Сторінка
4
5. Використання механізму венчурного інвестування, що здійснюється банком для забезпечення концесійних компаній фінансовими ресурсами. Дані інвестиції здійснюються з метою отримати дохід від росту капіталізації компанії – реципієнта фінансових ресурсів. Необхідно відмітити, що зростання капіталізації франшиз відбувається значно швидше у порівнянні з незалежними фірмами. Світовими лідерами за ростом капіталізації є компанії, які активно використовують комерційну концесію у своїй діяльності, такі як Coca-Cola, PepsiCo, McDonalds, Burger King, збутові підрозділи нафтових компаній та ряд авіакомпаній.
Відмітимо, що, не дивлячись на простоту і привабливість описаного вище механізму венчурного інвестування і велику вірогідність росту капіталізації відповідних компаній, дана схема застосовується тільки у відношенні компаній-правовласників. Це відбувається тому, що можливості підприємства-оператора бути публічним та відповідно емітувати акції жорстко обмежені по ряду причин.
6. Кредитування суб’єктів комерційної концесії під заставу із приватної власності з використанням гарантій третіх осіб.
7. Надання кредитів суб’єктам концесії з використанням схем страхування кредитних ризиків великими страховими компаніями.
|
На думку вчених, в комерційних банках Східної Європи у найближчі часи з’явиться необхідність організації відділів обслуговування суб’єктів пільгового підприємництва. Такий відділ називають „супермаркетом послуг для суб’єктів франчайзингу”. |
Визначення „супермаркет” у даному випадку базується на багатофункціональності подібного підрозділу. А саме, до функцій такого „супермаркету послуг” відносяться наступні:
1. Консалтинг інформаційного характеру, що заключається в наданні потенційним і діючим операторам детальної інформації щодо ринку комерційної концесії.
2. Консультування і структурування діяльності підприємств в області розробки бізнес-плану; надання корпоративного програмного забезпечення для розробки бізнес-планів.
3. Посередницькі послуги в області встановлення контактів між правовласником і потенційними користувачами; програми підбору операторів.
4. Консультування юридичного характеру в галузі законодавства (в тому числі іноземного), в сфері комерційної концесії, параметрів концесійного контракту та інших правовідносин.
5. Забезпечення фінансовими ресурсами підприємств-операторів та власників: розробка програм, визначення інструментів і джерел боргового та акціонерного фінансування, участь у складанні та оптимізації внутрішньобанківських програм контролю і хеджування операційних ризиків.
6. Проведення виставок, презентацій і конференцій з питань комерційної концесії, популяризація основоположних принципів комерційної концесії серед підприємців; проведення тренінгових та освітніх програм в області, консультування з питань кадрового менеджменту.
7. Організація зв’язків із засобами масової інформації (ЗМІ); підготовка та маркетинг пропозицій з внесення змін і доповнень до законодавства у сфері комерційної концесії.
Політика різних кредитних організацій в області надання фінансових ресурсів мережам підприємств схожа. Її основними аспектами є:
x встановлення більш низьких відсоткових ставок у порівнянні з даним параметром, що застосовується при кредитуванні самостійних підприємств;
x можливість прив’язки відсоткових ставок по кредитам до базових галузевих показників. Наприклад, при кредитуванні операторів нафтових компаній, відсоткова ставка по кредитам співвідноситься з індексом зміни цін на сиру нафту або кінцеві нафтопродукти. При коливаннях даного індексу відсоткова ставка коригується;
x більш поширене використання механізму відстрочки виплат як відсотків за користування кредитними ресурсами, так і основного тіла кредиту;
x надання суб’єктам концесії безкоштовного обслуговування в банку на протязі першого року. Даний механізм надає можливість операторам та правовласникові користуватись усім спектром банківських послуг без необхідності сплати комісій та винагород. Деякі банки за умови значного постійного річного обороту коштів за розрахунковим рахунком збільшують даний період.
x стягування більш низького розміру плати за організацію кредитування, що складає в середньому 1% від суми кредиту без урахування відсотків (при кредитуванні незалежних компаній даний показник складає до 3% від розміру кредиту).
4. Управління іншими сучасними формами залучення активів
В останні десятиліття у світі з’явились багато альтернативних форм залучення капіталу, серед яких варто виділити толінг (залучення оборотного капіталу – сировини, матеріалів тощо), секьюритизацію (залучення фінансового капіталу), аутстаффінг (залучення людського капіталу) тощо.
|
Толінг, або виробництво продукції з давальницької сировини, одержав широке поширення у світовій економічній практиці й узаконений Всесвітньою торговельною організацією (ВТО) як одна з форм міжнародного поділу праці. |
Передумовами тому послужили супутні толінгу економічно привабливі фактори, включаючи гнучкість варіантів розрахунків при переробці давальницької сировини. Нині у світовий і вітчизняний комерційний оборот міцно ввійшло поняття “толінгові операції”, що відбуває від англійського слова “tolling”, дослівно означаючого оплату за послуги з переробки давальницької сировини цією же сировиною. У широкому ж змісті слова під толінговими операціями розуміють порядок організації виробництва з переробки давальницької сировини, способи реалізації готової продукції, виготовленої із цієї сировини, умови й форма розрахунків за послуги з переробки.
За даними економічної статистики, застосування толінгових схем найбільш поширене в харчовій, текстильній, швейній, фармацевтичній, хімічній галузях промисловості, у кольоровій і чорній металургії. Прикладом можуть служити толінгові операції на ринку цукру. Тільки в Європі існує кілька десятків заводів по переробці цукру-сирцю в білий цукор (наприклад, у Франції, Португалії, Фінляндії, Великобританії). Близько 20 аналогічних заводів, що переробляють тростинний цукор, розташовано в США. Стійко й широко практикується толінг як форма міжнародної кооперації, що здешевлює вартість металу, в алюмінієвій промисловості. Так, за даними газети “Коммерсантъ” по толінгових схемах працює 11 алюмінієвих заводів Росії, а також біля половини виробничих потужностей легкої й хімічної промисловості, 60% цинкової й мідної галузей кольорової металургії.