Сторінка
3

Науково-освітні та кадрові аспекти муніципального і регіонального розвитку

Актуальність проблеми полягає також і в гострій необхідності плекати нову генерацію політиків і муніципальних службовців, які будуть діяти в принципово новій ситуації. Це пов'язано, насамперед, із зміною становища територіальних громад, а також статусу районних і обласних рад, їх виконавчих органів, що випливає з реформи місцевого самоврядування. Нові повноваження органів місцевого самоврядування потребуватимуть і людей з новими знаннями, вміннями і навичками. Окрім того, створення виконавчих органів районних і обласних рад приведе до значного збільшення кількості службовців в органах місцевого самоврядування. Хоча і кількість державних службовців на місцях залишиться чималою.

Тому подальші успіхи розвитку самого місцевого самоврядування, його трансформації відповідно до вимог часу значною мірою залежать від рівня підготовки кадрів.

На жаль, рівень кадрів місцевого самоврядування не відповідає вимогам часу. Звернемося до цифр. З майже 92 тисяч таких працівників повну вищу освіту мають 61,5%. Торік, лише 11,6% осіб з усього корпусу службовців місцевого самоврядування підвищили свою кваліфікацію. В той же час, апарати органів місцевого самоврядування було оновлено на 12,4%. Якщо зважати на вимоги законодавства щодо оновлення знань цієї категорії посадовців, то підвищення кваліфікації не пройшли майже 17 тис. осіб, або 18,4 % загальної кількості посадових осіб місцевого самоврядування. Врахуємо ще й те, що близько 240 тис. депутатів місцевих рад не отримують цільових освітніх послуг. Між тим, уже відомо, що на останніх місцевих виборах понад 50% депутатів різних рівнів обрано вперше.

Головною проблемою подальшого розвитку системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів місцевого самоврядування є майбутня структура інституцій та співвідношення в ній державного і недержавного секторів.

Учасники конференції, про яку вже згадувалось, прийшли до компромісного висновку про те, що оптимальним варіантом повинно стати створення загальнонаціонального інформаційно-координаційного центру з питань підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів і одночасне утворення мережі навчальних організацій для органів місцевого самоврядування за принципом Європейської мережі навчальних організацій органів місцевої та регіональної влади (ENTO).

Основними функціями цих структур мають стати: підготовка та перепідготовка фахівців за освітніми рівнями “спеціаліст”, “магістр”; організаційне та методичне забезпечення функціональної спеціалізації з місцевого самоврядування; розробка та узгодження навчальних програм та навчальних планів; моніторинг потреб органів місцевого самоврядування у кадрах відповідної кваліфікації; підвищення кваліфікації та навчання фахівців органів місцевого самоврядування; розробка навчальних програм та навчання депутатів місцевих рад тощо.

Однак, навіть такі ліберальні і необов'язкові форми координації діяльності різних структур на ринку освітніх послуг для кадрів місцевого самоврядування викликали опір з боку представників недержавного сектору. Набір аргументів тут досить простий. Здебільшого вони зводяться до тези про неефективність державних установ та намагання з їх боку задушити конкурентів.

Таким чином, система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів вимагає істотних змін, які б дали можливість всім посадовим особам місцевого самоврядування та депутатам місцевих рад отримати належну підготовку у різних навчальних закладах, різних формах освіти та за різними програмами.

Потребує вирішення актуальна проблема деполітизації державної служби та служби місцевого самоврядування, забезпечення принципів їх політичної нейтральності, професіоналізму, прозорості, відкритості, гласності, конкурсності. Залишається невирішеною також проблема чіткого розмежування політичних та адміністративних посад, як у системі державного управління, так і в органах місцевого самоврядування.

Ці та інші питання потребують невідкладного вирішення для забезпечення ефективного, стабільного, демократичного, місцевого та регіонального розвитку, що відповідав би основним принципам Європейської хартії місцевого самоврядування.

1 “Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року”. Постанова Кабінету Міністрів від 21 липня 2006 року № 1001.