Сторінка
5

Аналіз руху грошових коштів на підприємстві (на прикладі ВАТ «Концервмяс»)

На думку автора дана методологія є найбільш оптимальною, хоча потрібно врахувати точку зору Меца В.О. який виділяє необхідність розрахунку наступних показників.

1. Мінімальна сума грошей, що необхідна для проведен­ ня господарських операцій. Визначається за формулою:

гм = воп/ог,

де Гм — мінімальна сума грошей; Воп — операційні витрати; Ог — оборотність грошей.

Операційні витрати — це витрати грошей па купівлю то­варів і сировини, заробітну плату, виплату відсотків, дивідендів.

2. Оборотність коштів. Розраховується за формулою:

Ог = 360 днів/До, або

Ог = 360 днів/П0,

де Ог — оборотність грошових коштів; Ц0 — цикл оборот­ності грошових коштів; П0 — кількість днів між закупівлею сировини і надходженням виручки від продажу готових ви­робів[1]

Хоча даний підхід пропонує і Чумаченко М.Г.

Доповнювати аналіз грошових коштів можуть показники, які пропонує нам розрахувати Савицька Г.В., вона пропонує розрахувати показники збалансованості, для більш детального аналізу.

Для оцінки ступеня рівномірності формування й синхронності позитивного й негативного грошового потоку розраховують наступні показники: среднєквадратичне відхилення, коефіцієнт варіації й коефіцієнт кореляції.

Среднєквадратичне відхилення показує абсолютне відхилення індивідуальних значень від среднєарифметичного рівня показника. Воно розраховується в такий спосіб:

Всі 6 джерел пропонують певний алгоритм аналізу, який досліджує ситуацію в тій чи іншій позиції. Всі автори виділяють два основні методи аналізу, хоча Мец В.О. виділяє ще й і метод прямого розрахунку - грунтується на застосуванні норм запасу та одноденного обороту за кожним елементом нормованих оборотних коштів: виробничих запасів, готової продукції. Коефіцієнтний метод засіюваний на результатах методу прямого розрахунку, які коригуються у зв'язку з очікуваною динамікою зростання обсягу виробництва. Аналітичний метод полягає в тому, що потреба в оборот­них коштах розраховується за кілька років і обчислюється середня величина.

Всі автори наводять шляхи оптимізації грошового потоку, але дане питання автор висвітлює в третьому розділі, так як всі чинники що приводяться у джерелах можливо присутні на досліджуємому підприємстві, а уточнення саме факторів можливе після детального аналізу.

Автор дійшов висновку, що аналіз необхідно робити на основі взаємодоповнення джерел, та використання універсалізованої методології та використання непрямого методу при аналізі, так як прямий метод не розкриває взаємозв'язки величини фінансового результату й величини зміни коштів, зокрема, не показує, чому виникає ситуація, коли прибуткове підприємство є неплатоспроможним.

Непрямий метод передбачає визначення суми чистого надхо­дження (чистої витрати) в результаті операційної діяльності че­рез послідовне коригування показника прибутку (збитку) від зви­чайної діяльності до оподаткування, наведеного у звіті про фінансові результати. Коригування здійснюється з метою враху­вання впливу:

· змін у складі запасів, операційної дебіторської та кредитор­ської заборгованості;

· негрошових операцій;

· доходів і витрат, пов'язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю.

РОЗДІЛ ІІ АНАЛІЗ ГРОШОВИХ КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВА ВАТ «Концервмяс»

2.1 Рух та аналіз грошових коштів в результаті операційної діяльності

Аналіз руху коштів починається з визначення суми коштів, одержаних у результаті операційної діяльності підприємства (розділ 1 форми 3). Для цього за даними ф. 1, ф. 2, приміток до балансу та звіту про фінансові результати необхідно визначити прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування (чистий прибуток до оподаткування і заліку результатів надзви­чайних подій, який відображається в рядку 170 ф. 2). Після цього провадиться його послідовне коригування на:

-амортизацію необоротних активів (амортизаційні відраху­ вання щодо матеріальних та нематеріальних необоротних акти­ вів, які нараховано протягом звітного періоду). Оскільки нараху­ вання амортизації основних засобів і нематеріальних активів зменшує прибуток підприємства, але не призводить до витрати його коштів, то сума амортизації додається до прибутку. Ця сума також є у формі 2 в рядку 260.

-збільшення (зменшення) забезпечень, тобто на зміни в складі забезпечень наступних витрат і платежів, які не пов'язані з інвес­ тиційною та фінансовою діяльністю (у графі «надходження» — збільшення, у графі «видаток» — зменшення). Ця сума збільшує витрати звітного періоду, які, проте, не є витратою коштів. Тому ця сума додається до прибутку. Для її визначення за даними 2-го розділу пасиву балансу порівнюють суми на кінець звітного пе­ ріоду (гр. 4) із сумою на початок цього періоду (рядок 430);

-прибуток від нереалізованих курсових різниць, тобто на прибуток від курсових різниць, що виникає внаслідок перерахун­ ку статей балансу в іноземній валюті. Нереалізовані курсові різ-ниці, які пов'язані з перерахунком сум статей в іноземній валюті, відображаються в балансі на кінець звітного періоду. На цій стат­ті враховуються курсові різниці, пов'язані з перерахунком статей дебіторської та кредиторської заборгованості в іноземній валюті, з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також із перерахун­ком залишку коштів у іноземній валюті;

- збиток (прибуток) від неопераційної діяльності, тобто на збитки і прибутки від володіння (дивіденди, відсотки) фінансо­вими інвестиціями та від їх реалізації— продаж основних засобів нематеріальних активів та інших довгострокових активів. Ця сума буде відобража­тись у рядку 050 звіту про рух коштів, а оскільки цей прибуток не пов'язаний з операційною діяльністю, то його слід відрахувати від загальної суми прибутку від звичайної діяльності;