Сторінка
3
або і і … (з вагою )…
або і і … (з вагою ),
тоді
(5)
де - нечіткий терм для оцінки змінної в рядку з номером jp, - кількість рядків-кон’юнкцій, що відповідають рішенню - число з інтервалу [0,1], котре характеризує суб’єктивну міру впевненості експерта в правилі з номером jp.
Тоді з використанням теорії нечітких множин та системи експертних висловлювань (5) може бути отримана наступна модель нечіткої апроксимації об’єкта (6):
(6)
де - функція належності виходу у до класу , - функція належності входу до нечіткого терму , .
Для формалізації нечітких термів, якими оцінюються входи об’єкта, можна, наприклад, використовувати функції належності
(7)
де - функція належності змінної х до терму Т, b – координата максимуму функції, , с - параметр стискання-розтягування.
Клас , до якого потрапляє вхід об’єкта (1) у разі вектора входів , визначається згідно (6) так:
. (8)
Нечітка апроксимація об’єкта з неперевним входом здійснюється за допомогою операції дефазифікації, яка перетворює результати нечіткого логічного висновку (6) в чітке число:
. (9)
Якщо інтервал розбити на m рівних частин, тобто
то формула (9) спрощується і приймає вигляд, зручний для розрахунків
. (10)
Отже, за такої постановки питання, виникає задача знаходження як параметрів w в (5), так і значень b та с функції (7). Така задача відповідає етапу параметричної ідентифікації.
Модель об’єкта з неперервним виходом має вигляд:
(11)
де - вектор вхідних змінних, - вектор ваг в (5), та - вектори параметрів функцій належності згідно з (7), N – загальне число рядків в матриці знань, F – оператор “входи-вихід”, що визначається (5-9). Навчальна вибірка визначається як М пар експерементальних даних “вхід-вихід”:
. (12)
Згідно з методом найменших квадратів задача оптимальної настройки нечіткої бази знань формулюється наступним чином: знайти такий вектор (А,B,C), який задовольняє обмеженням
(13)
і забезпечує мінімум величині
. (14)
Модель об’єкта з дискретним входом – це вектор мір належності до кожного класу:
(15)
який обчислюється згідно з співвідношеннями (6-7).
Навчальна вибірка визначається як L пар даних:
(16)
Задача оптимального настроювання нечіткої моделі об’єкта з дискретним входом формулюється так: знайти такий вектор (А,В,С) який задовольняє обмеження (13) і забезпечує мінімум величині
(17)
де
Для розв’язання задач (14) та (17), що належать до задач нелінійної оптимізації, можуть бути використані різноманітні числові методи, серед яких найбільш простим і універсальним є алгоритм найскорішого спуску. В роботі [4] запропоновано застосування генетичних алгоритмів, які можуть розглядатися як аналог випадкового пошуку, що ведеться паралельно з різних початкових точок. Генетичний алгоритм використовує початкову множину варіантів-рішень (батьків), що кодуються як хромосоми і підлягають операціям схрещування і мутації. Операція схрещування “народжує” нові варіанти рішення, а мутація забезпечує “перескоки” в різні початкові точки.
В нечіткій матриці знань слід також враховувати і питому вагу і-ого ґрунту в j-ій ґрунтовій зоні.
Із сказаного видно доцільність і переваги представлених методів перед класичними оптимізаційними методами та необхідність впровадження їх у виробництво.
2. Визначення вартості машин і обладнання
Оцінка виробничо-майнового потенціалу завжди підпорядкована певній меті, вирішенню якого-небудь конкретного завдання. Оцінювач має добре знати це завдання, заради якого здійснюється оцінка, щоб правильно вибрати потрібний методичний інструментарій.
Інші реферати на тему «Різне»:
Порядок проведення сертифікації продукції відповідно до стандарту ДСТУ 3413-96. Система сертифікації УкрСЕПРО
Особливі умови пасажирських перевезень
Місце жінки в сучасному суспільстві
Асортимент і технологія приготування страв до тематичного столу “Різдво”
Калькуляції: салати, борщі, голубці, деруни, солянки