Сторінка
3

Реалізація бізнес-плану як прцес його удосконалення та подолання опору нововведенням

Визначення самих результатів зачасту передує самій розробці БП і те, як вони будуть залежати від того, що саме планується зробити і від того, як саме буде проходити даний процес.

4) собливоті управління пакетами БП на діючому підприємстві.

Управління пакетами БП в першу чергу означає обгрунтування оптимального складу бізнес-портфеля.

Бізнес-портфель – це є набір видів діяльності, якими планує займатись підприємство.

Хорошим вважається такий бізнес-портфель, який найоптимальніше пристосовує сильні та слабкі сторони підприємства до зовнішнього середовища.

Для підприємства по-перше необхідно проаналізувати існуючий бізнес-портфель і по-друге – розробити стратегію росту, тобто визначити перелік нових напрямків діяльності.

Першим кроком аналізу існуючого бізнес-портфелю є виявлення стратегічних елементів бізнесу (СЕБ).

СЕБ – це напрямки діяльності підприємства, які власну місію та завдання, діяльність яких можна планувати незалежно від інших видів діяльності.

Наступним кроком аналізу бізнес-портфеля є визначення привабливості кожного СЕБ та пошук способів оптимального розподілу ресурсів підприємства.

Одним з найкращих способів оптимізації бізнес-портфеля є відома матриця “ріст/доля ринку”. За даною методикою всі СЕБ діляться на чотири групи.

Високі

Темне лошатко Зірки

Темпи

росту, %.

Собака Дійні корови

Низькі

Низька Висока

Частка на ринку, %.

“Дійні корови”. Напрямки діяльності з низькими темпами росту і великою частиною на ринку. Це стійкі та успішні СЕБ, які не вимагають великих інвестицій. При цьому вони приносять найбільший доход підприємству, який використовується для оплати всіх рахунків та підтримки інших видів діяльності. Тип ринку з домінуючим лідером.

“Зірки”. Швидко ростучі види. Вони вимагають великих інвестицій і можуть перетворитись в “дійних корів”.

“Темне лошатко”. Елемент бізнесу, який має невелику частку на швидкоростучих ринках. Вони вимагають великої кількості інвестицій для підтримки даної частини, а також ще більших інвестицій для збільшення даної частини.

Керівництву фірми варто добре прорахувати можливість перетворення даних видів діяльності в “зірки” чи поетапно ліквідувати. Фірма претендент на лідера.

“Собаки”. Види діяльності з низькими темпами росту та незначною часткою на ринку, які, проте, можуть приносити достатній доход для підтримки самих себе, але не обіцяють стати більш серйозними джерелами доходів.

Після класифікацій підприємство визначає роль кожного СЕБ та приймає рішення щодо стратегії його розвитку:

- збільшує інвестиції з метою завоювання більшої частини на ринку ;

- інвестує саме стільки, щоб зберегти їх частку на ринку;

- викачує ресурси із СЕБ не рахуючись з віддаленим майбутнім;

- продає СЕБ або поетапно його ліквідовує.

З часом СЕБ змінюють свою позицію в матриці “ріст/доля ринку”. У кожного СЕБ є свій життєвий цикл: багато з них розпочинають своє життя як “собаки”, потім перетворюються в “зірки”, а потім в “дійні корови”, і закінчують “собаками”.

Будь-якому підприємству постійно потрібно вводити нові види діяльності. Однак дану роботу потрібно провести виважено, щоб загальна прибутковість бізнес-потрфелю не опустилась нижче критичної межі (встановлюється обмежувач).

На великих підприємствах дану роботу проводять спеціально створені відділи по стратегічному плануванню або координаційні групи по управлінню бізнес-проектами.

В число їх першочергових функцій входять:

- науково-методичне, інформаційне та програмне забезпечення робіт по бізнес-проектам, науково-дослідні, маркетингові дослідження;

- розробка планів реалізації бізнес-проектів, збалансованих по строках та витратах;

- визначення черговості реалізації БП;

- контроль за реалізацією БП (розробка процесу контролю, системи звітності та відповідальності);

- підбір керівників проектів;

- ініціюванні нових проектів, формування пакетів проектів.

Як бачимо, управління пакетами БП є координація роботи цільових груп по розробці та реалізації окремих БП та визначення оптимального складу бізнес-портфелю підприємства.

5. Контроль систематичне коригування бізнес-планів.

Для того, щоб можна було ефективно слідкувати за виконання бізнес-планів, необхідно завчасно встановити контрольні точки, за якими можна було б визначити, чи все йде як намічено.

Поточні корпоративні плани складають, як правило а рік. Інвестиційні проекти можуть бути розраховані і на більш віддалену перспективу. Але це не означає, що потрібно чекати весь цей час, щоб вияснити виконаний план чи ні.

Система контролю повинна бути проста, але в той же час забезпечувати інформацією всіх осіб, які приймають відповідні коректуючи рішення у випадку виявлення відхилень.

Дана система може складатись з наступних елементів:

1. Контроль запасів ТМЦ (може здійснюватись щодня).

Контролюючи запаси, точніше підвищувати ефективність грошових коштів, підвищити їх оборотність, швидко окупити кошти.

2. Виробничий контроль(помісячно)

Цей вид контролю передбачає порівняння рівня поточних виробничих витрат із передбаченими в бізнес-плані.

Аналізуються змінні, постійні витрати, а також показники завантаження ОВФ.

3. Контроль якості продукції

Порівнюють фактичну якість із встановленими стандартами чи вимогами фірми(за розробленим графіком)

4. Контроль обсягів реалізації

Інформація про:

- обсяги реалізації в натуральних одиницях та вартісних показниках;

- середня вартість однієї закупленої партії;

- динаміці цін продукції;

- кількості продукції просячої в кредит;

- динаміка заборгованості за відвантажені товари;

- прострочені рахунки та безнадійна заборгованість

яскраво свідчить про фінансовий стан підприємства і про його можливості по реалізації проекту.(проводиться як мінімум щомісячно)

5. Контроль бюджетних витрат

Здійснюється на початкових стадіях проекту.

Порівнюється запланована вартість проекту з фактичною(здійснюється постійно)

Якщо в результаті контролю виявлені суттєві відхилення від запланованих показників коректується бізнес-план.

Наприклад.

На протязі 6 місяців існування нового підприємства не вдається вийти на запланований рівень ціни.

План коректується.

Визначається новий строк йог окупності.

Повідомляють інвестора.

Іноді коректування бізнес-плану вимагають зміни зовнішнього середовища організації(економічна ситуація в країні) чи у внутрішньому(зміна керівництва фірми, яке по-іншому дивиться на завдання фірми).

Коректування бізнес-плану дає можливість підприємству, уточнюючи цілі чи змінюючи шляхи їх досягнення, збільшити свої шанси на успіх.