Сторінка
1
ЗМІСТ
Сторінка
1. Поняття про ринок 3
2. Брокерське обґрунтування за договорами . 5
3. Ринок опціонних контрактів . 7
4. Нормальний інверсний ринок 11
5. Функції біржової фондової системи. . 11
Використана література 14
1. Поняття про ринок.
Поняття "ринок" сьогодні є чи не найпопулярнішим в нашому суспільстві. Зумовлено це переходом України до ринкової економіки, ринкових відносин. У чому полягає зміст цих понять? В економічній літературі наводяться різні визначення ринку. Його визначають як сферу обміну або місце зустрічі покупців i продавців товарів i послуг, або сукупність угод купівлі i продажу товарів тощо. Ці визначення обмежують ринок виключно сферою обміну, купівлі-продажу, що не відображає його дійсної суті.
Як економічна категорія, поняття "ринок" відображає сутність економічних відносин, що виникають між суб'єктами економічної системи (виробниками i покупцями) з приводу обміну результатами i умовами (факторами) виробництва.
Економічні відносини завжди проявляються як економічні інтереси (усвідомлені людиною потреби, спонукальні мотиви господарської діяльності). Тому ринок - поняття, яке відображає процес взаємодії економічних інтересів суб’єктів господарської системи.
Отже, поняття "ринок" тотожне поняттю "ринкові відносини".
Економічна система, що функціонує на засадах ринкових відносин, у реальній дійсності є формою організації господарської діяльності суспільства, яку називають по-різному: ринкова система, система вільного підприємництва або ж просто - ринок.
Таким чином, поняття ринок можна розглядати як у вузькому, так i широкому розумінні. У першому - це форма економічного обміну, в другому - система відносин господарювання, здатна вирішувати життєво важливі завдання у сферах суспільного виробництва, обміну, розподілу та споживання.
Ринок виступає як сукупність форм i організації співробітництва людей один з одним, призначених для того, щоб звести разом з комерційною метою продавців та покупців, а також надати можливість першим продати, другим - купити товар. Тобто це місце добровільних угод, де продаж товарів відбувається лише в тому випадку, коли обидві сторони - продавець i покупець - знаходять компроміс, який проявляється в ціні.
Як явище господарського життя ринок з'явився багато сотень років назад як наслідок природно-історичного розвитку виробництва і обміну, що породили товарне ведення господарства. Відбувалося це через розвиток суспільного поділу праці, появу економічно самостійних, юридичних суб'єктів і перехід від натурального виробництва до прямого продуктообміну, а потім і до товарного обміну на ринку.
Ринок функціонує за певних умов, які можна поділити на чотири групи. Економічні умови - основою яких є демократизація економіки - пов'язані з введенням загальних умов господарювання, які забезпечують ринкові зв'язки, передбачають:
· вільний вибір форм власності на засоби виробництва (утвердження права господаря);
· вільне ціноутворення;
· забезпечення та захист конкуренції;
· вільний вибір виду діяльності;
· вільний обіг товару, капіталу, праці;
· оподаткування, фінансування, кредитування, валютна політика, які стимулюють підприємницьку діяльність.
Соціальні умови, які забезпечують гуманність ринкової економіки, охоплюють:
v систему захисту малозабезпечених верств населення (пенсійне забезпечення);
v система соціальної допомоги дітям, молоді, безробітним;
v система соціального захисту від безробіття.
Правові умовивключають систему заходів, пов'язаних з розробкою правового законодавства і прийняття економічних положень з переходу на ринкові методи господарювання.
Основними ознаками, що визначають суть ринку, є:
q доступність для будь-якого споживача всіх товарів, представлених на ринку (відсутність зондування, карток, талонів та інших обмежуючих форм розподілу);
q необмежена кількість конкурентів, абсолютно вільний вхід у ринок та вихід з нього;
q повна інформація учасників конкуренції щодо пропозиції, попиту, цін, норм прибутку та ін ;
q свобода реалізації товарів i послуг, вибору товарів споживачем та прийняття рішень;
q пануючий диктат споживача.
В умовах вільної конкуренції виробництво перебуває під постійним економічним контролем, а товаровиробники стають виконавцями волі споживача, змагаючись за сферу впливу на нього та його гаманець.
Більш повно i глибоко сутність ринку можна розкрити через функції, які він виконує. До основних функцій слід віднести: регулюючу, стимулюючу, економічного відбору, інтегруючу.
Регулююча функція забезпечує постійність зв'язків між різними галузями виробництва, з допомогою ринку встановлюються основні мікро- та макропропорції в економіці, у виробництві та обміні. Через конкуренцію ринкові відносини активно впливають на зниження витрат на виробництво будь-якого товару, на впровадження досягнень науково-технічної революції, на задоволення платоспроможного попиту населення. Ринок - найбільш досконалий інструмент саморегулювання товарного виробництва. Він визначає, "що", "як" і "для кого" виробляти. Цю функцію ринок виконує тому, що він найбільш "оперативно" реагує на зміни, які відбуваються в економічному житті суспільства, а суб'єкти ринкових відносин у свою чергу реагують на зміни, що відбуваються на ринку.
Стимулююча функція полягає в тому, що на ринку виграє той, хто найбільш раціонально використовує фактори виробництв для одержання найкращих кінцевих результатів, застосовуючи найновіші досягнення науки, техніки, організації праці та управління. Головне в цій функції полягає в тому, що ринок стимулює виробництво саме тих товарів, які необхідні споживачам.