Сторінка
2

Облігації

Корпоративні облігації є інструментом довгострокового фінансування для підприємств-емітентів. Терміни погашення перебувають у межах від трьох—п'яти до десятків років. Підприємство не може випускати облігації для покриття збитків, пов'язаних з його господарською діяльністю.

Облігації українських підприємств становлять незначну частку від загального обсягу цінних паперів, що перебувають в обігу на фондовому ринку України. Серед основних причин такого становища — низька кредитоспроможність багатьох українських підприємств і, як наслідок, відсутність попиту на корпоративні облігації.

Акціонерні товариства в Україні є найбільш надійними емітентами корпоративних облігацій, оскільки лише для них встановлено обмеження на розмір емісії облігацій, а отже, і на розмір боргового капіталу. Для підприємства, що формує свій борговий капітал за рахунок кредитів, структуру капіталу (співвідношення боргового капіталу до власного) контролює банк. У разі, коли борговий капітал становить значну величину, підприємству не буде надано кредит. Якщо борговий капітал формується за рахунок облігацій, рівень боргового капіталу контролюється лише в акціонерних товариствах. Останні можуть випускати облігації на суму, що не перевищує 25% розміру статутного фонду.

За облігаціями підприємств доходи виплачуються за рахунок коштів, що залишаються після розрахунків з бюджетом і сплати інших обов'язкових платежів. Забезпечуються корпоративні облігації в більшості випадків майном та доходами корпорації-емітента. Тобто гарантією повернення коштів для інвестора, що придбав корпоративні облігації, є рухоме, нерухоме майно або цінні папери, якими володіє компанія-емітент.

У разі невиконання або несвоєчасного виконання емітентом зобов'язань щодо виплати доходу по облігаціях чи їх погашення стягнення відповідних сум з емітента провадиться в примусовому порядку судом або арбітражним судом.

Розглянемо основні види облігацій, які емітуються корпораціями на розвинених фінансових ринках.

1. Залежно від рівня і характеру забезпечення облігації поділяють на забезпечені та незабезпечені.

Забезпечені облігації характеризуються тим, що зобов'язання корпорації-емітента щодо виплати процентів та основної суми боргу за ними підкріплюється відповідним обсягом матеріальних активів або цінними паперами.

При емісії заставних облігацій корпорація-емітент оформляє заставну на активи, визначені корпорацією як забезпечення. Іпотечні облігації забезпечуються нерухомістю і є одним із видів заставних облігацій. Емітентом таких облігацій є банки, що надають довгострокові кредити під заставу нерухомості. Банки випускають їх для рефінансування довгострокових кредитів, виданих під заставу нерухомості. Загальний обсяг емісії іпотечних облігацій разом з процентними виплатами відповідає вартості заставленої нерухомості. В облігаціях під обладнання забезпеченням є не нерухоме майно, а більш ліквідні активи, частіше за все обладнання.

Облігації з додатковим забезпеченням дають додаткові гарантії інвесторам, але не за рахунок активів компанії-емітента, а за рахунок активів іншої фірми. Емісія таких облігацій може здійснюватись компанією, яка використовує лізингове обладнання. Додатковим гарантом випуску в цьому випадку стає фірма, що надає лізинг. Гарантовані облігації — це облігації, виконання зобов'язань за якими гарантується не компанією-емітентом, а іншими компаніями.

Так звані спільні облігації гарантуються двома і більше компаніями. Спільне забезпечення позики і випуск спільних облігацій мають місце, коли кілька підприємств здійснюють спільний проект і через випуск облігацій фінансують його.

Незабезпеченими називають облігації, не підкріплені відповідною заставою, їх випускають корпорації, кредитоспроможність яких не викликає сумніву, або фірми, активи яких настільки малі, що не можуть слугувати заставою позики.

Незабезпечені короткострокові боргові зобов'язання корпорацій та фінансово-кредитних установ називають комерційними цінними паперами, їх емітентами є промислові корпорації, іпотечні банки, ощадно-кредитні асоціації тощо. Термін обігу таких боргових зобов'язань найчастіше становить 30-45 днів, а максимальний строк не перевищує 9 міс. Комерційні цінні папери є одним із ефективних способів залучення грошових коштів на короткий строк.

2. Облігації можуть розрізнятися не тільки рівнем забезпеченості, а й умовами погашення. Існують, наприклад, облігації з правом дострокового викупу або серійні облігації, що випускаються серіями з різними термінами погашення.

3. Існують також конвертовані та обмінювані облігації. Конвертовані — це облігації, які можуть за бажанням власника бути обміняні на певну кількість акцій того самого емітента. В інформації про емісію конвертованих облігацій в обов'язковому порядку обумовлюються пропорції обміну (коефіцієнт конвертації), терміни конвертації, порядок та розмір виплат.

Коефіцієнт конвертації показує кількість акцій, на яку може бути обміняна конвертована облігація. Конвертаційна ціна облігації дорівнює поточній ринковій вартості однієї звичайної акції компанії, помноженій на кількість акцій, в які буде конвертована ця облігація. Для більшості конвертованих облігацій ціна конвертації збільшується через певні інтервали.

Конвертовані облігації мають, як правило, меншу дохідність, ніж звичайні облігації або привілейовані акції. В момент випуску вони мають вищу ціну, ніж їх конвертаційна ціна. Різниця між цими цінами — конвертаційна премія — становить 10—20%. Викуп конвертованих облігацій призводить до зниження вартості звичайних акцій компанії і "розбавлення" прав акціонерів, тому в проспекті емісії конвертованих облігацій для "старих" акціонерів слід передбачити певні пільги щодо придбання таких облігацій або нових акцій. Ринкова вартість конвертованих облігацій, як правило, вища за їх конвертаційну вартість. Термін обігу таких облігацій становить від десяти до двадцяти років.

Обмінювані облігації схожі на конвертовані, але вони обмінюються на акції іншої компанії, якими володіє компанія — емітент обмінюваних облігацій.

Державні облігації та інші державні цінні папери

Завданням ринку державних цінних паперів є оптимальне забезпечення потреб державного бюджету. Державні облігації, казначейські зобов'язання, казначейські векселі та ноти, інші державні боргові зобов'язання емітуються центральними урядами та місцевими органами влади з метою мобілізації грошових ресурсів для: