Сторінка
2
ТАБЛИЦЯ 2.Посівні площі України. [1]
Показники |
1985р |
1990р |
1995р |
1996р |
1997р |
Вся посівна площа |
32656 |
32406 |
30963 |
30061 |
30304 |
з неї: зернові культури |
16077 |
14583 |
14152 |
13248 |
15051 |
у тому числі пшениця |
6651 |
7568 |
5324 |
5985 |
6486 |
Технічні культури |
3669 |
3751 |
3748 |
3652 |
3348 |
у тому числі цукрові буряки |
1641 |
1607 |
1475 |
1359 |
1104 |
соняшник |
1480 |
1636 |
2020 |
2107 |
2065 |
Картопля і овочебаштані |
2208 |
2073 |
2165 |
2135 |
2185 |
у тому числі картопля |
1528 |
1429 |
1532 |
1547 |
1579 |
Кормові культури |
10702 |
11999 |
10898 |
11026 |
9720 |
Зернові культури унікальні своїми біологічними властивостями, вони накопичують велику кількість висококалорійних органічних сполук – білків, вуглеводів, жирів, макро- та мікроелементів; містить різноманітні ферменти – амілази, ліпази, пероксидази, оксидази та ін.; а також вітаміни: В1(тіамін), В2(рибофлавін), В6(піродиксин), С(аскорбінову кислоту), Е(токоферол), провітамін А(каротин) тощо.
Для харчових галузей, що виробляють хлібобулочні, макаронні та борошняні кондитерські вироби, потрібне зерно твердих і сильних пшениць з підвищеним вмістом кількості клейковини. У зв’язку з цим зусилля агропромислового під комплексу, що займається виробництвом продовольчого зерна, спрямовані на поліпшення його якісних показників (вміст у сировині і харчових продуктах біологічно активних, корисних для харчування продуктів). Цього можна досягти за рахунок збільшення виробництва зерна твердих і сильних пшениць з підвищеним вмістом білка та клейковини. Крім того, це зерно можна використовувати в різних районах країнах для виведення місцевих сортів. За останні п’ять років заготівля твердих пшениць у середньому становила близько 40 тисяч тон при потребі (для виготовлення високоякісних макаронних виробів і круп) 250-300 тисяч тон.
Зерновий комплекс України базується на вирощуванні, переробці та споживанні наступних культур: пшениці, ячменя, проса, риса, вівса, гречки, рапсу та сої.
Пшениця – основа зернова культура, що вирощується на території України. В структурі виробництва пшениці більше половини припадає на озиму пшеницю. Її посіви займають 6-7 млн. га, що становить 43% посівів усіх зернових культур. Озима пшениця характеризується високою врожайністю – 30-40 ц/га. Яра пшениця використовується як страхова культура, коли доводиться пересіювати пошкодженні ділянки озимини. Озиму пшеницю висівають восени, вегетує вона до наставання холодів, а потім відновляє свій ріст навесні. Цей вид пшениці раніше дозріває і має вищу врожайність, проте не витримує сильних морозів. Вегетаційний період – 220-250 днів, потребує мінімальної суми температур –1200-1500°. Вибаглива до ґрунтів, дає кращі врожаї на багатих поживними речовинами чорноземах, а також на сірих лісових грунтах
Природно-кліматичні умови більшої частини України сприяють вирощуванню озимої пшениці. Її посіви зосередженні в степу, де розміщено більше половини її посівної площі в Україні – 3,5 млн. га, 1/3 – Лісостепу – 2,5 млн. га і найменше в Поліссі – близько 10% і в районах Карпат. Значна концентрація посівів озимої пшениці в Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій, кіровоградській, Харківській, Полтавській, Вінницькій, Одеській, Миколаївській, Херсонських областях Україні та Автономній Республіці Крим.
Озиме жито - друга важлива продовольча культура, менш вимоглива до грунтово-кліматичних умов, ніж пшениця. Це морозостійка та посухостійка культура, з коротким вегетаційним періодом (80-120днів), невисокою сумою активних температур (1000-1250°). Вона дає хоч і невисокий, проте стабільний врожай і росте непогано на кислих, бідних поживними речовинами дерно-підзолистих грунтах. Основні її посіви зосереджені в Поліссі , в Карпатах і в деяких (переважно північних) районах лісостепу. Під озиме жито зайнято близько 0,5-0,7 млн. га земельного фонду країни, при середній врожайності 20 ц/га Україна отримує близько 1,3 млн. т цієї культури щорічно.
Основними продовольчими круп’яними культурами, що вирощуються в Україні, є гречка, просо і рис. Посіви гречки в Україні порівняно невеликі (0,3-0,4млн. га), що викликано низькою врожайністю (7-10 ц/га), складністю очищення тощо. Валовий збори гречки у 1997 р. становили 0,4 млн. т. Гречка тепло- і вологолюбива рослина, що має короткий вегетативний період (76-85 днів). Добре витримує кислі, піщані та торфоболотні грунти. Найбільш сприятливі умови для її вирощування – північні райони лісостепу та Полісся, де й зосередженні основні її посіви. Значно менше її вирощують у степу. В Україні виділяють два ареали з високою концентрацією посівів гречки:
1. Чернігівська та Сумська області, центральні і північні райони Полтавської та Черкаської областей.