Сторінка
4

Українознавство — наукове підґрунтя, ідеологічний стрижень Української Самостійної Соборної Держави та сучасної української політичної нації

Згадаймо, ще в XVI ст. французький вчений і провидець Мішель Нострадамус у своїх "Центуріях" передбачав, що в III тисячолітті саме з українських земель людська цивілізація отримає новий позитивний імпульс для власного поступального саморозвитку. Ще зовсім недавно це сприймалося як маячня середньовічного астролога, але листопадово-грудневі події вщент розбили старі стереотипи. Світ із подивом і повагою подивився на Україну. Доля кинула нам, українцям, як рукавичку, виклик. Ми спокійно прийняли його і впевнено відповіли Помаранчевою революцією! Хоча, на наше тверде переконання, Майдан – це лише перший крок на довгому і тернистому шляху України й українства до реалізації себе і своїх задумів. Нас ніхто, ніде не чекає . На жаль? Ні, на щастя! Тому що наше майбутнє, наше життя тільки в наших руках. Тільки згуртувавшись, об'єднавши всі свої сили, ми впевнено здолаємо будь-які перешкоди на тернистому шляху щодо досягнення мети – демократичної, правової, заможної Української Самостійної Соборної Держави. А щоб здійснити цей задум, вітчизняному суспільству треба мобілізувати всі свої сили, а також задіяти на повну силу власний науковий потенціал, в тому числі вчених-українознавців.

Директор НДІУ Петро Кононенко так сформулював "Відповідним постає й завдання журналу: пізнаючи, розкриваючи образ України, трансформувати українознавство в українолюбство, виховувати українську людину, спроможну на свідому історичну життєдіяльність в ім'я розквіту Батьківщини, «не ридати, а здобувати хоч синам, як не собі, кращу долю в боротьбі!". Борімося – поборемо! Нам Бог помагає ." [З, 9].

Отже, перед українознавцями стоять великі і відповідальні завдання. Для втілення їх у життя науковцям треба буде сповна задіяти свій професійний досвід і знання. Загальновизнано, що обов'язковою умовою для фахового і ґрунтовного вивчення і практичного застосування наукових матеріалів є створення відповідної бібліографії. А позаяк у журналі "Українознавство" за чотири роки його існування було надруковано більше як 700 публікацій (статей, розвідок, мистецьких творів, есе, повідомлень тощо), то всі вони потребують, на нашу думку, класифікації і систематизації. Створення будь-якого бібліографічного покажчика – справа досить важка, марудна, кропітка і невдячна. Разом з тим, покажчики такого типу користуються підвищеним попитом як серед учених, викладачів, учителів, аспірантів і студентів, так і в середовищі тих, кого хвилюють ті чи інші наукові проблеми. Отже, постала нагальна потреба у створенні бібліографічного покажчика до журналу "Українознавство", що, на нашу думку, успішно здійснив авторський колектив упорядників у складі Петра Кононенка, Олега Ярошинського та Аліни Пономаренко. Концептуальна особливість українознавства як інтегративної системи наукових знань полягає, як уже зазначалося вище, у комплексному підході до добору, систематизації й використанні отриманих і попередниками, і сучасниками величезних наукових, культурно-мистецьких і джерелознавчих матеріалів. Вчені-українознавці переконані, що, залежно від предмета дослідження та характеру пізнання, ці наукові надбання, документи, матеріали й свідчення можуть служити і служать інформаційною базою для різних галузей знань, проте, лише українознавство дозволяє не тільки осмислити їх комплексно, системно і залучити оптимальний обсяг фахової інформації, а й найбільш корисно використати їх в ім'я розбудови демократичної, правової, заможної Української Самостійно Соборної Держави [5, 4].

Бібліографічний покажчик містить узагальнений огляд статей, які були надруковані у 2001 – 2004 рр. у часописі "Українознавство". Ця важлива інформація може бути використана переважно у науковій і навчально-методичній діяльності, а також для підвищення кваліфікації з українознавства.

Структурно видання складається з передмови та алфавітного, тематичного й іменного покажчиків. У передмові упорядники обґрунтували необхідність введення в науковий обіг біографічного покажчика до журналу "Українознавство". Зокрема автори наголосили, що обов'язковою умовою для ґрунтовного вивчення і практичного застосування українознавчих матеріалів є створення докладної бібліографії, в остаточному підсумку це і визначило мету і зміст наукового видання. В алфавітному покажчику наведено бібліографічний опис статей часопису за абетковим принципом (авторів і назв публікацій). Тематичний покажчик згруповано за такими розділами: "Українознавство: теорія і методологія науки і навчальної дисципліни", "Українська освіта, наука", "Культура", "Релігієзнавство", "Етнос, нація", "Україна вчора, сьогодні, завтра: політичні та соціальні орієнтири", "Геополітика, міжнародні зв'язки", "Література (художня словесність)", "Мова", "Уроки історії", "Філософія", "Українознавство, українці у світі", "Видатні українці", "Діяльність НДІУ", "Художні твори", "Огляд книжок, рецензії". У межах розділів тематичного покажчика бібліографічні записи подаються в алфавітному порядку. Іменний покажчик охоплює інформацію про авторів публікацій у журналі та прізвища, згадувані у їх назвах.

Отже, ми сподіваємось, що бібліографічний покажчик, який містить узагальнену інформацію про статті, що були надруковані у 2001 – 2005 рр. у журналі "Українознавство", стане у пригоді всім тим, хто цікавиться Україною, українством у просторі і в часі. Також він може бути використаний у науково-дослідній та навчально-методичній діяльності і для підвищення кваліфікації з українознавства. А тепер ми хочемо представити нашим читачам на їх розсуд першу частину цього бібліографічного видання, а саме – алфавітний покажчик.