Сторінка
8

Облігації

Нехай банк дає кредити для фінансування купівлі нерухомості. Забезпеченням цих кредитів є заставні на нерухомість. Сек'юрити-зація активів у цьому випадку полягає в наступній емісії банком цінних паперів, забезпечених заставними на нерухомість. Розміщення таких паперів серед інших учасників ринку означає закінчення процесу сек'юритизації та вихід кредитів на вторинний ринок.

Безпосередньо сек'юритизацією для інших учасників ринку займаються інвестиційні банківські фірми чи інші фінансові посередники. Один або кілька власників заставних формують пул (єдиний пакет) активів — заставних. Кількість заставних у пулі може коливатись від кількох десятків до кількох сотень. Потім за допомогою фінансового посередника емітуються і розміщуються серед інвесторів цінні папери, які називають частками (share) або сертифікатами участі в пулі активів. Емітовані у такий спосіб цінні папери мають дохідність, яка розраховується як середньозважена дохідність за заставними, що входять в пул, а термін погашення визначається як середнє, розраховане на основі термінів погашення тих самих заставних. Власники цінних паперів отримують дохід і беруть участь у диверсифіковано-му портфелі заставних.

Основним видом активів, що використовуються для сек'юритизації, є заставні та позики під купівлю автомобілів.

Сек'юритизацію активів можна розглядати як продаж позик, оформлених у вигляді цінних паперів. При продажу позик у вигляді цінних паперів емітент перекладає ризик на інвесторів. Крім того, позики у вигляді цінних паперів є більш ліквідними, ніж інші види позик.

Поняття "сек'юритизація", "розщеплення" мають відношення до боргових інструментів. З ринком акцій пов'язані такі похідні інструменти, як депозитарні розписки та варанти, які будуть розглянуті нижче.

Рекомендована література

1. Про цінні папери і фондову біржу. Закон України від 18 червня 1991 р. № 1201-ХП.

2. Про випуск облігацій внутрішньої державної позики 1995 року. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 серпня 1994 р. № 586.

3. Про випуск дисконтних облігацій внутрішньої державної позики 1996 року. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1996 р. № 469.

4. Про випуск облігацій внутрішньої державної позики 1997 року. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 січня 1997р. № 2.

5. Про випуск облігацій внутрішньої державної ощадної позики. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 лютого 1997 р. № 138.

6. Про тимчасовий порядок формування комерційними банками фонду страхування вкладів фізичних осіб. Постанова Правління НБУ від 28 травня 1996 р. № 125.

7. Положення про порядок випуску та обігу облігацій місцевих позик. Затверджено Рішенням ДКЦПФР від 13 жовтня 1997 р. № 48.

8. Долан Э.Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. — СПб., 1994.

9. Правові основи підприємницької діяльності: Підручник / За ред. B.I. Шакуна — К., 1997.

10. Роуз П.С. Банковский менеджмент. — М., 1997.