Сторінка
1
Основна мета банківського регулювання і нагляду — безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів. В Україні функції банківського регулювання і нагляду за діяльністю банків та інших фінансово-кредитних установ покладено на Національний банк України. Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками та іншими фінансово-кредитними установами банківського законодавства, нормативних актів і економічних нормативів. Обов'язкові економічні нормативи встановлюються Національним банком з метою забезпечення фінансової надійності банків та інших фінансово-кредитних установ, а також з метою захисту інтересів вкладників та кредиторів. Ці нормативи мають забезпечувати здійснення контролю за ризиками, пов'язаними з капіталом, ліквідністю, кредитами акціонерам та інсайдерам, наданням великих кредитів, інвестиціями капіталу, а також за процентним та валютним ризиком.
Національним банком встановлено такі групи економічних нормативів: розміри обов'язкових резервів, що розміщуються в НБУ, нормативи достатності капіталу, нормативи ліквідності, нормативи кредитного ризику та нормативи відкритої валютної позиції.
Контроль за дотриманням комерційними банками економічних нормативів здійснюється щодня та щомісяця регіональними управліннями та Управлінням нагляду за великими банками Національного банку України. У разі невиконання у встановлений Національним банком термін вимог щодо усунення порушень економічних нормативів Національний банк має право застосовувати такі заходи:
1) накладати штраф на керівників банків та інших фінансово-кредитних установ;
2) накладати на банки та інші фінансово-кредитні установи штрафи відповідно до положень, затверджених Правлінням Національного банку;
3) усувати керівництво від управління банком та іншою фінансово-кредитною установою і призначати тимчасову адміністрацію;
4) припиняти дію ліцензії на здійснення окремих банківських операцій на термін до одного року.
У разі порушення законів чи інших нормативних актів, що спричинило значну втрату активів і настання неплатоспроможності банку або заподіяло істотну шкоду інтересам його клієнтів, Національний банк має право відкликати ліцензію на здійснення усіх банківських операцій, прийняти рішення про реорганізацію або ліквідацію банку та призначити ліквідатора.
Система нагляду за діяльністю комерційних банків включає як дистанційний нагляд, так і проведення інспекційних перевірок на місцях, оскільки дані фінансової звітності, що надсилаються до органів нагляду, не завжди адекватно відображають реальне фінансове становище банку.
Для того щоб співробітники органів банківського нагляду могли здійснювати постійний контроль за діяльністю банків, використовується система дистанційного нагляду. В більшості випадків вона забезпечує раннє виявлення проблемних банків та проведення порівняльного аналізу їх діяльності. Дистанційний нагляд, періодична перевірка банківської звітності дають змогу вчасно виявити проблемні банки, а перевірка на місцях забезпечує вжиття відповідних заходів, спрямованих на захист вкладників і поліпшення становища банківських установ. Проблемним банкам може бути заборонено створення нових філій, надання нових позик, обмежено чи заборонено доступ до грошового ринку. Дії нагляду контролюють доступ цих банків до фондів та обмежують збитки, які вони можуть спричинити вкладникам та іншим учасникам ринку.
Одним із основних завдань органів банківського нагляду є аналіз та оцінка фінансового становища комерційних банків, вчасне виявлення збитків та вжиття заходів щодо їх мінімізації. Чим раніше виявлені проблеми в діяльності конкретного банку, тим ефективнішим буде результат від здійснених заходів.
При оцінюванні фінансового становища комерційного банку особливо важливо отримати узагальнюючу оцінку (рейтинг) банку, яка б враховувала всі основні компоненти фінансового становища і давала змогу розглядати всі банки з єдиного погляду. Такою рейтинговою системою, яка реалізувала комплексний стандартизований підхід до оцінки діяльності комерційного банку, стала система CAMEL, розроблена в США в 1978 р. Основні принципи, покладені в основу цієї системи, використовують у своїй діяльності органи банківського нагляду в багатьох країнах, у тому числі й в Україні.
Система рейтингу CAMEL визначає основні узагальнюючі показники діяльності комерційного банку та критерії для їх оцінки. На основі аналізу та оцінки основних показників система дає змогу визначити сукупний рейтинг банку. Для визначення узагальнюючої оцінки діяльності банку взято такі показники, початкові букви яких дали назву системі:
capital adequacy — адекватність (достатність) капіталу;
asset quality — якість активів;
management — управління (менеджмент);
earnings — надходження, рентабельність;
liquidity — ліквідність.
Наближена оцінка деяких компонентів системи може бути проведена за даними фінансової звітності, що надсилається до органів нагляду. Остаточна оцінка показників та визначення рейтингу банку потребує перевірки на місцях.
Оцінка розміру капіталу банку здійснюється з погляду його достатності для забезпечення стабільності банку та захисту інтересів вкладників і полягає переважно в обчисленні показників достатності капіталу з урахуванням ризиковості як балансових, так і позабалансових статей. Для оцінки достатності капіталу важливу роль відіграє встановлення реальної якості активів, яке впливає на визначення достатності сформованих резервів та визначення достатності капіталу банку.
Завантажити реферат