Сторінка
13

Організація сушильного господарства на заводі (сушіння деревини)

Вологість деревини для виготовлення прокладок при сушінні пиломатеріалів до транспортної вологості не повинно перевищувати 22%, при сушінні до експлуатаційної вологості – 10%. Значення параметра – жорсткість поверхні робочих пластей Rmmax повинна бути 64 мкм по ГОСТ 7016-82.

Прокладки повинні зберігатися в контейнерах, де їх укладають паралельно. Контейнери з прокладками установлюють в місцях, захищених від дощу і снігу.

Перед формуванням штабелів прокладки оглядають і при необхідності виміряють їх розміри. Товщина і ширина прокладок вимірюється штангенциркулем з ціною ділення 0,1 мм.

Прокладки, які мають відхилення від встановлених розмірів, а також деформовані і поламані використовувати не дозволяється.

Розрахунок кількості прокладок

Кількість прокладок на річну програму з врахуванням десятиразового їх використання визначається за формулою:

де ni — кількість прокладок в одному ряді, визначають за табл. 28 для кожного виду висушуваного матеріалу; Н — висота штабеля, мм; Фi — об'єм фактичного матеріалу, що підлягає сушінню для кожного виду матеріалу; Si — товщина висушуваного матеріалу, мм; Sпр — товщина прокладок; Гшт — габаритний об'єм одного штабеля; βфі — об'ємний коефіцієнт заповнення штабеля, для кожного виду матеріалу визначений в технологічному розрахунку; Z — оборотність прокладок.

Витрата прокладок на річну програму,

де V1пр — об'єм одної прокладки, м3.

Об'єм прокладки:

де Lпр, Впр, Sпр — довжина, ширина і товщина прокладок, м.

V1пр=1,8·0,04·0,025=0,0018 м3.

Vпр=0,0018·12359,71=22,24 м3.

Витрата пиломатеріалів на виготовлення прокладок:

де кк.в — коефіцієнт корисного виходу при розкроюванні пиломатеріалів на прокладки, беруть 1,25.

V=22,24·1,25=27,8 м3.

Розрахунок кількості підштабельних основ

Для забезпечення нормальної роботи цеху і проведення економічних розрахунків необхідно знати кількість підштабельних транспортних основ, які мають бути в сушильному цеху.

Кількість підштабельних основ визначають кількістю штабелів, які можна розмістити на всіх ділянках сушильного цеху і резервним запасом, який становить 10—15% всіх треків, які знаходяться в обороті. Як підштабельні основи використовують трекові вагонетки, які складаються із трьох пар треків і зв'язані підштабельними брусами, а також вагонетки зварної конструкції.

птр=3·2·6=36 шт.

З врахуванням запасу

птр=36·1,5=54 шт.

Механізація формування штабелів

Формування сушильних штабелів неможливе без використання тих чи інших механізмів (вертикальних ліфтів-підйомників, автонавантажувачів, кранів, штабелюючих машин та ін.). Вибір варіанта механізації робіт з формування штабелів залежить від об'єму висушування пиломатеріалів і від типу штабелів. Формування пакетів може здійснюватись вручну або з використанням машин. Безпакетні штабелі формують вручну, але з використанням механізмів: ліфтів і спеціальних штабелеформуюючих машин моделі ЛССА, які використовують в лінії сортування і пакетування сирих пиломатеріалів і штабелеформуючих машин. Економічно доцільно їх застосування лише на великих підприємствах з об'ємом сушіння 50 .80 тис.м3 пиломатеріалів за рік. На підприємствах невеликої і середньої потужності рекомендується використовува­ти ліфт Л-6,5-15 при формуванні і розформуванні штабелів. Технічна характеристика ліфта наведена в табл. 30.

Таблиця 2.9

Технологічна характеристика ліфта Л-6,5-15

2.4.3 Транспортування сушильних штабелів в середині цеху