Сторінка
2

Реформування державної служби та служби в органах місцевого самоврядування

- політики несуть відповідальність за визначення пріоритетів та напрямів державної політики, за прийняття політичних рішень, а також за те, щоб під час їх прийняття були максимально враховані суспільні потреби;

- державні службовці відповідають за розроблення державної політики відповідно до визначених пріоритетів, підготовку та обґрунтування політичних рішень, а також їх реалізацію.

Слайд 9.

Важливою є стабільність державної служби, яка прямо пов'язана з правовим і соціальним захистом державного службовця, який повинен його мати для того, щоб об'єктивно і неупереджено виконувати свої функції в рамках закону і не залежати від суб'єктивної волі керівника.

Система оплати праці державних службовців в Україні відзначається недостатньою прозорістю для суспільства, недостатньою справедливістю та передбачуваністю для державних службовців. Останній факт ставить під сумнів об'єктивність і неупередженість дій державних службовців, підвищує ризик корупції.

Слайд 10.

Найболючіша проблема – територіальні та міжвідомчі розбіжності у рівні оплати праці державних службовців та низька частка посадового окладу в структурі заробітної плати (не перевищує 30 %). Надбавки і премії у структурі заробітної плати державного службовця мають бути, але повинні складати невелику її частину і нараховуватися не автоматично, а в залежності від результатів роботи державних службовців.

Нині середня заробітна плата в місцевих державних адміністраціях становить 629 грн. (597,6 грн. у 2003 році). Її відмінність від заробітної плати порівняно з центром залишається дуже відчутною для особи, яка пропонує себе державній службі. Так, середній рівень заробітної плати в державних комітетах становить 1134 (891,1 грн. у 2003 році), у міністерствах і центральних органах виконавчої влади зі спеціальним статусом відповідно 1197,4 (933,6) та 1279,5 (1070, 9) грн.

В окремих державних органах, таких, зокрема, як центральний апарат Національного банку України, середня заробітна плата держслужбовців становить 3 095 грн. В той самий час у районних державних адміністраціях середній рівень заробітної плати складає лише 582,5 грн.

Слайд 11.

Аналогічні проблеми притаманні й місцевому самоврядуванню. Так, з інформації на слайді видно, що середня заробітна плата посадових осіб місцевого самоврядування на рівні села (селища) найнижча та становить 475 грн. Це майже у 2,4 рази менше рівня оплати праці посадових осіб, які працюють в обласних радах, в 1,8 раз менше районних рад.

Слайд 12.

Вкрай необхідно реформувати систему оплати праці державних службовців з метою залучення до державної служби найбільш кваліфікованих фахівців, посилення мотивації їх роботи, зокрема, шляхом забезпечення конкурентоспроможності заробітної плати державних службовців на ринку праці на основі принципу рівної оплати за рівну працю. Головні напрями такою реформування представлені на слайді.

З проблемою прозорої і достатньої оплати праці пов'язана проблема корупції та хабарництва серед посадових осіб усіх рівнів в органах державної влади та місцевого самоврядування в Україні, вирішення якої потребує кардинальних змін, зокрема, шляхом посилення відповідної законодавчої бази.

Слайд 13.

Недосконалою є система управління персоналом у державній службі.

Відсутність прозорого порядку вступу на державну службу і ясних кар'єрних перспектив, правова незахищеність від суб'єктивізму керівників, неадекватні матеріальні стимули та низький рівень соціального захисту спричиняють непривабливість державної служби та відтік з неї кваліфікованої молоді.

Тому ми вважаємо, що потрібна кардинальна зміна основ державної служби, яка має враховувати всі її форми, радикально змінить пріоритети розвитку державної служби в контексті її спрямування на потреби людини та громадянина, створить умови для наближення стандартів державної служби України до тих, які застосовуються у країнах-членах ЄС. Напрями цієї роботи в цілому визначені Концепцією адаптації інституту державної служби до стандартів Європейського Союзу, яка як стратегічний документ дозволяє нам спрямувати діяльність у розбудові та оновленні державної служби.

Щодо інституційного забезпечення управління персоналом на місцях. Кадрові служби державних органів замість системної роботи з підбору персоналу, формулювання кваліфікаційних вимог до нього, вирішення питань рівномірного розподілу відповідальності всередині апарату та підготовки посадових інструкцій, планування навчання та кар'єрного росту державних службовців, здебільшого виконують суто технічні функції, пов'язані з організацією конкурсів та веденням кадрової документації.

Слайд 14.

Функціональне управління державною службою має набути змісту управління персоналом. При цьому, не забираючи повноважень щодо призначень і звільнень у керівників органів, ми повинні зробити Головдержслужбу органом, який реально забезпечить єдині стандарти управління персоналом в усій системі державної служби. Саме для цього у 2005 році створюються територіальні управління державної служби. До їх функцій, зокрема, належать:

аналітико-прогностичні функції — таких майже половина;

функції методично-консультативного характеру – трохи більше 30%;

контрольні функції — до 20%.

Треба посилити саме функціональний зв'язок всередині системи “Головдержслужба з її територіальними управліннями державної служби —керівники апарату органів влади — кадрові служби в органах влади".

Слайд 15.

Система професійного навчання державних службовців теж потребує реформування. За роки існування загальнонаціональної системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації підготовлено понад 10 тисяч магістрів державного управління, що становить 4% кількості державних службовців. За цей же час навчання за програмами підвищення кваліфікації пройшли близько 51 тис. державних службовців (20,3%).

Разом з тим, визначення органами державної влади потреби у професійному навчанні державних службовців відбувається на основі суб'єктивних чинників і не базується на результатах оцінки роботи державних службовців (тобто реальних потребах у професійній підготовці). Внаслідок цього зміст та організація професійного навчання не відповідає практиці ЄС, а набута державними службовцями освіта майже не пов'язана з їхньою професійною діяльністю.

Вагомий вплив на роботу державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування має регламентація та прозорість роботи апарату органів, у яких вони працюють, та процедур надання ними послуг.

У цьому зв'язку Головдержслужбою пропонується в органах державної влади та органах місцевого самоврядування побудувати систему управління якістю відповідно до ДСТУ ISO 9001-2001. Як свідчить міжнародний досвід, ця система є своєрідним “фундаментом" для створення загальної, більш досконалої системи управління в апараті, такої, як Total Quality Management або Common Assessment Framework.