Сторінка
3
Коли страховий випадок стосується технічних об'єктів і технологій, розмежовують їх повну загибель і часткові пошкодження. Частковим є такий збиток, коли застраховані активи лише в певній мірі втратили свою цінність, а вартість її відновлення менша ціни придбання та монтажу на підприємстві. При частковому пошкодженні відшкодовуються затрати, здійснені страхувальником для приведення в первісний експлуатаційний стан пошкодженого майна. Однак, якщо вартість його відновлення перевищує ціну придбання (включаючи затрати на монтаж), то фіксується повна загибель техніки чи устаткування. Це зумовлює необхідність відшкодування їх первісної ціни.
Враховуючи, що страхування нової техніки і технології стосується високовартісних активів, його доцільно проводити з певними мінімальними затратами. Разом з тим, їх власник повинен мати право збільшувати розмір франшизи і, таким чином, розраховувати на відповідне зниження ставок платежів. Їх величину доцільно визначати в залежності від типів технічних або. технологічних засобів.
Внаслідок пошкодження чи зруйнування основних активів можливі й непрямі збитки, які також підлягають страхуванню. Для його організації використовують такі ж принципи страхування від збитків, зумовлених перервами у виробництві, що викладені вище.
Разом з тим, страхуванню непрямих збитків властиві й деякі особливості. Слід нагадати, що страхування від простоїв у виробництві розраховане на відшкодування збитків, що розраховуються на основі середнього рівня прибутку. Однак, застосування нової техніки й технології за деяким виключенням (екологічний результат, соціальні ефекти) сприяє збільшенню норми прибутку для страхувальника. Тому його втрати внаслідок невиявлених дефектів технічних засобів чи технології можуть бути значними. Зниження ефективності їх потенціалу можуть перевищувати звичайні збитки, викликані зупинкою виробничого процесу. Враховуючи це, страхування непрямих збитків від пошкодження чи загибелі нової техніки та технологічного устаткування правомірно проводити, беручи до уваги необхідність відшкодування підвищених результатів від їх застосування.
4. Особливості страхування комерційних та фінансових операцій
Страхування комерційної діяльності — одне з найбільш складних як на стадії укладання договору, так і на протязі всього періоду його дії. Справа в тому, що відповідальність страховика по забезпеченню захисту комерційних ризиків полягає у відшкодуванні страхувальнику втрат, що виникли внаслідок несприятливої, непередбаченої зміни ринкової кон'юнктури та погіршення інших умов для здійснення комерційних операцій.
Обсяг страхової суми як межа відповідальності по договорах такого характеру (як і по інших видах страхування) встановлюється по заяві страхувальника, але, звичайно, за погодженням зі страховою організацією. При цьому можливі два підходи до визначення величини страхової суми. Згідно першого, її величина встановлюється, не виходячи за межі капітальних вкладень страхувальника в комерційні чи фінансові операції, які він бажає застрахувати. Змістом другого підходу є включення в страхову суму не лише капітальних затрат, а також і певного прибутку (в межах нормативної величини), який очікується від вкладених коштів.
Страхування комерційних та фінансових операцій полягає в тому, щоб відшкодувати можливі втрати у випадку, коли через певний період застраховані угодинедадуть очікуваної віддачі. Страхове відшкодування в такому разі встановлюється в обсязі різниці між страховою сумою та одержаним прибутком від застрахованої комерційної діяльності.
Таким чином, при першому підході в обсяг відшкодування включаються затрати страхувальника. Йдеться, фактично, про страхування інвестицій. Застосування другого підходу дозволяє відшкодувати затрати й величину нормативного прибутку, а тому такс страхування можна назвати страхуванням доходу.
Враховуючи, що змістом страхування е захист від можливих втрат інвестиційних вкладень, строк дії договору страхування визначається періодом окупності капітальних вкладень. Очевидно, що конкретні строки окупності дуже розрізняються по видах діяльності (напрямах вкладень) навіть в одній галузі. Це залежить від часу функціонування підприємства, рівня його технічної озброєності, якості організації та управління, ступеня включення в інфраструктуру, тощо. Тому строки дії та умови договорів переважно носять індивідуальний характер, хоча й можлива їх певна уніфікація. Зазначимо, що при визначенні строку дії договору страхування комерційних та фінансових операцій інтереси партнерів проявляються по-іншому, ніж в будь-якому виді страхування майна.
Так, страхувальник зацікавлений в якнайшвидшому окуплені затрат на підприємницьку діяльність, а тому об'єктивно прагне скоротити строк дії договору Разом з тим, при цьому підвищується ризик для страхової організації, який пов'язаний з можливою неоправданою виплатою відшкодування.
Даний вид страхування має ту особливість, що виплата відшкодування переважно відбувається після закінчення строку дії договору, коли будуть підведені підсумки реалізації застрахованих комерційних операцій. Щодо інших видів страхування, то необхідність ви плати страхової суми може виникнути в будь-який момент. Установлення строку можливих виплат у страхуванні комерційних ризиків дозволяє страховику використовувати суми, одержані у вигляді страхових внесків, для інвестиційних проектів, і своєчасно в повному обсязі створювати на визначену дату резерви.
Зміст й орієнтація даного виду страхування викликають деякі обов'язкові вимоги до укладення договорів. Страхувальник повинен мати дозвіл, ліцензію чи патент на ведення комерційної діяльності та інші необхідні документи. В своїй письмовій заяві він повинен інформувати страхову організацію про передбачувані операції, очікувані витрати та доходи, підписані контракти й інші обставини, які дозволяють страховику оцінити ступінь ризику. Безперечно, що й спеціалісти страхової організації повинні збирати й аналізувати інформацію про різні сторони діяльності страхувальника, зокрема, рівень рентабельності, кредиторську й дебіторську заборгованість, тощо.
Інші реферати на тему «Страхування»:
У яких формах виникли перші страховики?
Роль і завдання страхових організацій в системі екологічного страхування в Україні
Страхові ризики та їх оцінка
Методологічні проблеми викладання дисципліни «Страхування»
Оподаткування доходів російських нерезидентів, отриманих за договорами перестрахування із джерелом їх походження з України