Сторінка
6

Аналіз політичної системи Фінляндії

Омбудсману надане право збуджувати кримінальні справи проти посадових осіб у випадку, якщо діяння цієї особи підпадають під чинність карного закону. У деяких випадках омбудсман пропонує відповідній особі врахувати зауваження або направляє матеріали у вищу інстанцію. Щорічно омбудсман повинен направляти в парламент звіт про свою діяльність.

Парламент обирає 18 представників із числа депутатів у Північну раду - консультативний орган співробітництва Північних країн (Данія, Ісландія, Норвегія, Фінляндія й Швеція).

Більшу роль у діяльності едускунти, як і в парламентах інших країн, грають партійні фракції. Усе найбільш важливі питання, пов'язані з виборами в парламенті, парламентською процедурою, порядком денним пленарних засідань, президія едускунти погоджує з лідерами партійних фракцій. Вони ж впливають на діяльність своїх представників у постійних комісіях парламенту, що обирають їм посадових осіб - уповноважених, довірених і ін. Але їхній статус у конституції не врегульований. У ній говориться лише про пропорційні вибори в парламенті.

Структура кожної з партійних фракцій різна. Так, у фракції Демократичного союзу народу Фінляндії - ДСНФ поряд з її головою є різні підкомісії: з міжнародних питань, по економічній, соціальній і культурній політиці, сільському господарству, податкам, транспорту, по справах комунального самоврядування. Ці підкомісії направляють роботу депутатів, що входять у відповідні комісії парламенту, роблять цим депутатам необхідну допомогу в роботі. Фракція виступає із законодавчими ініціативами, вносить пропозиції по бюджеті, стежить за виконанням наказів виборців, приймає делегації трудящих, організує виступи своїх депутатів у пресі по важливих політичних питаннях, проводить зустрічі з виборцями, веде широку роз'яснювальну роботу про політика ДСНФ. Фракція видає брошури, листівки, а також спеціальну газету, що виходить приблизно раз у квартал.

4. Особливості політичної системи Фінляндії

Після другої світової війни парламент неодноразово ухвалював рішення щодо передачі законодавчих прав в економічній області президентові Республіки й фактично відмовлявся від своїх прав у даній області. Однак в останні роки парламент не дотримується цієї практики. У той же час слід зазначити, що президент досить часто прибігав до тлумачення законів, прийнятих парламентом, що нерідко було фактичною законотворчістю, а не простим тлумаченням.

Важливо відзначити, що в останні роки багато питань законодавчого регулювання вирішуються попередньо до їхнього подання в парламент на основі домовленості між об'єднаннями підприємців і Центральним об'єднанням профспілок Фінляндії або галузевих профспілок, а також урядом. Це ставиться головним чином до питань економічного характеру й трудових питань. Після того, як така домовленість досягнута, уряд вносить законопроект в едускунту. У ній у такому випадку звичайно не виникає розбіжностей між партіями, і законопроект легко проходить через постійні комісії й сам парламент.

Значно більше активним парламент був в інших областях діяльності. Едускунта приймає безліч законів у соціально-культурній сфері життя країни, у галузі освіти. Після другої світової війни була здійснена широка кодифікація галузевого законодавства: цивільного, земельного, сімейного, водного, цивільного й карного судочинства й судоустрою й у ряді інших сфер. За рівнем соціальної захищеності громадян законодавство Фінляндії за останні роки доганяє шведське законодавство. Прийнято безліч законів по регламентації відносин у галузі економіки: у напрямку субсидування сільського господарства, по наданню допомоги експортним галузям народного господарства, по переорієнтації ряду об'єднань і фірм, концернів на розвиток перспективних галузей економіки. Це дозволило Фінляндії забезпечити різкий ривок у соціально-економічному розвитку країни. Варто також звернути увагу на те, що в останні два десятиліття здійснена широка реформа всієї системи утворення, починаючи від початкового, середнього, середнього спеціального й кінчаючи вищим утворенням.

Для підвищення ефективності економіки, забезпечення соціальних програм і інших цілей парламент активно використає фінансове законодавство й державний бюджет. Треба відзначити, що права едускунты у фінансовій області дуже широкі. Вони включають нормативне регулювання, прийняття державного бюджету й фінансовий контроль.

В області податкової політики діє принцип перерозподілу коштів серед населення з різним рівнем доходів. За рахунок податків поповнюються приблизно 90% державного бюджету й 85% комунальних бюджетів. Основні кошти державного бюджету використаються на зміст державного апарата, оборону, надання допомоги фірмам для підвищення їхньої конкурентноздатності на зовнішньому ринку (субсидії, кредити й т.д.), виконання соціальних програм, утворення й культуру. Частина коштів з державного бюджету йде на надання допомоги органам комунального самоврядування, оскільки власні джерела доходів комун не покривають їхніх потреб.

Фінансове законодавство спрямоване на надання державі можливостей для надання впливу на приватнопідприємницьку діяльність і діяльність об'єднань, що перебувають у державній власності й керуючих на автономних початках. Крім того, за допомогою прийнятих парламентом законів виявляється вплив на приватні банки в інтересах усього господарства країни.