Сторінка
5

Створення соціальної бази місцевого самоврядування – інноваційний магістральний шлях його зміцнення

Сьогодні існує тверде переконання в тому, що провал більшості програм та стратегій реформування та розвитку пов’язаний, перш за все, із ігноруванням на рівні практичного менеджменту та економічної політики найважливішої складової економічного успіху - соціальної згуртованості, тобто, соціального включення та соціального капіталу. Очевидно, що чим розвиненіший соціальний капітал і вищий рівень соціального включення, тобто довіри і співпраці між владою і громадянами, тим більше можливостей для маневру у здійсненні реформ, в тому числі, непопулярних, має влада.

Об’єднавчий потенціал ідеї конкурентоспроможності для нації, регіону, громади. Найважливішу роль у формуванні соціального капіталу відіграє наявність на рівні країни національної ідеї та бачення на перспективу пріоритетів та напрямів розвитку громади чи регіону (регіональної ідеї, ідеї громади). Національну ідею шукають як мету загальнонаціонального розвитку, тобто в майбутньому, а не в минулому, що консолідує усіх громадян країни на її досягнення. На думку Ради конкурентоспроможності України такою ідеєю для держави у сучасному відкритому інтегрованому світі є конкурентоспроможність країни, яка є похідною від конкурентоспроможності її громадян, підприємств, громад, територій. Виходячи із нинішнього рівня конкурентоспроможності України (далеко у хвості міжнародного рейтингу) ідея конкурентоспроможності може згуртувати українську націю, оскільки вона аполітична, прагматична, змагальна, міжнародно порівнювана і суспільно перевірювана. Ідею конкурентоспроможності можна перенести й на рівень регіонів, громад та підприємств, оскільки регіони мають знайти своє місце на національному ринку та у національному розподілі праці, а більшість громад - на регіональному. Ідея конкурентоспроможності регіону має згуртувати жителів регіону, а ідея конкурентоспроможності громади – жителів громади.

Міжсекторна співпраця. Таким чином, ефективність управління залежить від вироблення та ухвалення об’єднавчої і прагматичної ідеї у вигляді мети відповідної спільноти на національному, регіональному та місцевому рівнях, від формування відповідного багаторівневого соціального капіталу, від конструктивної взаємодії на кожному з рівнів основних зацікавлених сторін (міжсекторної співпраці). А такими є і роботодавці (бізнес), і працівники (профспілки), і влада, і науково-освітня сфера, і громадянське суспільство. Міжсекторна співпраця державних, громадських та бізнес-структур здійснюється задля соціально-економічного розвитку регіонів та громад. Практичний досвід пошуку механізмів соціальної згуртованості вже існує і в Україні.

Приклад 1. Обласна рада Дніпропетровської області, громадські організації та бізнес-структури Дніпропетровщини - підписанти Меморандуму щодо готовності до співробітництва та розвитку територіальних громад об’єднали свої зусилля виходячи з необхідності підвищення рівня і стандартів життя громад Дніпропетровської області шляхом впровадження інноваційних механізмів залучення населення, громадських та бізнес-структур до процесу розробки й реалізації місцевої політики і вирішення нагальних проблем громад у партнерстві з органами місцевого самоврядування та виконавчої влади. При цьому, учасники Меморандуму зобов'язались створити сприятливі умови для:

1. Розвитку міжсекторного партнерства;

2. Розвитку громадських ініціатив;

3. Упровадження механізмів на місцевому рівні для фінансового забезпечення громадських ініціатив;

4. Упровадження постійно діючих механізмів залучення громадян до визначення приоритетних проблем громад;

5. Об'єднання ресурсів з різних джерел і як місцевих, так і міжнародних, з метою реформування та розвитку соціальної сфери;

6. Розвитку волонтерського руху;

7. Залучення громадян до вирішення соціальних проблем громади;

8. Упровадження конкурсних механізмів щодо розподілу бюджетних коштів для вирішення соціальних проблем громади із залученням організацій різних форм власності;

9. Упровадження моніторингу та оцінки виконання соціальних програм і проектів, що реалізуються на рівні громад;

10. Розвитку нових форм залучення та використання ресурсів громади заради її сталого розвитку (фонди місцевих громад, фонди розвитку, експертні і дорадчі ради тощо).

Обласна Програма Дніпропетровської обласної ради «Впровадження політики міжсекторного партнерства заради розвитку місцевих громад на 2006–2010 роки» стала стимулом для започаткування схожого проекту у Харкові.

Приклад 2. Харківський проект «Соціально-відповідальний бізнес, як гарантія успішного розвитку місцевих громад в Україні»направлений на об`єднання зусиль активних громадян, влади, неурядових організацій, місцевого бізнесу для вирішення актуальних проблем місцевої громади силами самої громади. Для цього створена Рада Партнерства, куди ввійшли 37 представників громадських організацій, бізнесу та влади, яка розробляє засади взаємодії між владою, бізнесом та неурядовим сектором. Крім того у Харкові, до речі як і у багатьох інших містах планується створення Фонду розвитку місцевої громади.

Приклад 3. Суспільний договір між Червоноградською міською радою та неурядовими організаціями (організаціями громадянського суспільства - ОГС) . На думку учасників Договору він має сприяти:

· зростанню авторитету ОГС, як інститутів, що спроможні здійснювати вплив на вироблення, прийняття і реалізацію суспільно значущих рішень;

· перетворенню ОГС на реальний інструмент контролю громади за ефективністю та прозорістю діяльності органів влади;

· ліквідації ізольованості організацій громадянського суспільства від діяльності органів влади;

· зміцнення соціального партнерства органів влади та ОГС;

· підвищення довіри з боку суспільства до діяльності органів влади;

· утвердження та популяризація у суспільстві значення організацій громадського сектору та їхньої ролі в громаді.

Сприяння громадянському суспільству – засіб створення соціальної бази місцевого самоврядування. Досвід існування місцевого самоврядування в Україні показав, що намагання утвердити його без широкої соціальної підтримки марні. Тільки при наявності широкої соціальної бази місцеве самоврядування може стати ефективним і впливовим інститутом суспільного розвитку. А соціальна підтримка і зміцнення місцевого самоврядування може відбутися тільки через розвиток місцевої демократії та становлення дієвого громадянського суспільства (ГС) завдяки цілеспрямованим спільним діям представників владного, громадського і бізнесового секторів суспільства на усіх рівнях організації публічної влади. Виходячи із наведеного, публічна влада України, що уособлена органами державної влади та органами місцевого самоврядування, має відповісти на актуальний історичний виклик, який полягає у нагальній необхідності вирішення проблеми цивілізованої взаємодії та співпраці із громадянським суспільством (ГС) і створення сприятливих умов для його саморозвитку. Ця проблема має вирішуватись на усіх рівнях управління та адміністративно-територіального устрою і, перш за все у територіальних громадах. Сьогодні ефективне вирішення цієї проблеми визначає долю України: в сучасному світі перспективи у розвитку країни відкриваються тільки тоді, коли влада й громадянське суспільство не тільки вступають у діалог, але й налагоджують сталу взаємодію, що включає участь громадянського суспільства у державних справах, всіляке сприяння з боку влади його саморозвитку[1].