Сторінка
4

Форми і види страхування фінансових ризиків

При укладанні договорів страховим організаціям доцільно оговорити обов'язок партнерів повідомляти про всі відомі їм зміни в рівні страхового ризику та поперед­жувати дії, що ведуть до його зростання.

При страхуванні комерційних ризиків також застосо­вуються деякі обмеження в прийомі на страхування. Зокрема, з нього виключається посередницька діяль­ність, вклади в організацію казіно, тоталізаторів, тощо. З страхової відповідальності, як правило, виключаються можливі збитки внаслідок військових дій, змін полі­тичного курсу, негативної динаміки курсів валют.

Це стосується і відшкодування збитків, що виникли внаслідок певних дій страхувальника чи його партнерів, зокрема, зумисних заходів, направлених на нанесення шкоди застрахованій діяльності, зміну профілю комер­ційного підприємства, застосування некваліфікованого управління ним.

Тарифні ставки по страхуванню комерційних ризиків визначаються в залежності від багатьох чинників, рівня стабільності ринкових відносин й прогнозу перспектив їх динаміки, строку страхування, виду діяльності, тощо. Враховуючи, що для кожного підприємства ризик має специфічні характеристики, необхідна конкретизація ставок страхових платежів.

До страхування комерційної діяльності відносить­ся, хоч і з деякими особливостями, страхування біржо­вих та валютних ризиків (страхування від зміни курсів , валют). Цей вид страхування вводиться в багатьох краї­нах світу як обов'язковий з метою стимулювання розвитку зовнішньої торгівлі для підприємств, які займаються поставками продукції на зовнішній ринок. Він надає гарантії і забезпечує відшкодування збитків, що зазнали зовнішньоторговельні об'єднання в результаті зміни кур­сів валют в країнах-експортерах.*[1] Ці види страхування поки ще слабо застосовуються в Україні, що зумовлено нерозвиненістю ринкових відносин. На українських біржах домінують наявні контракти, коли реалізуються угоди на купівлю виставленого товару з його негайною оплатою й поставкою, а також форвардні контракти. Останні виражають угоди на купівлю-продаж наявного товару (його можна побачити, оцінити і одержати повний документальний опис) з поставкою в обумов­лений строк. Тут не передбачається негайна поставка товару, а лише фіксується ціна або форми розрахунків при одержанні товарної партії.

Зараз на вітчизняних біржах широко розповсюджена попередня оплата, яка досить часто складає до 100% вартості товару. Але навіть при наявному і форвардному ринку нерідко відбувається порушення умов або ж відмова від виконання укладених контрактів, особливо з боку постачальника (продавця). Тому в правила торгівлі багатьох бірж включені положення про те, що біржа приймає на себе відповідальність за збитки, зумовлені невиконанням умов угоди з одним з партнерів.

Вказана відповідальність, учасників біржових кон­трактів може бути об'єктом страхування. В світовій страховій практиці страхуються збитки інвесторів, які зумовлені шахрайством чи неплатоспроможністю члена біржі, а також збитки членів біржі від неплатоспромож­ності одного з них,

Враховуючи, що страхова відповідальність за збитки при здійсненні (чи нездійсненні) біржовик угод лежить на страховій організації, біржа не завжди намагається прискіпливо вибирати собі клієнтів, здійснювати відбір учасників торгів, контролювати виконання ними умов контрактів. Тому страхування біржових контрактів доцільно проводити у вигляді взаємного біржового стра­хування або через акціонерні страхові компанії з участю капіталу біржі (коли пов'язуються взаємною зацікав­леністю біржа й страховик).

Договір страхування контрактів на реальний товар може укладатись як з продавцем, так і з покупцем. Якщо договір заключається з покупцем, відповідальність стра­ховика виникає у випадку відмови продавця від поставки товару або затримки його поставки. Відшкодування згідно умов такого договору може мати місце в різній формі:

- поставка страхувальнику аналогічних за своїми техніко-економічними характеристиками товарів;

- компенсація певної частини ціни неодержаного то­вару або оплата додаткових витрат на придбання не­обхідних товарів у інших продавців.

Страхувальнику повинно бути надано право виби­рати найбільш прийнятну для нього форму відшкоду­вання.

Коли договір страхування укладається з продавцем, відповідальність страхової організації виникає в разі відмови покупця оплатити товар або затримки з його оплатою. Відповідальність страховика в цьому разі може виражатись відповідно в таких формах:

- відшкодуванні страхувальнику різниці між попе­редньою та нинішньою продажною ціною (якщо вона знизилась);

- компенсації певної частини ціни неоплаченого то­вару.

Серед біржових контрактів значний розвиток одер­жали ф'ючерсні угоди, що заключаються на поставку через певний строк товарів, які в даний момент можуть бути і не виготовлені. Призначення ф'ючерсних кон­трактів — захист інтересів продавця й покупця від втрат внаслідок несприятливої для них динаміки цін. Виходячи з свого змісту, ф'ючерсні угоди одночасно виконують і функцію страхування від можливих збитків.

Саме ф'ючерсні контракти можуть застосовуватись для страхування від форс-мажорних обставин або непо­доланих перешкод для виконання угоди. Наприклад, неможливості виконати умови по поставці сільськогос­подарської продукції внаслідок повені, заморозків, засухи, захворювання худоби, тощо. Об'єктом страхуван­ня можуть бути як грошова оцінка непоставленої про­дукції, так і виробничі (непрямі) збитки покупця, який передбачав її переробку. По ф'ючерсних і форвардних контрактах можуть страхуватись інтереси продавця на випадок нездійснення покупцем оплати одержаного то­вару по незалежних від нього непередбачених причинах.