Сторінка
6
До початку Другої Світової війни країна потребувала патріотично-налаштованих авторів, яким зокрема і став на той час Ігор Андрійович Савченко. Його перші картини налаштовані на висвітлення усіх переваг комуністичного суспільства, віри в краще майбутнє країни, стали одними з провідних картин на той часу у радянському кінематографі.
Як з оптимістичними і добрими фільмами він увійшов до радянського кінематографу, так він і зміг перейти до актуальних фільмів Другої Світової війни («Іван Нікулін – російський матрос», «Третій удар»). В цих фільмах можна знайти: і військову тогочасну сучасність, і недоліки схематизму, і натягнутий оптимізм, деколи і смуток, поетизацію жертовності. Але всі ці недоліки робіт Савченка легко пояснити складністю віддзеркалення грізних, мінливих військових подій. Вони охоче пробачалися глядачами, що добре розуміли і труднощі роботи кінематографістів, і їх прагнення до правдивості, актуальності, оптимістичності.
Період Великої Вітчизняної Війни був розцінений в історії радянського кіно як період героїчний. Ігор Савченко міг пишатися тим, що у важку військову годину не залишив своїх кращих новаторських традицій.
По закінченні Другої Світової війни Савченко відзняв свою останню картину «Тарас Шевченко». Вона стала величезним внеском до загальної скарбниці як радянського, так і суто українського кінематографу. Цим фільмом він зобразив нашу історію і продемонстрував всю красу української культури та силу свого народу.
Якщо розглядати загалом картини Савченка, то можна зробити висновок, що він був режисером різноплановим. Він довів глядачеві, що міг знімати і писати сценарії не тільки для фільмів, яких потребувала тогочасна політика Радянської влади, але й фільми, які нагадували народові про його славну історію та талановитих людей.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Р.І. Юренєв, Новаторство радянського кіномистецтва – М., 1996.
2. Кармазін М.С., Українсько-радянське кіномистецтво – К., 2000.
3. Гнатюк П.С., Описи радянського кіно – М., 1982.
Завантажити реферат