Сторінка
1

Етика і соціальна відповідальність міжнародних корпорацій

Основніпитаннядовивчення

1. Визначити особливості етики в міжнародних корпораціях.

2. Проаналізувати основні етичні проблеми в контексті на­ ціональних культур.

3. З'ясувати роль жінок у міжнародному менеджменті.

4. Порівняти аргументи на користь соціальної відповідаль­ ності міжнародних корпорацій.

5. Представити різні напрями екологічної діяльності міжна­ родних корпорацій в умовах глобалізації.

6. З'ясувати особливості соціальної відповідальності міжна­ родних корпорацій в Україні.

Методичніпорадидовивченнятеми

Під час самостійного вивчення теми студентами доцільно зважувати на зростання актуальності проблем етики і соціальної відповідальності в діяльності транснаціональних корпорацій, які справляють дедалі більший вплив на соціально-економічний роз­виток приймаючих країн. Тому останнім часом збільшується кількість публікацій і літератури навчального характеру із за­значеної теми, частина яких наведена в рекомендованому списку праць.

Конспективне викладення теми міститься в навчальному посіб­нику Є. Г. Панченка [10]. Певний матеріал з етичних аспектів між­народного бізнесу студент може знайти в підручнику «Междуна-родньій менеджмент» [8]. Системний виклад етичних проблем бізнесу включено до посібника Т. М. Герет та Р. Дж. Клоноскі [2], який є одним з найпопулярніших в американських університетах. Ця робота представляє також бібліографію англомовних видань з етики бізнесу. Додатковий матеріал щодо практичних аспектів дотримання етичних норм у діяльності транснаціональних кор­порацій міститься у перекладених навчальних виданнях [3, 6, 9, 11]. У книзі «Менеджмент для керівників» [7] студент може знайти виклад теоретичних і практичних положень щодо соціаль ної відповідальності. У монографії за редакцією О. Г. Білорусії висвітлені результати досліджень соціальної та екологічної безпеки в умовах глобалізації [4], врахування яких набуває дедалі більшого значення в діяльності міжнародних корпорацій. У цій книзі висвітлюються також етичні та соціальні наслідки діяльно­сті транснаціональних корпорацій в Україні. І, нарешті, в деяких рекомендованих джерелах [1, 5] висвітлюються питання управ­ління екологічною діяльністю міжнародних корпорацій. Це сто­сується популярної у світі моделі німецького дослідника і бізне­смена Георга Вінтера [1], що ґрунтується на міжнародних стан­дартах серії ISO-14000, а також фундаментального довідкового видання В. В. Гончарова [5], в якому висвітлюється досвід управ­ління природоохоронною діяльністю провідних міжнародних ком­паній Західної Європи, США та Японії.

При самостійному вивченні першого питання теми важливо звернути увагу студентів на те, що практичну діяльність у кожній організації здійснюють конкретні менеджери і виконавці відповід­но до своїх функцій і посадових обов'язків, які можуть бути зафі­ксовані в документах (посадових інструкціях) або ж становити предмет усних домовленостей. Але досвідчені фахівці добре знають: жодна найретельніша інструкція не може визначити всі аспекти діяльності. Тому нерідко всупереч інструктивним доку­ментам чи постановам працівники керуються власними уявлен­нями і цінностями під час виконання тієї чи іншої роботи. Тут ми і підійшли до етичних аспектів менеджменту, котрі відобража­ють ще один надзвичайно важливий механізм взаємодії суспільс­тва й менеджменту.

Далеко не завжди ті самі вчинки, дії, форми поведінки в різ­них країнах набувають однакової етичної поведінки. Так, амери­канське законодавство хабарі вважає злочином, але допускає їх певною мірою з боку американських фірм за кордоном. Так звані підмазки — невеликі виплати іноземним державним чиновникам з боку американських компаній для того, щоб прискорити прийн­яття рішень, — не тільки не вважаються злочином, а й нерідко звільняються від оподаткування. Тобто наполовину підпільні по­дачки готівкою вираховуються із сум, які підлягають оподатку­ванню. Сума таких виплат, за даними американської статистики, становить щорічно 98,3 млрд дол. Ці витрати спрямовуються на дрібні подарунки, чайові, виплати митному персоналу за приско­рення проходження митних формальностей, прийняття рішень, але не можуть використовуватись на підтримку збуту, започатку-вання нового бізнесу тощо.

Інший приклад досить типової етичної проблеми стосується дотримання антидемпінгового законодавства США металургій-

ними підприємствами України, що експортували в 1996 р. близь­ко 0,5 млн т сталевого високоякісного вуглецевого обрізного ли­ста на суму близько 200 млн дол. Департамент торгівлі США в результаті антидемпінгового процесу, який було порушено двома американськими компаніями, установив з 1 липня 1997 р. нові ставки ввізного мита для українських підприємств: для «Азовста-лі» вони становлять 100 %, для комбінату ім. Ілліча — 177 %, а для решти підприємств — 238 %. Для наших менеджерів дане рішення було цілком несподіваним і, як вони вважають, несправедливим. Адже рівень рентабельності відносно собівартості дорівнює лише 7—10 %. І начебто, на перший погляд, підстав для того, щоб вва­жати демпінговими ціни на українську металопродукцію, немає. Однак американська сторона мала для цього певні підстави.

По-перше, українські підприємства близько 100 тис. т метало-продукції поставили через фірми-посередники з південноазіатсь-ких країн, що вважається піратськими поставками. Це негативно позначилося на іміджі українських підприємств. Зараз фірми-посередники збанкрутували або ж були ліквідовані, а питання українського металу існує.

По-друге, і це головне, українська економіка не має статусу ринкової, а вважається перехідною. Це дає можливість американ­ському департаменту торгівлі вдаватися до широких маніпуляцій під час визначення «реальних» цін.

Етика— система моральних принципів, яка зобов'язує відрізняти правильну поведінку від неправильної.

Як видно з цього визначення, розуміння ділової етики багато в чому залежить від системи загальних і особистих цінностей ме­неджерів і виконавців.

Важливо розрізняти етику всередині організації та етику взає­мовідносин організації із зовнішнім середовищем.

Щодо організаційної та зовнішньої етики взаємовідносин орга­нізації із зовнішнім середовищем, то можна скористатися вимога­ми, яких дотримуються провідні міжнародні компанії у своїй діяль­ності, за оцінками Гарвардської школи бізнесу.