Сторінка
5
В аналізі можливостей одержання прибутку чи збитків точкою відліку може служити «беззбитковий спот-курс», що характеризується нульовим прибутком і збитком як для продавця, так і для власника опціону. При здійсненні опціону «колл» – це ціна виконання плюс премія, а при здійсненні опціону «пут» - ціна виконання мінус премія, виплачена власником опціону.
Для розрахунку прибутку чи збитків важливе значення має визначення ціни виконання опціону. Для біржових опціонів вона визначається опціонною біржею на день завершення дії опціону. Причому, у залежності від тривалості опціонного періоду, установлюється кілька показників ціни виконання. Інформація про такі ціни і сума опціонної премії регулярно публікується в системах «Рейтер» і «Телерейт».
У залежності від можливості одержання прибутку чи збитків розрізняють:
1) опціони з виграшем:
- опціони «колл» з ціною виконання, вищою за ринковий (поточний) валютний курс;
- опціони «пут» з ціною виконання, вищою за поточний валютний курс;
2) опціони без виграшу: опціони «колл» і «пут», ціна виконання яких дорівнює поточному валютному курсу;
4) опціони з програшем:
- опціони «колл» з ціною виконання, вищою за поточний валютний курс;
- опціони «пут» з ціною виконання, нижчою за поточний валютний курс.
Для позабіржових опціонів ціна виконання і розмір премії визначаються покупцем і продавцем за домовленістю. Останнім часом з'явилася специфічна форма позабіржових опціонів з нульовою вартістю – їх ще називають «циліндром» чи «колларом». Це обумовлено подальшим розвитком ринку опціонів, посиленням партнерства і довіри між корпораціями і банками, що дозволяє уникнути в торгівлі опціонами спекулятивних мотивів і зосередити увагу на головній функції опціонних контрактів – хеджуванні валютних ризиків.
Для опціонів «європейського» стилю практично не існує додаткових варіантів вибору, оскільки ціна і дата виконання зафіксовані попередньо. Що стосується «американських» опціонів, то тут покупець і продавець отримують додаткові можливості для прибутку, стежачи за динамікою обмінного курсу, оскільки опціон може бути здійснений будь-коли, протягом дії опціонного періоду.
Головними факторами, що визначають суму опціонної премії, є:
- поточний курс валют;
- термін дії опціону;
- очікувані зміни валютних курсів;
- внутрішні відсоткові ставки;
- стиль опціону;
- розмір банківського спреду (різниця між преміями на опціони «колл» і «пут» і ін.
Але головним чинником, що визначає розмір опціонної премії, є динаміка ціни виконання щодо поточного спот-курса на момент продажу опціону власнику. Премія буде тим вище, ніж вигідніше є ціна виконання щодо спот-курса. У будь-якому випадку, якщо імовірність здійснення опціону висока, то підвищується й опціонна премія. З іншого боку, якщо власник опціону заплатив значну суму премії, то майже завжди йому вигідніше буде здійснити (завершити) опціон, щоб мінімізувати збитки.
Укладаючи контракт на біржі, покупець опціону отримує стандартне письмове підтвердження його юридичної законності, а також обов'язково періодично отримує оперативну інформацію про позицію свого опціону щодо поточного валютного курсу і цін на опціони інших видів. На відміну від схеми укладення контрактів по біржових опціонах, продавець і покупець позабіржового опціону обговорюють деталі контракту вдвох, а підтвердження його законності може бути здійснене телефоном, факсом чи електронною поштою. Окремий контракт, як правило, не укладається, а фактом його здійснення є виплата опціонної премії.
В Україні скільки-небудь значний організований ринок опціонів ще не склався. Навряд чи не єдиним прикладом є спроба Української біржі опціонів і ф’ючерсів (підрозділу Української фондової біржі) у 1994-95 р. увести торгівлю опціонами на валютний курс, що, утім, закінчилася невдало – насамперед, через не сформовану до цього часу потребу учасників ринку в подібному виді контрактів.
4. Нормальний інверсний ринок.
Особливістю ф'ючерсних угод є поставка товару згідно з попередньо укладеними контрактами за цінами, що складаються на ринку реального товару, або за котирувальною ціною. До строку виконання угоди біржа бере певну суму застави (депозит, маржа). Ф'ючерсні угоди укладаються між продавцями і покупцями, як правило, Інакше для продажу чи купівлі товару, а з метою страхування від можливих змін цін на нього на реальному ринку. Інакше кажучи, при строкових операціях ф'ючерсного типу рух товару не є обов'язковим, оскільки це продаж прав на товар. Ставши об'єктом такої торгівлі, він може реалізуватися за різними цінами (у момент купівлі й продажу ціни на ринку реальних товарів змінилися). Якщо ціна зросла, різницю виплачує продавець, якщо ж знизилась, — покупець.
Для того щоб застрахуватися від можливих втрат внаслідок зміни цін при здійсненні контрактів з реальним товаром у біржових операціях, застосовують хеджування (захист). У найзагальнішому вигляді хеджування визначають як страхування ціни товару від ризику, небажаного для виробника зниження чи невигідного для споживача зростання. І продавець, і покупець однаково зацікавлені в усуненні значних коливань і в кінцевому підсумку - в стабілізації руху цін. На практиці це відбувається так. Суб'єкт, що продає реальний товар на біржі з поставкою у майбутньому, спираючись на існуючий рівень цін, водночас купує ф'ючерсні контракти на той самий строк і на ту саму кількість товару. А суб'єкт, що купує реальний товар з поставкою у майбутньому, водночас продає на біржі ф'ючерсні контракти. І останні виступають як страхові гаранти, оскільки, якщо в операції одна сторона втрачає як продавець реального товару, то вона виграє як покупець ф'ючерсних контрактів на ту саму кількість товару, і навпаки, тобто продавець реального товару застосовує хеджування продажем, а продавець реального товару — купівлею.
Ф'ючерсний контракт є зобов'язанням купити чи продати товар чи фінансовий інструмент за обговореною ціною в призначений термін. Терміни (так звані серії) визначаються біржами, на яких торгуються ф’ючерси. Так, фінансові (індекси акцій, валюти й облігації) мають серії Березень-червень-вересень-грудень, метали і нафтопродукти - усі місяці (деякі менш активні), сільгосппродукція - серії, прив'язані до сезонних циклів виробництва. Оскільки ф’ючерс - інструмент з обмеженим терміном життя (на відміну від, наприклад, акції), існують обумовлені біржею для кожного контракту важливі дати.
Збереження товарів коштує грошей, гроші в кредит коштують відсотків. З цієї причини товар з постачанням у майбутньому, як правило, коштує дорожче, ніж з негайним постачанням. Ф’ючерс має ціну вище, ніж значення відповідного індексу. Різниця називається премією, чи базисом, і зростає в міру віддалення місяця постачання, а ринок у цьому випадку називається нормальним. Однак виникають ситуації, коли ціна товару з негайним постачанням може бути вище ф'ючерсної, або більш віддалений контракт коштує дешевше ближнього. Наприклад, зернові нового врожаю можуть котируватися нижче старого, коли стали відомі засіяні площі і прогноз погоди, а ціна мазуту з постачанням у грудні може бути вище березневої через сезонність попиту. Ринок у такому випадку називають інверсним.