Сторінка
2
в) політика управління грошовими активами;
г) політика фінансування оборотних активів.
3. Політика управління необоротними активами:
а) політика управління основними засобами;
б) політика управління нематеріальними активами;
в) політика фінансування необоротних активів.
ІІ. Політика управління капіталом:
1. Політика формування структури капіталу.
2. Політика управління власним капіталом.
3. Політика управління позиковим капіталом.
ІІІ. Політика управління інвестиціями (інвестиційна політика):
1. Політика управління реальними інвестиціями:
а) політика управління капітальними інвестиціями;
б) політика управління інноваційними інвестиціями.
2. Політика управління фінансовими інвестиціями:
а) політика формування портфеля грошових інструментів інвестування;
б) політика формування портфеля фондових інструментів інвестування.
ІV. Політика управління грошовими потоками:
1. Політика управління операційними грошовими потоками.
2. Політика управління інвестиційними грошовими потоками.
3. Політика управління фінансовими грошовими потоками.
V. Політика управління фінансовими ризиками:
1. Політика уникнення фінансових ризиків.
2. Політика диверсифікації фінансових ризиків.
3. Політика хеджирування фінансових ризиків.
VI. Політика антикризового фінансового управління:
1. Політика фінансової стабілізації підприємства.
2. Політика санації підприємства.
6. Розробка системи організаційно-економічних міроприємств по забезпеченню реалізації фінансової стратегії. В системі цих міроприємств передбачається формування на підприємстві “центрів відповідальності” різних типів; визначення прав, обов’язків та міри відповідальності їх керівників за результати фінансової діяльності; розробка системи стимулювання робітників за їх вклад в підвищення ефективності фінансової діяльності та ін.
7. Оцінка ефективності розробленої фінансової стратегії. Вона є заключним етапом розробки фінансової стратегії підприємства і проводиться за слідуючи ми основними параметрами:
· узгодження фінансової стратегії підприємства із загальною стратегією його розвитку. В процесі такої оцінки виявляється ступінь узгодження цілей, направлень та етапів в реалізації цих стратегій;
· узгодженість фінансової стратегії підприємства з передбаченими змінами зовнішнього фінансового середовища. В процесі цієї оцінки визначається на скільки розроблена фінансова стратегія відповідає прогнозному розвитку економіки країни та змінам кон’юнктури фінансового ринку в розрізі окремих його сегментів;
· внутрішня збалансованість фінансової стратегії. При проведенні такої оцінки визначається на скільки узгоджуються між собою окремі цілі та цільові стратегічні нормативи майбутньої фінансової діяльності; на скільки ці цілі і нормативи кореспондують із змістом фінансової політики по окремим аспектам фінансової діяльності; на скільки узгоджені між собою за напрямками і в часі міроприємства по забезпеченню її реалізації;
· реалізованість фінансової стратегії. В процесі такої оцінки в першу чергу розглядаються потенціальні можливості підприємства в формуванні власних фінансових ресурсів. Крім того, оцінюється рівень кваліфікації фінансових менеджерів та їх технічної оснащеності з позицій задач реалізації фінансової стратегії;
· прийнятність рівня ризиків, пов’язаних з реалізацією фінансової стратегії. В процесі такої оцінки необхідно визначити, на скільки рівень прогнозних фінансових ризиків, пов’язаних з діяльністю підприємства, забезпечує достатню фінансову рівновагу в процесі його розвитку і відповідає фінансовому менталітету його власників і відповідальних фінансових менеджерів. Крім того, необхідно оцінити, на скільки рівень цих ризиків допустимий для фінансової діяльності даного підприємства з позицій можливого розміру фінансових втрат і генерування загрози його банкрутства;
· результативність розробленої фінансової стратегії. Оцінка результативності фінансової стратегії може бути оцінена перш за все на основі прогнозних розрахунків раніш розглянутої системи основних фінансових коефіцієнтів. Поряд з цим можуть бути оцінені і не фінансові результати реалізації розробленої стратегії – зростання ділової репутації підприємства; підвищення рівня управління фінансовою діяльністю структурних його підрозділів (при створенні “центрів відповідальності”); підвищення рівня матеріальної і соціальної задоволеності фінансових менеджерів (за рахунок ефективної системи їх матеріального стимулювання за результати фінансової діяльності; більш високого рівня технічного оснащення їх робочих місць та ін.).
Розробка фінансової стратегії і фінансової політики по найбільш важливим аспектам фінансової діяльності дозволяє приймати ефективні управлінські рішення, пов’язані з фінансовим розвитком підприємства.
Література
1. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. Учебное пособие.-М. “Финансы и статистика”,- 1998. (с.39, 50-53).
2. Финансовый менеджмент/под ред. акад. Г.Б.Поляка/.- М. “Финансы”, “ЮНИТИ”, 1997. (с.9-14).
3. Бланк И.А. Стратегия и тактика управления финансами.- К.- МП “ИТБМ лтд” – СП “АДЕФ- Украина”- 1996. (с.11, 60-64).
4. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. Том Ы. К.- “Ника-Центр”, “Эльга”, 1999. (с.35-49).
5. Финансы/под ред.д.э.н.,проф., А.М.Ковалевой/.- М.”Финансы и статистика”, 1996. (с.96,96).
6. Финансовый менеджмент: теория и практика/под ред.чл.-корр. АМИР Е.С.Стояновой.- М.- “Перспектива”, 1996. (с.265-328).
7. Крайник О.П., Клепикова З.В. Фінансовий менеджмент. К.- Львів: “Дакор”, “Інтелект”, 2001, (с.3-12).
8. Бланк И.А. Финансовый менеджмент. Учебный курс., К.: «Ника-Центр – Эльга», 1999, (с.9-21).
9. Савчук В.П. Финансовый менеджмент предприятий. К.: «Максимум», 2001, (с.8-13).
10. Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент. М.: «Финансы и статистика», 2001, (с.3-112).
1 2