Сторінка
7

Організація сушильного господарства на заводі (сушіння деревини)

2.2.5.1 Питома маса свіжого і відпрацьованого повітря

де d0 – вологовміст свіжого повітря, г/кг при t=200C, φ=60%, d0=10-12 г/кг.

кг пов/кг вип.вол.

2.2.5.2 Об’єм свіжого і відпрацьованого повітря

де V0 – питомий об’єм свіжого повітря, V0 = 0,87 м3/кг,

V0=3,24·0,04·0,87=0,11 м3/с;

V2=3,24·0,04·1,55=0,20 м3/с.

2.2.5.3. Площа перетину припливно-витяжних каналів

де ωкан – швидкість руху агента сушіння в каналах, ωкан=5м/с.

м2;

м2.

Розмір сторони квадрата припливно-витяжних каналів визначаємо за формулою:

Припливний канал

.

Витяжний канал

2.2.6. Розрахунок витрати теплоти на сушіння

2.2.6.1. Витрата теплоти на початковий нагрів 1м3 деревини.

Для зимових умов.

де ρ – фактична густина розрахункового матеріалу. Визначається по діаграмі густини. ρ =690 кг/м3 при ρум.=400 кг/м3 , Wпоч.=70%.

с(+); с(-) – відповідно питома теплоємність деревини при додатній і від’ємній температурі. При визначенні питомої теплоємності деревини середню температуру деревини беруть:

для С(-) , ºС,

для С(+) , ºС,

де t0 – зимова температура для місця будівництва сушильного цеху; tнаг –температура початкового нагріву, t0=-200С, tнаг.=940С.

для С(-) tсер.=,

с(-)=2,2 кДж/кг 0С,

для С(+) tсер.=,

с(+)=3,0 кДж/ кг 0С.

γ – скрита теплота плавлення льоду, γ=335 кДж/ кг,

Wг.р.=18%,

Для середньорічних умов.

де t0 – середньорічна температура деревини, t0=70C.

для С(+) ,

,

с(+)=3,0 кДж/ кг 0С,

.

2.2.6.2 Питома витрата теплоти при початковому прогріванні на 1 кг випаровуваної вологи

Розраховується окремо для зимових і середньорічних умов:

кДж/кг,

кДж/кг.

2.2.6.3 Загальна витрата теплоти на камеру при початковому прогріванні.

де τпр – тривалість прогріву, год.

Приймають орієнтовано для пиломатеріалів м’яких хвойних порід (літом 1…1,5, а зимою 1,5…2 год на кожний см товщини матеріалу для пиломатеріалів м’яких листяних порід (береза, вільха, осина, та ін.)) час прогрівання збільшується на 25%, а для твердолистяних - на 50%.