Сторінка
3
2. Південь Житомирської області та північно-східні райони Вінниччини.
Просо вирощують переважно в степу завдяки його посухостійкості. Ця культура має короткий вегетативний період (90-120 днів) з сумами активних температур 1400-1800°. Посівна площа становить 0,2-0,4 млн. га, валові збори – 0,3 млн. т.
Рис – нова для України круп’яна культура, яку почали вирощувати в 30-х роки. Росте на зрошуваній землях Автономної Республіки Крим, Херсонської, Одеської та Миколаївської областях України. Посівна площа –23 тис. га. Валові збори у 80-х років становила 159 тис. т, а в 90-х роках – 63 тис. т.
Основними зернофуражними культурами в Україні є ячмінь, овес, кукурудза на зерно та зернобобові.
Ячмінь – основна фуражна та частково продовольча зернова культура. Це скоростигла, посухостійка, невибаглива культура. Має короткий вегетативний період (60 - 90 днів) з невеликими сумами активних температур (950 - 1450°). Переносить кислі грунти, але найкращій врожай дає на чорноземах, темно-каштанових ґрунтах. Найсприятливішими для неї і грунтово-кліматичні умови західного та північного степу та лісостепу. В Україні вирощується озимий та яровий ячмінь. Переважають посіви ярового ячміню, більш в степу , менше – в лісостепу та поліссі, передгір’ях Карпат. Озимий ячмінь дає високий врожай в південних степових районах. За площею (3-4млн. га) і валовими зборами поступається лише озимій пшениці. Валові збори протягом 80-х роках та на початку 90-х років становила 10-13 млн. т, а в 1997 році – 7, млн т.
Кукурудза – цінна продовольча та фуражна культура, посухостійка, тепло- та світлолюбива. Має короткий вегетативний період (90 – 150 днів), для дозрівання зерна сума активних температур становить 2500 - 2900°, а у фазі молочно-воскової стиглості 1800 - 2500°. Одночасно вона вибаглива до грунтів, добре реагує на внесені добрива. Найкращі грунтово-кліматичні умови для її вирощування в лісостеповій та степовій зонах. Особливо сприятливі для вирощування гібридного насіння склалися в Дніпропетровській, Одеській та Миколаївській областях; менш сприятливі – в Поліссі, в Карпатах. Кукурудза дає високі врожаї на зерно – 70 ц/га при середній врожайності по Україні – 30 – 35 ц/га. Під посівними кукурудзи на зерно в 1985р. було зайнято 2,5 млн. га.
Овес – фуражна та продовольча культура. Це холодостійка, вологолюбива і невибаглива до грунтів культура. має короткий вегетативний період (90 – 120 днів), потребує 1000 - 1600° активних температур. Найбільшу частку в структурі посівних площ овес займає в Поліссі і в районі Карпат. Посівна площа цієї культури – 0,5 – 0,6 млн. га. Її валові збори протягом 90-х років становили біля 1 – 1,3м млн т.
Зернобобові культури мають велике фуражне і частково продовольче значення. Посіви зернобобових мають і агротехнічне значення, збагачуючи грунти азотом. До особливо зернобобових культур належіть горох, віка, кормовий люпин, а також квасоля, соя, сочевиця та ін. Посівна площа під зернобобовим спочатку 90-х років становила 1,4 млн. га; у 1997 р. – 0,7 млн. га; валові збори – відповідно 3,2 млн. т і 1млн.т.
Зернове господарство розміщене у відповідності з особливостями природно-економічних зон України. В Поліссі зернові займають 2,1 – 2,3 млн. га, або 40-45% посівної площі цієї зони. Тут більше всього вирощують жита (60 –65% його валового збору в Україні) та зернобобових культур; виробляється 6% товарного зерна, 1/6 валового збору гречки та ячміню, 10% пшениці.
В лісостепу зернові вирощується на площі близько 5 млн. га, що становить 40 – 50% всієї посівної площі. Особлива зернова культура лісостепу - озима пшениця, площа якої становить більш як 2 млн. га; вирощують також кукурудзу на зерно, ячмінь та зернобобові. Лісостепова зона виробляє близько 40% пшениці, 35% кукурудзи, 40% ячміню, 40% проса, 64% гречки, 27% жита.
В степовій зоні площа під зерновими дорівнює 6,5 – 7 млн. га, що становить 55% всієї посівної площі зони. Основні зернові культури степу – озима пшениця і кукурудза на зерно, ячмінь, просо, рис. В степу вирощують 50 – 48% всього зерна України, 50% пшениці, 60% кукурудзи, 43% ячміню, 53% проса, 100% рису.
2. Сучасний стан розвитку і характер розміщення зернового господарства України
Україна здавна має репутацію європейської житниці, але її зернове господарство на протязі нинішнього століття зазнало великих структурних змін. У 1913 році площа посіву зернових культур в Україні становила 24696,7 тисяч гектарів, середня урожайність – 9,4 центнера/гектар, а валове виробництво – 23156,9 тис. т. Згодом зменшились посівні площі (1950 році – 20047,2, 1960 році – 13729,1, 1970 році – 15517,8, 1980 році – 16473,3, 1990 році – 14583,4, 1995 році – 13900 гектара.), але збільшились урожаї (10,2 центнера/гектар , - у 1950, 22,8 – у 1970, 24,3 – у 1995, максимальний – у 1990 році 34,9 центнера/гектар).
Тривалий час зернове господарство країни було зорієнтоване в основному на виробництво продовольчого зерна, а в 1940 – 1945 роках значно зросли потреби у кормовому зерні.
Впровадження інтенсивних індустріальних технологій вирощування сільськогосподарських культур у 80-х роках вивело Україну по валовому виробництві зерна (52 –53 млн. т.) і з розрахунку на душу (1 тонна) на третє місце в світі після США та Канади.
Протягом останніх років посівна площа під зерновими коливалася від 16 млн. га у 1998 до 13,2 млн. га в 1996 та 15 млн. га в1997р. Національною програмою “Зерно України” передбачається стабілізувати площу посіву зернових культур в межах 15 млн. га, що при урожайності 30-32 ц\га дасть змогу забезпечити валові збори зерна близько 50 млн. т. (дивитися таблиця 3)
Завантажити реферат