Сторінка
15

Організація сушильного господарства на заводі (сушіння деревини)

Психометричну різницю пиломатеріалів на початковому прогріванні підтримують в межах Δtпр=0,5-1,50С. Деревину прогрівають до того часу, поки температура в центрі дошки або заготівки буде становити 30С. В разі відсутності засобів для контролю температури деревини тривалість прогрівання рекомендується визначити розрахунковим методом. Орієнтовно тривалість початкового прогрівання визначається з розрахунку 1 год на кожний см товщини матеріалу.

год.

В період прогрівання до камери подають пару через зволожуючі труби при ввімкнених калориферах, працюючих вентиляторах і закритих припливно-витяжних каналах на прогрівання деревини витрачається багато пари. Через те проводити початкове прогрівання одночасно в декількох камерах сушильного цеху не рекомендується.

Сушіння до перехідної вологості.

Після прогрівання деревини її висушують.

Параметри агента сушіння t=790С, Δt=70С, φ=0,73.

Кінцева термовологообробка.

Проводиться з метою зникнення або зменшення залишкових внутрішніх напружень. Кінцеву термовологообробку проводять для пиломатеріалів, які висушуються за І і ІІ категоріями якості. При сушінні високотемпературними режимами і при сушінні пиломатеріалів твердих листяних порід і модрини, незалежно від призначення деревини, проведення кінцевої термовологообробки обов’язкове з метою запобігання появи внутрішніх тріщин.

Під час кінцевої обробки температура агента сушіння підвищується на 80С порівняно з температурою останньої ступені режиму сушіння, але не вище 1000С. Психометрична різниця встановлюється в межах 0,5 – 1,00С. Тривалість кінцевої термовологообробки визначається за таблицею 32.

tк.т.во.=1000С; Δt=0,5-1,00С, τ=2год.

Підсушування після кінцевої термовологообробки.

Після кінцевої термовологообробки пиломатеріалів витримують в камері при психометричній різниці останньої ступені режиму сушіння протягом 2-3 год після підсушування поверхні.

Охолодження матеріалу в камері.

Охолодження матеріалу в камері до 30-400С, проходить при відкритих припливно-витяжних каналах і непрацюючих вентиляторах, пару в калорифер не подають, двері камери напіввідкриті. Орієнтована тривалість охолодження становить 1год на кожен см товщини матеріалу. Вивантаження з камери неохолоджених штабелів недопустиме.

2.4.7 Контроль і регулювання параметрів агента сушіння

За станом агента сушіння (температурою і психометричною різницею) в камері спостерігають щогодини і покази психометра записують в журнал-контроль за параметрами агента сушіння, бажано передбачити дистанційний. Завданням регулювання параметрів агента сушіння є підтримка їх на заданому рівні. Температура регулюється впуском кількості пари, яка подається до калорифера, регулювання вологості здійснюється шляхом відкривання або закривання припливно-витяжних каналів, а також пуском пари безпосередньо до камери через зволожуючі труби.

Регулювання параметрів агента сушіння може бути ручним і автоматичним. Автоматичне регулювання процесу сушіння – необхідна умова покращення технології сушіння і якості висушуваної деревини. Дистанційний контроль і автоматичне регулювання параметрів агента сушіння має здійснюватись за температурою сухого термометра і психометричної різниці або безпосередньо за температурою сухого і мокрого термометрів. Для контролю за параметрами агента сушіння використовують показуючї або самопишучі електромости і вирівлювальні системи з термометрами опору і логомірами. В камерах періодичної дії з реверсивною циркуляцією термометри опору встановлюються в торці камери з боку коридору керування на висоті 1м від підлоги. Для регулювання параметрів агента сушіння використовують дво- і трьохпозиційні одноканальні регулятори.

Найбільш зручні, точні і компактні системи автоматичного регулювання які випускаються промисловістю є електричні регулятори прямої дії. Та регулятори непрямої дії з електричним підсилювальним перетворенням. В систему входять сухий і змочений термометр опору, сигнали, з яких надходять в вимірювально-регулююче обладнання. При відхиленні регульованого периметра від значення заданого на блоці задатчиків БЗ, через вихідне реле БР подається сигнал на виконавчі механізми 3,5, які керують роботою парових вентилів і ключами припливно-витяжних каналів. Виконавчі механізми керуються як автоматично регулятором, так і вручну перемикачами В і ключами КУ. Ступінь відкриття регульованих органів контролюється показчиками положення 2. Передбачається установлення манометра 7 для контролю тиску пари і обладнання 7 для автоматичного включення і реверсування циркуляційних вентиляторів. Як і інша будь-яка електрична САР, в якості основних елементів використано датчики температури, виконавчі механізми, з’єднані з регулюючими органами і власне регулятор електричного або електромеханічного типу.

2.4.8 Контроль вологості деревини в процесі сушіння

Початкову вологість деревини визначають по секціях, біжучу – по контрольних взірця, які випилюють із дощок, характерних по будові, щільності і вологості для даної партії висушуваних пиломатеріалів, контрольний взірець випиляється довжиною не менше 1м.

Деревина секції не повинна мати гнилі, сучків і тріщин. Випиляні секції нумерують і зважують на аналітичній вазі з точністю до 0,01г. Якщо зразу після вирізування зважити секції неможливо, то їх завертають в плівку або кладуть в ексикатор і виймають для зважування по одній. Масу записують прямо на секціях і в журналі.

Зважені секції кладуть в сушильну шафу так, щоб вони не дотикались з поверхнями внутрішньої обшивки і висушують при температурі 10320С.

Перший раз секції зважують через 5-6год. після початку сушіння, а наступні через кожні дві години. Якщо результат останнього зваження співпадає з попереднім або відрізняється від нього не більше ніж на 0,02г, то його приймають за масу абсолютно сухої секції, записують в журнал, а сушіння закінчують. Перед зважуванням секції охолоджують в ексикаторах з безводним хлористим кальцієм або сірчаною кислотою концентрацією не менше 94% щільністю 1,84 г/см3.