Сторінка
1

Предмет «Екологія і економіка» та його загальноосвітні основи

Нині, у зв’язку з певною невизначеністю термінів «екологія», «економіка» і «технологія» зміст поняття «екологічно-еконо­мічна доцільність виробництва» трактується неоднозначно не лише пересічними громадянами, а і представниками різних галузей виробництва, науки й освіти: від заклику «милосердя до природи» до прямо протилежного — «розумно збалансованого» прагматично-егоїстичного способу забезпечення «комфортного» життя. Як наслідок, сучасні навчальні програми з екології, економіки і технології не узгоджено, а часто навіть і збіднено гуманітарним потенціалом (економічні й технологічні дисципліни), або позбавлено методології науково-природничого обгрунтування матеріально-енергетичних процесів у навколишньому середовищі (дисципліни з екології і знову-таки з економіки), що не сприяє формуванню логічного мислення й наукового світогляду, адекватного значенню проблеми предмета.

Відповідно до цього концептуальні засади предмета посібника і методологію його написання відображено у таких постулатах.

1. Предмет посібника «ЕКОЛОГІЯ І ЕКОНОМІКА» опрацьовано не як суму двох окремих предметів (двох дисциплін) з економіки й екології, а як наслідок їхньої опосередкованої природничо-техноло­гічними дисциплінами інтеграції, що зумовило його нові емерджентні характеристики гуманістичного спрямування.

2. Традиційні технологічні системи індустріальної економіки що­до конверсії природного ресурсу у споживну вартість розглядаються як штучно створені людиною «абіотичні організми», які разом з нею є надприродними «синергетичними тандемами», самовизначальними у своєму розвиткові, що паразитують на об’єктах глобальної екологічної системи Землі — біосфери.

3. Зміст посібника орієнтовано на ідею подолання сучасної екологічної кризи через трансформацію розвитку технологічних систем від гомоцентристської концепції до біосферної, які зможуть співіснувати в режимі симбіозу чи, навіть, синергізму гуманістичного спрямування.

4. Науково-методичним підгрунтям предмета посібника є концепції природознавства, а науковою мовою — відповідна сучасна термінологія, міжнародні системи фізичних величин (SI) і системи номенклатури речовин (IUPAC), що дають змогу вивчати предмет не лише в якісних, а й у кількісно обгрунтованих категоріях.

Підсумовуючи викладене, можна сказати, що предметом посібника є сама природа, обмежена біосферою Землі, і, як її складова, людина зі створеними нею технологічними системами. Саме екологічна криза, що швидко прогресує унаслідок антропогенного руйнівного впливу на біосферу, загрожує людині вже сучасного покоління хронічними хворобами, а відмова від вирішення екологічних проблем невдовзі загрожуватиме існуванню людини як біологічного виду.

Щодо екологічної ситуації в нашій країні, то одним із завдань посібника є сприяння поліпшенню еколого-економічної освіти майбутніх фахівців виробничої сфери.

Специфічним питанням предмета є як морально-етичний, так і еколого-економічний аспект використання людиною ХХІ ст. досягнень генної інженерії, адже наслідків клонування тварин і передо­всім людини неможливо сьогодні передбачити.

Екологія, економіка і науково-технічний прогрес та їх проблеми

Зміст: спільне і специфічне в поняттях «екологія», «економіка» і «НТП»; концепції їх розвитку, соціальне значення і проблематика.

Слова «екологія» і «економіка» сьогодні можна почути завжди, коли йдеться про добробут і безпеку нашого життя. І це не випадковість. Зверніть увагу на морфологію цих слів. Знаменно, що слова економіка і екологія складаються з двох частин, причому одна з них є спільною: еко від гр. ίκoς — дім, оселя. У слові «екологія» перша частина може бути також ширшим поняттям — «середовище» і в такому розумінні означати науку про зв’язок організмів зі своїм середовищем. У сучасному контексті слово «екологія» найчастіше означає глобальну проблему життєдіяльності людства.

Слово «економіка» походить від грецького οςκονομική — господар, розпорядник, де друга частина (νóμος) означає закон, норму. У сучасній науці й виробництві зміст поняття «економіка» залежно від контексту формулюється як:

— народне господарство країни, окремого регіону чи галузі;

— наука, що вивчає суспільні виробничі відносини;

— сукупність відносин виробництва і розподілу споживних вартостей;

— характеристика структури та матеріально-фінансового стану суспільства в цілому чи окремих галузей виробництва — «економічний лад суспільства», «економіка виробничих процесів», «економічна ефективність впровадження нової технології», «економіка техніко-екологічних заходів» тощо;

— економічна діяльність — як процес поєднання дій і ресурсів для отримання споживної вартості.

Науково-технічний прогрес (НТП) — явище взаємозумовленого синергетичного самовпорядкованого поступу науки і техніки. У такому «тандемі» чи «симбіозі» наукові відкриття й винаходи стимулюють розвиток техніки, що, у свою чергу, удосконалює науково-дослідну базу теоретичної та прикладної науки. Разом вони зумовлюють прогрес виробничої сфери суспільства, що породжує і водночас розв’язує його екологічні проблеми. Це останнє найбільшою мірою і відображає основну ідею нашого посібника.

Отже, із наведеного можна зробити висновок, що екологія, економіка та НТП повинні мати багато спільного.

Література

1. Колотило Д. М. К 61 Екологія і економіка: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1999.