Сторінка
6

Етика і соціальна відповідальність міжнародних корпорацій

с. 75]:

1. Підтримувати міжнародні права людини в рамках діяльнос­ ті корпорації.

2. Суворо стежити за дотриманням цих прав місцевими відді­ леннями і партнерами корпорації.

3. Визнавати за трудовими колективами право на створення асоціацій та укладання колективного договору.

4. Усувати всі форми примусової праці.

5. Не вдаватись до дитячої праці.

6. Боротись з усіма видами дискримінації у трудовому колективі.

7. Підтримувати заходи із запобігання глобальним екологіч­ ним катастрофам.

8. Сприяти більшій екологічній відповідальності.

9. Заохочувати впровадження екологічно безпечних технологій.

Всесвітня угода не є договором для підписання, а розглядаєть­ся як базовий документ, прихильники якого можуть взяти на себе зобов'язання щодо виконання зазначених зобов'язань і стати своєрідним членом клубу соціально відповідальних компаній.

У процесі самостійного вивчення теми важливо засвоїти питання щодо екологічної діяльності міжнародних корпорацій, яке набуває дедалі більшої актуальності у зв'язку з глобалізацією бізнесу, з од­ного боку, та все ширшим використанням високих технологій — з іншого. Ці технології за умов соціальної безвідповідальності можуть справляти значний негативний вплив на життя людства. У кейсі «Чорнобильська АЕС» показана роль упущень менеджменту в най­більшій техногенній катастрофі минулого століття. З погляду еколо­гічної діяльності, ліквідації наслідків вибуху четвертого реактора ціл­ком виправдано розглядати Чорнобильську АЕС як міжнародну компанію, хоча юридично вона є національним енергетичним під­приємством і після її закриття 15 грудня 2001 р. Однак світову гро­мадськість продовжує турбувати стан 4-го енергоблоку ЧАЕС. Тому для досягнення повної безпеки на ЧАЕС багато зусиль доведеться докладати не лише Україні, а й іншим країнам.

Серед міжнародних корпорацій можна знайти чимало прикладів прогресивної діяльності. Корпорація «Форд», наприклад, головну мету своєї екологічної політики вбачає у скороченні викидів вугле­кислого газу в атмосферу шляхом підвищення економічності двигу­нів своїх автомобілів. За 1995—2000 pp. компанія знизила ці викиди на 10—12 %. Одночасно «Форд» щорічно використовує 64 тис. т ма­теріалів, що підлягають утилізації і вторинному застосуванню. Зок­рема, 90 % матеріалів, з яких виготовляється модель «Ягуар-Х», під-

лягає вторинному використанню. Про ці результати можна дізнатися зі звітів корпоративного громадянства «Форд Мотор компані».

Відомим у світі є також досвід екологічної діяльності японсь­кої корпорації «НТТ». У 1991 р. була затверджена «Хартія ком­панії «НТТ» з довкілля», на основі якої розробляються два типи планів: Основна програма заходів з охорони довкілля та Доклад­на річна програма заходів. Одна з таких річних програм, напри­клад, включала такі заходи:

1. Скорочення споживання паперу.

2. Запобігання потеплінню клімату.

3. Скорочення і переробка відходів.

4. Захист озонового шару атмосфери.

У реалізації зазначених заходів беруть участь усі 270 тис. пра­цівників корпорації. Завдяки цьому, наприклад, частка перероб­леного паперу в телефонних довідниках, що видаються «НТТ», становить 55 % при граничному рівні цього показника 65 % [5, с. 713—714].

Важливо звернути увагу на використання міжнародними кор­пораціями системного підходу до екологічного менеджменту. Одним з інструментів такого підходу є модель Вінтера, яка була створена в компанії «Вінтер енд Сон» (Німеччина) у 1978— 1986 pp. У 1989 р. відомий німецький інститут менеджменту виз­нав цю компанію найкращою серед металообробних підприємств країни. Згодом ця система поширилась на інші галузі господарс­тва Німеччини та інших країн. Модель Вінтера дістала схвальну оцінку одного із сучасних «гуру» менеджменту Тома Пітерса, який вважає її комплексним, готовим до застосування підходом до організації екологічного менеджменту [1, с. 12—13].

Для детальнішого усвідомлення студентами змісту і застосування інструментів екологічного менеджменту, що входять до складу моделі Вінтера, рекомендуємо ретельно опрацювати книгу Г. Вінтера [1].

Прагнучи опанувати сучасні методи управління екологічною діяльністю міжнародних корпорацій, студент повинен зрозуміти систему міжнародних стандартів ISO-14000, що включають ос­новні стандарти:

ISO-14001 — Системи екологічного менеджменту. Вимоги і керівництво по застосуванню;

ISO-14004— Системи екологічного менеджменту. Загальні керівні вказівки;

ISO-14010 — Екологічний аудит. Основні принципи;

ISO-14011— Екологічний аудит. Процедура аудиту систем екологічного менеджменту;

ISO-14012— Екологічний аудит. Кваліфікаційні критерії для аудиторів у галузі екології;

ISO-14040— Оцінка життєвого циклу. Принципи і сфера за­стосування;

ISO-14050 — Екологічний менеджмент. Терміни і визначення.

Рис, 13.1. Модель Вінтера

Позначення

1 — Огляд ситуації.

2 — Розстановка пріоритетів.

3 — Мотивація керівників.

4 — Корпоративні цілі.

5 — Охорона довкілля на підприємстві.

6 — Менеджмент безпеки праці.

7 — Розробка продукції.

8 — Управління матеріально-технічним

постачанням.

9 — Технологія виробництва.

10— Енергія і вода.

11—Управління потоками відходів.

12— Забруднені об'єкти.

13— Екологічний маркетинг,

14— Громадські зв'язки.

Міжнародні стандарти 1SO-14000 постійно розвиваються. На­ступна їх редакція очікується у другій половині 2003 р. [1, с. 303].

Для поглибленого вивчення питання студентам доцільно опрацювати роль міжнародних організацій і форумів у регулю­ванні екологічної діяльності транснаціональних корпорацій. У цьому зв'язку важливо звернути увагу на міжнародну конферен­цію з навколишнього середовища і розвитку, що відбулась у Ріо-де-Жанейро в 1992 р. На ній були сформульовані стратегічні на­прями розвитку глобальної природоохоронної діяльності. Для реа­лізації рішень цієї конференції щорічно протягом 1993—2000 рр. знадобилися б кошти в розмірі 600 млрд дол. США, при цьому 125 млрд дол. — у вигляді грантів та концесій. Звичайно, вільних коштів у зазначених розмірах у світі немає, оскільки ці суми зіставні з масштабами світових прямих іноземних інвестицій, які зросли з 202 млрд дол. США у 1990 р. до 1271 млрд дол. США у 2000 р. Тому чимало нерозв'язаних екологічних проблем минулого сто­ліття перейшло в нинішнє. Детальніше уявлення про рішення за­значеної конференції студент може отримати з монографії «Гло­балізація і безпека розвитку» за редакцією О. Г. Білоруса [4, с. 587—607].