002 2 6 5 4 9
5 2000/2001 2 6 6 4 10
6 1999/2000 1 3 9 2 11
7 1998/1999 2 6 11 11
8 1997/1998 2 6 10 10
9 1996/1997 2 6 12 12
10 1995/1996 2 6 9 9
11 1994/1995 2 6 11 11
12 1993/1994 2 6 15 15
13 1992/1993 2 6 11 11
14 1991/1992 2 6 11 11
15 1990/1991 3 9 17 17
16 1989/1990 2 6 17 17
Плідно протягом останніх років почали працювати на Рідному Підляшші, хоча тут історія навчання української мови – це відносно недавнє минуле.
Таблиця 10
Навчання української мови на Підляшші у вибраних роках [11]
Чп Шкільний рік Кількість пунктів навчання Кількість дітей
1994/95 1 112
1995/96 2 131
1996/97 2 144
1997/98 2 132
1998/99 2 112
1999/00 2 128
2000/01 2 125
2001/02 2 143
2002/03 2 143
2003/04 4 180
2004/05 4 213
Найбільш визнаною школою у свій час був IV Загальноосвітній ліцей у Легніци (зараз Доліш-ньосілезійське воєводство, до того – Лігницьке і Вроцлавське). Школа почала працювати з 1 вересня 1957 р. у першому класі навчалося 22 учні. У 1962 р. ліцей став окремою шкільною установою у Лігниці. З 1 вересня цього року директором ліцею стала пані Ірина Снігур, яка до цього очолювала школу до 1977 р. У вересні 1993 школа отримала нові приміщення. З 1998 року установа працює як комплекс: гімназія та загальноосвітній ліцей. Однак протягом 90-х років іде постійний її занепад і не так через виникнення подібних шкіл у Білому Борі, Перемишлі чи Турові, як через неспроможність залучити в учні місцеве українське населення, здебільшого етнічних лемків. Коли до Лігниці приходила молодь з інших регіонів Польщі (60% загальної кількості учнів), цієї проблеми не було. Дуже зашкодили розвитку закладу внутрішні непорозуміння як в учительському колективі, так і в місцевій українській громаді. Зараз установа ледве виживає [72].
Українські класи при польському ліцеї в Гурові Ілавецькому почали працювати з першого вересня 1968 р., навчання розпочало у першому класі 40 учнів. На навчання українській мові було виділено 4 годин щотижневе. Спочатку школа у Турові була навчальним регіональним закладом, тобто його учні були з Вармії і Мазур. Криза навчання настала під кінець 70-х р. – у 1978 р., а згодом і в 1980 р., коли не набрали потрібної кількості учнів і замість українських класів було створено змішані польсько-українські. Але 1 вересня 1990 р. відкривається у Турові окремий ліцей з українською мовою навчання. Його директором став Мирон Сич. З 1996 р. школа працює у новому будинку. Зараз гуровський заклад – це комплекс з українською мовою навчання, який охоплює гімназію, загальноосвітній та профільований ліцеї [13].
Завантажити реферат