Сторінка
3

Аналіз руху грошових коштів на підприємстві (на прикладі ВАТ «Концервмяс»)

- позитивний грошовий потік (приплив коштів);

- негативний грошовий потік (відтік коштів).

На мал. стрілки, спрямовані усередину, показують позитивний грошовий потік (приплив коштів), назовні - негативний грошовий потік (відтік коштів).

Слід зазначити їхню тісну взаємозумовленість: збій у часі або в обсязі одного з них спричиняє збій й в іншому потоці. Тому їх доцільно розглядати у взаємозв'язку як єдиний об'єкт керування.

2. По методу вирахування обсягу:

- валовий грошовий потік — це всі надходження або вся сума витрати коштів в аналізованому періоді часу;

- чистий грошовий потік (ЧГП), що являє собою різницю між позитивним (ПГП) і негативним (НГП) потоками коштів в аналізованому періоді часу:

ЧГП=ПГП-НГП.

ЧГП може бути як позитивною, так і негативною величиною.

Рис . Грошові потоки

3. По видах діяльності:

- грошовий потік від операційної діяльності (відображає надходження коштів від покупців і виплати грошей постачальникам, заробітної плати персоналу, зайнятому в основному виробництві, податкових платежів, відрахувань органам соцстраху й т.д.);

- грошовий потік від інвестиційної діяльності — це надходження й витрати коштів, пов'язані із процесом реального й фінансового інвестування;

- грошовий потік від фінансової діяльності — це надходження й виплати коштів, пов'язані із залученням додаткового акціонерного й пайового капіталу, одержанням довгострокових і короткострокових кредитів і позик, виплатою дивідендів і т.д.

4. За рівнем достатності обсягу розрізняють:

- надлишковий грошовий потік, при якому надходження коштів значно перевищують реальну потребу підприємства у фінансових ресурсах, у результаті чого накопичуються й простоюють вільні залишки готівки на рахунках у банку;

- дефіцитний грошовий потік, при якому надходження коштів значно нижче реальних потреб підприємства.

5. По безперервності формування розрізняють:

- регулярний грошовий потік, при якому в розглянутому періоді часу по окремих господарських операціях здійснюється регулярний приплив або відтік коштів;

- дискретний (епізодичний) грошовий потік, що пов'язаний зі здійсненням одиничних господарських операцій у розглянутому періоді часу.

6. По стабільності тимчасових інтервалів регулярні грошові потоки можуть бути:

- з рівномірними тимчасовими інтервалами, що називаються аннуїтети;

- з нерівномірними тимчасовими інтервалами.

7. По періоду часу:

- короткострокові грошові потоки (до року);

- довгострокові грошові потоки (понад рік).

8. Залежно від того, коли надходять кошти — на початку періоду (передоплата) або наприкінці періоду — розрізняють потоки:

- пренумерандо;

- постнумерандо.

9. По видах використовуваних валют розрізняють:

- грошові потоки в національній валюті;

- грошові потоки в іноземній валюті.

10. По законності здійснення виділяють:

- легальний грошовий потік, що відповідає діючим правовим нормам і податковому законодавству;

- нелегальний грошовий потік, що здійснюється з порушенням прийнятих норм із метою відхилення від оподатковування й особистої вигоди.

Розглянуті класифікації дозволяють більш цілеспрямовано здійснювати облік, аналіз і планування різних видів грошових потоків на підприємстві. [12]

Роблячи висновок, і критичний аналіз вступної та теоретичної частини всіх авторів, можна дійти до того, що необхідно ознайомитися з декількома джерелами, щоб мати повне уявлення з теми аналізу грошових коштів підприємства. Савицька дає найбільш повну і вичерпну інформацію, хоча досить нагромадженні інформацією, яку можна б було не використовувати.

Розглянемо далі вищеназвані джерела з методологічної точки зору, послідовності виконання аналізу та змістовності виконання.

Івахненко В.М. без пояснень починає розгляд теми з наслідків, які можна почерпнути з різних форм бухгалтерського обліку, розраховує різноманітні коефіцієнти, абсолютної,миттєвою,швидкої ліквідності, коефіцієнт покриття, зразу при аналізі оборотності обігових коштів розраховує кількість оборотів, коефіцієнт закріплення оборотних коштів, тривалість одного обороту в днях та інших показників, які на точку зору автора необхідно розраховувати вже після аналізу безпосередньо структури грошових коштів.

Мних Є.В.чітко виділяє два методи розрахунку, та аналізу і описує процедури аналізу, але досить коротко і узагальнено, чітко слідує алгоритму розрахунку, який на думку автора є найбільш логічним.В кінці описує можливі джерела оптимізації руху грошових коштів, негативні наслідки надлишкового грошового потоку.Чітко структуризує чітко виділяє етапи аналізу. А саме говорить, що існують два основні методи — непрямий і прямий. Ці методи відрізня­ються повнотою наведення даних про грошові потоки підпри­ємства, вихідною інформацією та іншими параметрами.

При непрямому методі визначають чистий грошовий потік за звітний період на основі даних балансу та звіту про фінансові ре­зультати у розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяль­ності.

Даний автор хоч і чітко дає методологію розрахунку, але не дає визначень трьох складових при аналізі грошових коштів, як це відображає Савицька В.Г., а саме:

-грошовий потік від операційної діяльності (відображає надходження коштів від покупців і виплати грошей постачальникам, заробітної плати персоналу, зайнятому в основному виробництві, податкових платежів, відрахувань органам соцстраху й т.д.);

- грошовий потік від інвестиційної діяльності — це надходження й витрати коштів, пов'язані із процесом реального й фінансового інвестування;

- грошовий потік від фінансової діяльності — це надходження й виплати коштів, пов'язані із залученням додаткового акціонерного й пайового капіталу, одержанням довгострокових і короткострокових кредитів і позик, виплатою дивідендів і т.д. []

В операційній діяльності вихідним елементом чистого грошово­го потоку є чистий прибуток звітного періоду. Розрахувати чистий грошовий потік операційної діяльності (ЧГПод) можна за формулою:

ЧГПод = ЧП + А03 + Ана ± ∆ДЗ ± ∆З ± ∆КЗ ± ∆Р ;

де ЧП — чистий прибуток, тис. гри.;А03— сума амортизації основних засобів, тис. гри.; Ана - сума амортизації нематеріальних активіз, тис. грн.; ∆ДЗ — абсолютна зміна суми дебіторської заборгованості, тис. грн.; ∆З — абсолютна зміна виробничих запасів, тис. грн.; ∆КЗ — абсолютна зміна суми кредиторської заборгованості, тис. грн.;∆Р - абсолютна зміна резервного та інших страхових фондів, тис. грн.

В інвестиційній діяльності сума чистого грошового потоку виз­начається як різниця між сумою реалізації окремих видів необорот­них активів і вартістю їхнього придбання у звітному періоді. Чис­тий грошовий потік інвестиційної діяльності (ЧГПід) розраховують за формулою: