Сторінка
2

Форми і види страхування фінансових ризиків

В договорах страхування збитків від простою зде­більшого передбачається і встановлення деякої межі, перевищення якої зумовлює виникнення відповідаль­ності страховика. В значені такої межі може бути ви­користана франшиза в грошовому виразі, що широко застосовується в практиці майнового страхування, або період простою, лише при перевищенні якого страху­вальник одержує право на відшкодування.

Той збиток, що підлягає страховому відшкодуванню від простою, включає такі елементи. В нього входять витрати, здійснені за час зупинки виробництва, неодер­жаного внаслідок цього прибутку, додаткових затрат на ліквідацію наслідків страхового випадку. Виходячи з того, що другий складовий елемент величини збитку, як правило, найбільш значний, можна вживати визначення "страхування втраченого прибутку" (доходу).

До складу витрат, здійснених в період зупинки ви­робництва, включаються ті затрати страхувальника, які він змушений нести незалежно від того, чи відбувається виробничий процес, чи він зупинений. Обчислюючи такі витрати, розмежовують ту їх час гину. яка прояв­ляється лише в умовах зупинки виробництва, від по­стійних затрат.

Обсяг прибутку, неодержаного за період зупинки виробничого процесу, можна обчислити шляхом мно­ження величини продукції, яка не була вироблена внас­лідок простою, на норму прибутку, розраховану на одиницю продукції. При таких розрахунках обсяг невиробленої в період простою основних активів продукції визначається у вигляді різниці між величиною товарною маси, яка могла б бути вироблена в разі нормального виробничого процесу, і масою продукції, випущеної в результаті налагодження виробництва її на інших об'єктах.

Для визначення суми додаткових затрат, направ­лених на скорочення збитків від простою техніки й устаткування, необхідно проаналізувати облікові та звітні документи. В них міститься необхідна інформація про введення додаткових змін, оплату за понадурочні роботи, терміновий ремонт, залучення менш ефективних техніки й технології, тощо. Важливою умовою здійснення таких затрат є те, щоб їх сума не перевищувала можливого збитку по двох інших елементах у випадку, коли б цих затрат не було.

Звернемо увагу на те, що розрахунок обсягу збитку, як правило, досить складний, і вимагає, насамперед, глибокого знання специфіки виробничого процесу па тому чи іншому підприємстві, що виступає в ролі стра­хувальника. Необхідний і аналіз значного обсягу інфор­мації, що характеризує різні сторони його діяльності.

Для страхування підприємницької діяльності засто­совуються ті ж загальні обмеження відповідальності стра­ховика, що й до інших видів страхування (порушення страхувальником правил і техніко-економічних умов експлуатації техніки й устаткування, військові дії, тощо). Крім них, в даному страхуванні виключається з відшко­дування додатковий збиток, який викликаний зупинкою виробництва по таких причинах: зміною затвердженого проекту, ремонту чи реконструкції пошкоджених активів, забороною органами місцевої влади проведення відновлювальних робіт, недостатністю у страхувальника необхідних фінансових чи матеріальних ресурсів для по­долання наслідків простою.

При страхуванні підприємницької діяльності став­ки платежів встановлюються у відсотках до грошової оцінки валової продукції, яка випускалась до настання страхового випадку. Можливе й використання середніх ставок по видах діяльності чи галузях з коригуванням їх стосовно конкретних підприємств. Тут необхідне враху­вання загального техніко-економічного стану майна, чіткості та організації виробництва, господарських зв'яз­ків, ступеня ймовірності виникнення втрат. Вивчення цих чинників може бути в одних випадках підставою для зниження страхових платежів, а в інших — для їх підвищення. Залежно від конкретної ситуації оправданим може бути надання скидки зі ставки платежів у випадку, якщо страхувальник зумів не допустити настання стра­хових випадків на протязі декількох років, і він у цей період не претендував на страхове відшкодування. На­впаки, при частих чи крупних збитках на деяких виробництвах доцільно для них підвищувати ставки стра­хових платежів,

Певні особливості є в страхуванні ризиків, пов'я­заних з впровадженням у виробництво нової техніки та технології. Ці ризики залежать від конкретних напрямів страхування. Одним з них є страхування самої техніки, транспортних засобів та устаткування технологічних ліній, тощо на випадок їх загибелі, зупинки, порушення ритму роботи. В цьому разі передбачається відшкоду­вання від прямих збитків, пов'язаних з застрахованими об'єктами. Другий напрям — це страхування від раптових несприятливих наслідків, викликаних впровадженням науково-технічних та технологічних новинок, їх ава­ріями, руйнуванням. Тут йдеться про опосередковані збитки страхувальника, який змушений нести додаткові витрати та не одержувати на протязі деякого часу за­планований обсяг прибутку. По вказаних напрямках страхування може здійснюватись як окремо, так і в комплексі.

Страхування нової техніки та технології стосується ризиків, пов'язаних з їх експлуатацією. До них відно­сяться:

- конструктивні помилки у виготовленні техніки та розробці технології, підборі матеріалів, їх використанні;

- непередбачене надходження на ринок більш конкурентноздатної чи дешевшої техніки або технології;

- не виявлені під час випробувань дефекти;

- неправильні показання вимірювальних, регулюю­чих або попереджувальних приладів, що приводять до зниження якості продукції, інших негативних наслідків;

- непередбачені показники напруги й тиску, які викликають зупинку техніко-технологічного процесу;

- непрофесійні дії при обслуговуванні устаткування, технологічних ліній, машин та механізмів.

Можливе страхування й від інших ризиків, реалізація яких приводить до зруйнування, поломки активної частини основних активів і зупинки виробництва.

Як можна помітити, особливість даного страхування полягає у відшкодуванні збитків, що виниклиз вини окремих юридичних або фізичних осіб. Але необхідно також і підкреслити, що обов'язковою умовою для стра­хового відшкодування повинно бути визнання конкрет­ної події страховим випадком з точки зору його непередбаченості, раптовості. Іншими словами, страхова відповідальність наступає тоді, коли збитки спри­чинились випадковою помилкою чи професійними діями працівників, які мали документи про необхідну підготовку для роботи з новою технікою чи технологіями. Коли ж ця умова не виконана, збитки від некваліфікованих дій спеціалістів не можна вважати випадковими.

В разі страхування від технічних та технологічних ризиків не покриваються збитки від стихійних при­родних явищ, вибухів, пожеж, тому що ці страхові випадки включені у відповідальність по страхуванню основних і оборотних активів підприємств. Як і при укладанні інших договорів страхування, не підлягають відшкодуванню збитки від військових дій, страйків, конфіскації нової техніки. Правом страхової організації є об'єднання за бажанням страхувальника водному до­говорі страхового захисту від технічних, технологічних ризиків та ризику втрати чи пошкодження майна від пожежі.