Сторінка
1
Знову звернемося до "Oxford Paperback Encyclopedia" (1998 р., с. 251), щоб дізнатися, як англомовні фахівці розуміють поняття "капітал": "Товари, призначені не для споживання, роль яких у виробничому процесі полягає у поданні допомоги у виробництві інших товарів і послуг. Продукування капіталу передбачає відмову від споживання, отже є нагромадженням, бо ресурси використовуються для виробництва капітальних товарів (capital goods), а не споживчих товарів (consumer goods). Капітал звичайно поділяють на основний капітал (fixed capital) і оборотний капітал (working capital). Основний капітал, такий як споруди та машини (buildings and machinery), існує довше, ніж виробничий процес. Оборотний капітал або запаси (inventories) включає проміжні товари (intermediate goods), що використовуються у виробничому процесі. Збільшення нагромадження капіталу (stock of capital) у будь-якому періоді називається інвестуванням. Кваліфіковану робочу силу (skilled labour) часто називають людським капіталом (human capital). Валові інвестиції (gross investment) за вирахуванням амортизації (depreciation) є чистими інвестиціями. У побутовому вживанні термін "капітал" може також застосовуватися до особистого багатства або грошей (personal wealth or money)".
Отже, капітал є дуже широким поняттям.
Глобалізація фінансової системи охоплює інтернаціоналізацію внутрішніх валют (domestic currency), банківської справи та ринку капіталу. Ринок, на якому резиденти різних країн здійснюють торгівлю активами, називається міжнародним ринком капіталу. Цю назву не слід вважати остаточною, оскільки цей ринок фактично не є якимось єдиним ринком. Насправді це ряд тісно взаємопов'язаних ринків, де торгівля активами відбувається у міжнародному масштабі.
Важливою складовою міжнародного ринку капіталу є міжнародна торгівля валютою, яку здійснюють комерційні банки, корпорації, небанківські фінансові установи, центральні банки та інші державні органи. Зазначені юридичні особи є також суб'єктами міжнародного ринку капіталу, який діє у мережі світових фінансових центрів.
Отже, міжнародний валютний ринок можна розглядати як складову міжнародного ринку капіталу. Валютний ринок є системою міжнародних організаційних і економічних відносин, пов'язаних з купівлею-продажем іноземних валют і платіжних документів, зафіксованих в іноземних валютах. Вирізняють чотири групи суб'єктів цього ринку:
• державні установи (чільне місце серед них посідають центральні банки і казначейства відповідних країн);
• юридичні та фізичні особи різної державної належності, що займаються міжнародним бізнесом;
• комерційні банківські установи, що обслуговують зовнішньоекономічну діяльність;
• валютні біржі, а також валютні департаменти фондових і товарних бірж.
На міжнародному валютному ринку провідну роль відіграють великі транснаціональні банки. Вони мають розгалужену мережу філіалів, широко застосовують у своїй діяльності новітні комунікаційні технології. Використовуючи комп'ютерні, телексні, телефонні засоби зв'язку, учасники валютного ринку мають можливість працювати у режимі реального часу. Сучасні комунікаційні технології дають змогу переказувати кошти у будь-яке місце планети впродовж кількох хвилин. Центральні банки країн та інші державні органи вдаються до валютних інтервенцій, позичання коштів за кордоном.
На світовому ринку капіталів велике значення мають також комерційні банки. Зобов'язання банків складаються переважно з депозитів, що мають різні терміни. Активами є передусім позики корпораціям і державам, міжбанківські депозити та облігації. Транснаціональні банки беруть участь і в інших операціях з активами.
Транснаціональні корпорації залучають іноземні джерела капіталу для фінансування своїх інвестицій, продаючи пакети своїх акцій або беручи кошти в борг.
Суб'єктами світового ринку капіталу є небанківські фінансові організації (страхові компанії, пенсійні та інвестиційні фонди тощо).
Валютні ринки у територіальному аспекті тяжіють до великих валютних і валютно-біржових центрів. У ряді країн здійснюється між-банківська торгівля валютою, а також діють спеціальні валютні біржі. Встановлений на них курс валют має назву офіційного валютного курсу.
Найбільшим світовим центром торгівлі валютою вважається Нью-Йорк. За іншою інформацією, найбільшими світовими валютними ринками є Лондонський, частка якого в обороті іноземних валют у середині 90-х років становила ЗО %, за ним ідуть Нью-Йорк-ський (16 %), Токійський (10 %) і Сінгапурський (близько 7 %). До ряду великих фінансових центрів США також можна зарахувати Бостон, Чикаго, Сан-Франциско і Новий Орлеан. У США відсутні валютні біржі, на яких щодня встановлювалися б офіційні котирування валют. Валютою торгують лише на міжбанківському валютному ринку, на ньому формується середній курс, який є основою для курсів продавця і покупця для клієнтів банків. Валютні біржі відсутні також у Швейцарії та Великобританії, у Франції та Австрії є по одній валютній біржі, а в Італії та ФРН — по кілька.
На думку фахівців, відсутність валютних бірж практично не впливає на обсяги валютних операцій, оскільки фактичні валютні курси коливаються навколо офіційних курсів валют.
Валютні біржі (від середньолат. bursa — гаманець) з'явилися у XV-XVI ст. в італійських містах-державах Венеції, Генуї, Флоренції, а також у Голландії, Англії. У дореволюційній Росії валютно-фінансова біржа діяла з 70-х років XIX ст. і торгувала іноземною валютою та цінними паперами.
Окрім Лондонського валютного ринку центрами європейського валютного ринку вважаються також Франкфурт-на-Майні, Париж і Цюріх. Центрами американського валютного ринку є Нью-Йорк, Чикаго, Лос-Анджелес, Монреаль, азіатського — Токіо, Гонконг, Сінгапур і Бахрейн. Наприкінці 1980-х років одноденний оборот іноземної валюти на міжнародних валютних ринках становив близько 600млрддол.,ав2001р. — 1,4трлндол.,тобто, показник зріс більш ніж удвічі. Щоденний оборот трьох найбільших валютних центрів світу — Нью-Йорка, Лондона і Токіо нині становить 1,5 трлн дол. Річний обсяг торгівлі валютою на світових ринках досягає
250 трлн дол. Звернімо увагу на ту обставину, що зазначені найбільші валютні центри розміщені у різних годинних поясах. Це означає, що світовий валютний ринок функціонує цілодобово.
Завантажити реферат